• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ.

Комерційна таємниця – інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою,яка законно контролює цю інформацію.

Ознаки комерційної таємниці:

1. інформація має комерційну цінність

2. інформація, що становить комерційну цінність, не відома іншим особам

3. відсутній вільний доступ до неї на законних підставах

4. вжито заходів для охорони конфіденційності інформації

особливості конфіденційної інформації як об’єкта права інтелектуальної власності:

- відрізняється найбільшою універсальністю, оскільки нею можуть бути відомості будь-якого характеру

- для виникнення прав на комерційну таємницю не вимагається виконання будь-яких формальностей, офіційного визнання її охороноздатності та державної реєстрації

- строк чинності права інтелектуальної власності чітко не визначений і обмежується строком існування ознак комерційної таємниці

суб’єкт права інтелектуальної власності – особа, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю:

- Право на використання комерційної таємниці

- Виключне право дозволяти використання комерційної таємниці

- Виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці

«ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ТА ЗОБОВЯЗАННЯ. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР».

1. ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНОГО ПРАВА.

2. ПОНЯТТЯ, ЕЛЕМЕНТИ ТА ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ.

3. СИСТЕМА ЦИВІЛЬНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ. ВІДМІННІСТЬ ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНИХ ВІДНОСИН ВІД ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ.

4. СТОРОНИ В ЗОБОВ’ЯЗАННІ. ТРЕТЯ ОСОБА В ЗОБОВ’ЯЗАННІ. ЗАМІНА КРЕДИТОРА І БОРЖНИКА В ЗОБОВ’ЯЗАННІ.

5. ПОНЯТТЯ РЕГРЕСНОГО ЗОБОВ’ЯЗАННЯ.

6. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ФУНКЦІЇ ДОГОВОРУ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ.

7. СИСТЕМА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ.

8. ЗМІСТ І ТЛУМАЧЕННЯ ДОГОВОРУ. СВОБОДА ДОГОВОРУ.

9. СТАДІЇ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ. МОМЕНТ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ. ВИРІШЕННЯ ПЕРЕДДОГОВІРНИХ СПОРІВ.

10. ЗМІНА І РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ.

1. ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНОГО ПРАВА.

Зобов'язальне право - це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють майнові відносини, що складаються у зв'язку з передачею майна, наданням послуг, виконанням робіт, заподіянням шкоди або безпідставним придбанням майна.

Зобов'язальне право поділяється на дві частини:

1. загальні положення про зобов'язання

2. окремі види зобов'язань.

Норми, що містяться в зобов’язальному праві, регулюють велике коло суспільних відносин, пов’язаних із придбанням товарів у власність, здачею майна в оренду, перевезенням вантажів і багажу, наданням послуг, кредитуванням і розрахунками, страхуванням, спільною діяльністю, використанням здобутків науки, літератури.

2. ПОНЯТТЯ, ЕЛЕМЕНТИ ТА ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ.

Зобов’язання – це цивільне правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші, надати послугу) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Форми зобов'язань набувають і нормальні відносини між суб'єктами цивільного права, які пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг та ін., а також відносини, що виникають внаслідок ненормальних, недозволених дій (наприклад, заподіяння шкоди, безпідставне придбання або збереження майна).

Зобов'язання можуть виникати:

а) між юридичними особами;

б) між юридичними та фізичними особами;

в) між фізичними особами.

Зобов'язальні правовідносини, які регулюються нормами зобов'язального права, мають певну автономію в цивільно-правових відносинах, що зумовлено наявністю юридичних особливостей зобов'язань, як специфічного виду цивільних правовідносин

Особливості зобов’язань:

v мають майновий характер - завжди виступають як майнові цивільні правовідносини. (Ця ознака дає можливість відмежувати зобов'язання від особистих немайнових відносин, але це не виявляє специфіки зобов'язань щодо інших цивільно-правових майнових відносин.)

v сторонами у зобов’язанні завжди є чітко встановлені (визначені) особи: кредитор і боржник

v Об’єктами зобов’язання завжди є певні дії зобов’язаної особи

v Здійснення суб’єктивного зобов’язального права кредитора можливе лише у випадку здійснення боржником дій, які становлять його обов’язок.

v Здійснення зобов’язань забезпечується примусовими заходами у формі санкцій

Елементи зобов'язання.

1. Суб'єкти зобов'язання. - можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Правомочна сторона у зобов'язальних правовідносинах дістала назву кредитора, а зобов'язана — боржника. У деяких зобов'язаннях один із суб'єктів виступає виключно як кредитор, інший — виключно як боржник. Наприклад, у зобов'язанні із заподіяння шкоди потерпіла особа завжди є тільки кредитором, а заподіювач шкоди завжди боржником. Однак здебільшого кожен з учасників зобов'язання є водночас і кредитором, і боржником, зокрема продавець і покупець у договорі купівлі-продажу, замовник і підрядник у договорі підряду, орендар і орендодавець у договорі оренди.

2. Об'єкти зобов'язання.

2.1. Юридичний об'єкт - певна поведінка зобов'язаної особи, яку має право вимагати кредитор. Якщо обидва суб'єкти водночас виступають як кредитор і боржник, то в такому зобов'язанні можна виділити два юридичні об'єкти -- дії кожного учасника, які вчиняються ним при виконанні функцій боржника. Наприклад, у договорі купівлі-продажу і продавець, і покупець водночас виступають боржниками, а саме: продавець зобов'язаний передати майно, а покупець зобов'язаний його оплатити. Таким чином, юридичними об'єктами водночас виступають дії з передачі майна (які здійснює продавець) та дії з оплати майна (які здійснює покупець).

2.2. матеріальний об'єкт - це предмет виконання зобов’язання (речі, майно, гроші) У ряді зобов'язань (зокрема в тих, які виникають з сплатних договорів) двом юридичним об'єктам відповідають два матеріальні об'єкти. Наприклад, у поширеному договорі купівлі-продажу двом юридичним об'єктам (передача майна та передача грошей) відповідають і два матеріальні об'єкти — майно та гроші.

3. Зміст зобов'язань. - суб'єктивні права та обов'язки його учасників Особливість змісту зобов'язальних правовідносин - правомочність кредитора набуває форми права вимоги, а обов'язок боржника має форму боргу, як обов'язку виконання вимоги кредитора.Оскільки зобов'язання є правовідносинами майнового характеру, то і зміст їх становлять суб'єктивні права та обов'язки також майнового характеру.

Зобов'язальні відносини виникають з обставин, передбачених законом у якості юридичних фактів.

Підстави виникнення зобов'язань

1. з угод (у тому числі договорів) як передбачених законом, так і не передбачених законом, але таких, що не суперечать йому - права та обов'язки сторін, які становлять зміст зобов'язання, виникають із самого договору і не потребують інших факторів.; Приклад: Так, закрите акціонерне товариство "Консул" уклало договір оренди виробничого приміщення у м. Львові із фірмою "Либідь". Після укладення зазначеного договору між сторонами — ЗАТ "Консул" та фірмою "Либідь" — виникло зобов'язання, зміст якого полягав у тому, що ЗАТ "Консул" має право вимагати передачі йому в тимчасове сплатне користування виробничого приміщення, зазначеного в договорі оренди, а фірма "Либідь", надавши це приміщення, має право вимагати сплати орендної плати в розмірі і строк, передбачені укладеним між ними договором.

2. з адміністративних актів; - житлове зобов’язання щодо користування приміщенням в будинках комунального фонду

3. внаслідок створення творів науки, літератури, мистецтва, а також винаходів та інших результатів творчої діяльності – виникають не внаслідок створення творів, а в результаті його видання чи перекладу

4. внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а також придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав - виникають з неправомірних дій — заподіяння шкоди, придбання або зберігання чужого майна без достатніх підстав та ін. (відшкодування шкоди потерпілому, заподіяної внаслідок ДТП, поширення у засобах ЗМІ неправдивих відомостей про особу)

5. рішення суду – зобов’язання , що покладається на сторони при виникненні переддоговірного спору;

6. внаслідок настання чи ненастання подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків – знищення внаслідок стихійного лиха застрахованого будинку створює обов’язок страхової компанії виплатити його власнику страхове відшкодування.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. III. ГРАЖДАНСКОЕ ПРАВО
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. V. Класифікація і внесення поправок
5. VI. УГОЛОВНОЕ ПРАВО И УГОЛОВНЫЙ ПРОЦЕСС
6. XII. Право на першочергове зарахування
7. XIX. ОСОБЕННОСТИ ПРАВОВОГО РЕЖИМА ПРИРОДНЫХ РЕСУРСОВ
8. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
9. А) Філософія православ'я
10. А. Правобережну Україну.
11. А/. Право власності.
12. Автозаправочні станції

Переглядів: 572