1. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів
Передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість, а також встановити дату витрачання кожної одиниці запасів і вартість запасів, що залишилися.
2. Метод середньозваженої собівартості одиниці запасів При постійному і періодичному обліку запасів)
Проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишків таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяця.
3 Метод ФІФО (при постійному і періодичному обліку запасів)
Базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходять ( тобто запаси, які першими вибувають, оцінюються за вартістю перших за часом надходження запасів.
4. Метод оцінки за цінами продажу
Застосовується у роздрібній торгівлі із розрахунком середнього відсотку реалізованих товарів
5. Метод нормативних витрат
Базується на застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлюються підприємством із врахуванням нормальних рівнів використання запасів
В практиці підприємств часто використовується порядок при якому ТЗВ зразу включаються до первісної вартості запасів, а при списанні запасів застосовують метод середньозваженої собівартості, який передбачає розрахунок вартості списаних запасів виходячи із середніх цін:
Вартість залишку запасов + Вартість запасів
Собівартість на початок місяця придбаних за місяць
кожної одиниці = Кількість залишку + Кількість запасів, що