• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Українська лексикографія. Основні типи словників

Лексикографія - розділ мовознавства, що розробляє теорію та практику укладання словників.

Словниковий склад мови відображається у словниках.

Перші лексикографічні спроби були вже за часів Київської Русі. Так, «Повість врем'яних літ» має кілька місць, які можна назвати тлумачен­ням імен: пояснення імені Феодосій, назви міста Переяслав тощо.

У Збірнику Святослава є цілий розділ, де додано пояснення незро­зумілих слів з Євангелія та інших книг. На сторінках церковних книг трапляється чимало так званих «проізвольників» - записів, зроблених тими, хто, читаючи, сам вписував на полях пояснення слів, незрозумілих іншим читачам. Усе це свідчить про те, що потреба у словниках існувала ще за часів Київської Русі.

Словники української мови почали з'являтися ще у XVI ст. Пер­шими такими словниками були «Лексис» Лаврентія Зизанія і словник Памви Беринди «Лексикон словенороський», видані 1627 р. у Києві, в якому слова старослов'янської мови перекладалися на тогочасну українську книжну мову.

Першим словником, що фіксував лексику нової української літератур­ної мови, був невеличкий (близько 1 тис. слів) словничок, доданий до пер­шого видання «Енеїди» Івана Котляревського (1798 р.). Подібний слов­ничок під назвою «Краткий малороссийский словарь» (1130 слів) було додано до першої граматики української мови О.Павловського (1819 р.).

Чимало словників видано у XIX - XX ст. Сьогодні вони - пам'ятки минулого.

Визначним явищем української лексикографії був грунтовно під­готовлений 4-томний «Словарь української мови» (1907 - 1909 рр.), упорядкований Б.Грінченком. У ньому понад 70 тис. слів, які перекла­даються і пояснюються російською мовою. Цей словник не втратив сво­го значення і нині. Ним користуються, коли виникає потреба з'ясувати значення слів застарілих і особливо діалектних. Словник перевидавався 4 рази, останній раз у 1958 - 1959 роках.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. II. Основні засоби
3. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності
4. III. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПІСЛЯ ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКОЇ НАВАЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХIII – XV ст.)
5. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
7. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
8. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
9. Артеріальний пульс, основні параметри
10. Артеріальний пульс, основні параметри
11. Б) основні джерела забруднення атмосферного повітря.
12. Базові і основні деталі агрегатів автомобіля

Переглядів: 2571