МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Фразеологізми та їх використання в діловому мовленні.Фразеологія – розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми. Фразеологія (від гр.фразіс – «вираз» і логос – «вчення») – це сукупність стійких виразів мови, а також наука, яка вивчає ці вирази. У мовленні слова не вживаються ізольовано, вони входять до певних словосполучень, які можуть створюватись без будь-яких умов або у жорстко визначених межах, це так звані: цивільні та стійкі словосполучення. До перших (тепла погода, спілкування українською мовою), словосполучення бувають сурядні і підрядні, а стійкі словосполучення називають – фразеологічними зворотами. Вони бувають трьох типів: Фразеологічні зрощення, семантично неподільні (бити байдики, спекти рака). Фразеологічні єдності – цілісне значення вмотивоване значенням його частини (не нюхати пороху, прикусити язика). Фразеологічні сполучення в яких є стрижневе слово і воно в зв´язку з іншими словами може мінятися значенням фразеологізмів (вболівати – серцем, душею, за товариша). Окремим видом фразеологізмів є прислів´я, приказки, крилаті слова (Як дбаєш так і маєш; як кіт наплакав; Ахілесова п´ята). Мовні одиниці, що складаються з кількох роздільно оформлених компонентів, характеризуються стійкістю лексичного складу та синтаксичної будови і, як окремі слова, позначають поняття, називаються фразеологічними одиницями, фразеологічними зворотами, чи просто фразеологізмами. Фразеологізми – це стійкі словосполучення, що характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у тексті: Нуль на масу – байдужість; бити байдики – лінуватись; як сніг на голову – несподівано; нечистий на руку – нечесний. Агієві конюшні – так говорять про щось надзвичайно грязне (і в прямому і в переносному значенні); Ахілесова п’ята – саме уязвиме місце людини; Геростратова слава – слава, здобута злочинним і позорним способом; Розрубати Гордіїв вузол – знайти вихід із важкого становища; Дамоклів меч – бути на волосинці від смерті – так кажуть про небезпеку, що є поруч; Танталові муки – безкінечні страждання, нестерпні муки від стремління досягти бажаної мети і неможливості її досягти; Народитися вдруге – так кажуть про людей, що чудом врятувалися від смерті; Пуп землі – іронічний відзив про того, хто вважає себе важливішим за інших. Фразеологізми як і слова, можуть бути стилістично нейтральні: мати на увазі, мати на меті, брати участь, бути учасником і стилістично забарвлені: · Книжні – гави ловити, вуха в’януть, пошитися в дурні; пролетів, як фанера над Парижем; воду валить, стріха поїхала; · Книжні – ідея фікс, жива легенда, каїнова печать, дядечко Сем, дамоклів меч, перша скрипка, пальма першості. Фразеологізми різняться між собою щодо залежності значення фразеологізму від семантики його компонентів. Тут вирізняють чотири типи: 1. Фразеологічне зрошення – це семантично неподільний фразеологізм, цілісне значення якого ніяк не пов’язане із значенням слів-складників: дати дуба, сміятися на кутні, скакати у гречку. 2. Фразеологічні єдності – семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких метафорично вмотивоване значенням їх компонентів: у рот води набрати, прикусити язика, вивести на чисту воду, дивитися крізь пальці. 3. Фразеологічні сполучення – семантично подільні фразеологізми, характерною ознакою яких є те, що один із компонентів виступає з вільним, незв’язним лексичним значенням, інший – із фразеологічно зв’язаним: брати участь, завдавати клопоту, зачіпати інтереси, ставити питання, надавати допомогу. Слова участь, клопіт, інтереси, питання, допомога мають вільне, незв’язане лексичне значення. 4. Фразеологічні вирази – це стійкі звороти, всі компоненти яких мають вільне значення, проте у процесі мовлення ці звороти відтворюються як цілісні мовні одиниці. До них, зокрема, належать прислів’я, приказки, народні порівняння, мовні кліше: дешево й сердито; як з хреста знятий; курчат по осені рахують; дивиться, як баран на нові ворота; біла ворона; крокодилячі сльози; нуль на масу; гострий на язик тощо. Читайте також:
|
||||||||
|