Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Фразеологізми та їх використання в діловому мовленні.

Фразеологія – розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми.

Фразеологія (від гр.фразіс – «вираз» і логос – «вчення») – це сукупність стійких виразів мови, а також наука, яка вивчає ці вирази.

У мовленні слова не вживаються ізольовано, вони входять до певних словосполучень, які можуть створюватись без будь-яких умов або у жорстко визначених межах, це так звані: цивільні та стійкі словосполучення.

До перших (тепла погода, спілкування українською мовою), словосполучення бувають сурядні і підрядні, а стійкі словосполучення називають – фразеологічними зворотами. Вони бувають трьох типів:

Фразеологічні зрощення, семантично неподільні (бити байдики, спекти рака).

Фразеологічні єдності – цілісне значення вмотивоване значенням його частини (не нюхати пороху, прикусити язика).

Фразеологічні сполучення в яких є стрижневе слово і воно в зв´язку з іншими словами може мінятися значенням фразеологізмів (вболівати – серцем, душею, за товариша).

Окремим видом фразеологізмів є прислів´я, приказки, крилаті слова (Як дбаєш так і маєш; як кіт наплакав; Ахілесова п´ята).

Мовні одиниці, що складаються з кількох роздільно оформлених компонентів, характеризуються стійкістю лексичного складу та синтаксичної будови і, як окремі слова, позначають поняття, називаються фразеологічними одиницями, фразеологічними зворотами, чи просто фразеологізмами.

Фразеологізми – це стійкі словосполучення, що характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення й автоматичним відтворенням у тексті:

Нуль на масу – байдужість; бити байдики – лінуватись; як сніг на голову – несподівано; нечистий на руку – нечесний.

Агієві конюшні – так говорять про щось надзвичайно грязне (і в прямому і в переносному значенні);

Ахілесова п’ята – саме уязвиме місце людини;

Геростратова слава – слава, здобута злочинним і позорним способом;

Розрубати Гордіїв вузол – знайти вихід із важкого становища;

Дамоклів меч – бути на волосинці від смерті – так кажуть про небезпеку, що є поруч;

Танталові муки – безкінечні страждання, нестерпні муки від стремління досягти бажаної мети і неможливості її досягти;

Народитися вдруге – так кажуть про людей, що чудом врятувалися від смерті;

Пуп землі – іронічний відзив про того, хто вважає себе важливішим за інших.

Фразеологізми як і слова, можуть бути стилістично нейтральні: мати на увазі, мати на меті, брати участь, бути учасником і стилістично забарвлені:

· Книжнігави ловити, вуха в’януть, пошитися в дурні; пролетів, як фанера над Парижем; воду валить, стріха поїхала;

· Книжніідея фікс, жива легенда, каїнова печать, дядечко Сем, дамоклів меч, перша скрипка, пальма першості.

Фразеологізми різняться між собою щодо залежності значення фразеологізму від семантики його компонентів. Тут вирізняють чотири типи:

1. Фразеологічне зрошення – це семантично неподільний фразеологізм, цілісне значення якого ніяк не пов’язане із значенням слів-складників: дати дуба, сміятися на кутні, скакати у гречку.

2. Фразеологічні єдності – семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких метафорично вмотивоване значенням їх компонентів: у рот води набрати, прикусити язика, вивести на чисту воду, дивитися крізь пальці.

3. Фразеологічні сполучення – семантично подільні фразеологізми, характерною ознакою яких є те, що один із компонентів виступає з вільним, незв’язним лексичним значенням, інший – із фразеологічно зв’язаним: брати участь, завдавати клопоту, зачіпати інтереси, ставити питання, надавати допомогу. Слова участь, клопіт, інтереси, питання, допомога мають вільне, незв’язане лексичне значення.

4. Фразеологічні вирази – це стійкі звороти, всі компоненти яких мають вільне значення, проте у процесі мовлення ці звороти відтворюються як цілісні мовні одиниці. До них, зокрема, належать прислів’я, приказки, народні порівняння, мовні кліше: дешево й сердито; як з хреста знятий; курчат по осені рахують; дивиться, як баран на нові ворота; біла ворона; крокодилячі сльози; нуль на масу; гострий на язик тощо.


Читайте також:

  1. IV. СИНОНІМИ В ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ
  2. XIII. Використання амортизаційних відрахувань
  3. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  4. АЕРОЗОЛІ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
  5. Актуальні смуги гідрологічних об’єктів та їх використання
  6. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  7. Аналіз використання встаткування
  8. Аналіз використання капіталу.
  9. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  10. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
  11. Аналіз використання обладнання.
  12. Аналіз використання прибутку




Переглядів: 8643

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Література | Фразеологізми та їх використання в діловому мовленні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.