Види скорочень

Розглянемо такі види скорочень, як загальновживані,спеціальні й локальні.

До загальновживаних, які використовуються в більшості видів літератури, належать скорочення:

а) після переліків;

б) перед іменами та прізвищами;

в) перед географічними назвами;

г) при цифрах;

д) при посиланнях.

До спеціальних належать скорочення в бібліографічних описах.

Основні правила скорочення:

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовують для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних значенням слів без додаткового пояснення.

3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві літери, незалежно від прийому, який використовується. Підчас відсікання крапку ставлять, а під час стягування ні.

4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається лише для загальноприйнятих скорочень: р. (рік), м. (місто), с. (сторінка) та ін.

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочування іменників ураховують відмінкові закінчення однини або множини:

д-р (доктор), д-ри (доктори); м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.

6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:

-авський	-ентальний	-ільський
-адський	-енький	-інський
-ажний	-ерський	-ірський
-азький	-еський	-істий
-айський	-ецький	-ічий
-альний	-євий	-ічний
-альський	-ивний	-кий
-аний	-инський	-ний
-анський	-ирський	-ній
-арський	-истий	-ований
-ативний	-иський	-овий
-атський	-ицький	-овський
-ацький	-ичий	-одський
-евий	-ичний	-ольський
-ейський	-іальний	-орський
-ельний	-івний	-ський
-ельський	-івський	-уальний
-ений	-ійний	-чий
-енний	-ійський	-яний
-енський	-ільний	-янський

7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний, -помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова: -афічний, -огічний, -омічний, -авчий:

географічний — геогр., соціологічний — соціол.

8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочують відсіканням частини -ський: шевченківський — Шевченків, франківський — франків.

9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному, так і в адміністративному значенні), лишають найповнішу для розуміння форму скорочення: грузинський нарід — грузин. Нарі., Бориспільський край — Бориспіл. Край., Луганська область — Луган. обл.

Якщо назви району й області збігаються, то їх скорочують ідентично: Харківська область — Харк. Обл., Харківський район — Харк. р-н.

10. Якщо відсіченій частині слова передує літерай або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний: калійний — калійн., олійний — олійн., червоний — червон.

11. Якщо скороченню підлягає лише одна літера, то слово не скорочують:

вищий — вищ., але вища — не скорочують., учений — учен., але вчена — не скорочують., міський — міськ., але міська — не скорочують.

12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний: торф'яний — торф'ян., слов'янський — слов'ян.

13. Якщо відсіченій частині передує літераь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним: грецький — грец., гуцульський — гуцул., сільський — сіл.

14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних: законний — закон, іменний — імен, щоденний — щоден.

15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова: експериментальний — експерим., а не експериментал., експеримент; фундаментальний — фундам., а не фундаментал., фундамент; графічний — графіч; комічний — коміч; континентальний — континен.

16. У словосполуці скорочують кожне слово: видавничий відділ — вид. від., допоміжна картка — допом. карт., умовний друкований аркуш — ум. друк. арк.

В окремих усталених словосполуках слова скорочують лише у складі даної словосполуки: без року — б. р. без ціни — б. ц. вихідні дані — вux. дан. і так далі — іт.д.

17. У географічних назвах, що пишуть з дефісом, відсікають другу складницю, якщо вона має закінчення -ський: місто Кам'янець-Подільський — м. Кам'янець-Поділ., місто Корсунь-Шевченківський — м. Корсунь-Шевченків.

Замітка: Географічні назви (складні іменники що пишуть з дефісом) не скорочують: Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка.

18. У складних прикметниках, що пишуть з дефісом, відсікають кожну складницю або одну з них відповідно до загальних правил скорочення: греко-католицький — греко-католиц., фізико-математичний — фіз.-мат., хіміко-технологічний — хім.-технол.

19. У складних прикметниках, що пишуть разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил скорочення: агролісомеліоративний — агролісомеліор., лісогосподарський — лісогосп.

20. Спільнокореневі прикметники та дієприкметники, що відрізняються лише префіксами, скорочують однаково: карпатський — карпат., закарпатський — закарпат., прикарпатський — прикарпат.

21. У складних словах, що пишуть разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово: відеофонограма — відеофоногр., діафільм — дф., міська державна адміністрація — міськдержадмін.

22. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що стосуються назви), його не відсікають: Безпека життєдіяльності: Підручник, а не Безпека життєдіяльності: Підруч.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Множина	\|	Лексичні та графічні скорочення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.