ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

1. До роботи в лабораторії допускаються студенти тільки після вивчення правил техніки безпеки і пожежної безпеки та інструктажу, що його проводить викладач.

2. Перед початком кожної роботи студент повинен уважно прочитати відповідну методику і під час виконання роботи без дозволу викладача не відхилятись від техніки її виконання. У процесі проведення аналізів потрібно бути уважним, обережним, всі операції проводити акуратно, не поспішаючи. Спеціальний одяг – білий халат.

3. Рекомендується працювати стоячи. Сидячи дозволяється виконувати роботи, не пов'язані з небезпекою спалахування, вибуху і розбризкування рідини. Категорично забороняється працювати в лабораторії наодинці.

4. Переносячи тиглі, гарячі колби і склянки, необхідно підкладати під їх дно азбестову прокладку. Тиглі слід підтримувати щипцями.

5. Під час перегонки рідин потрібно безперервно стежити за станом холодильника, регулюючи подавання холодної води.

6. Всі електричні прилади студенти можуть вмикати і вимикати лише з дозволу викладача або лаборанта. Категорично забороняється залишати діючі прилади без нагляду.

7. Роботи, пов'язані з утворенням летких речовин, з випарюванням і кип'ятінням розчинів, використанням діетилового і петролейного ефірів, льодяної оцтової кислоти та інших розчинників, необхідно виконувати тільки під витяжкою.

8. Концентровані чи розведені кислоти і гідроксиди лужних металів слід відбирати спеціальною піпеткою або гумовою грушею. Під час розведення концентрованої сірчаної кислоти, що супроводжуються виділенням тепла, потрібно використовувати тільки тонкостінний хімічний посуд із скла або фарфору.

9. Під час роботи у витяжній шафі з метою ефективної вентиляції потрібно підняти дверцята шафи на 1/3–1/4 висоти. Після закінчення роботи дверцята треба щільно зачинити.

Правила роботи зі скляним посудом. Лабораторний посуд (прилади, склянки, колби і т.ін.) потребує обережного ставлення. Під час перемішування рідини у посудині скляною паличкою потрібно запобігати ударам по стінках посудини. Не можна нагрівати хімічний посуд на вогні без азбестової сітки. Товстостінний посуд не витримує нагрівання, тому в нього не можна наливати гарячу рідину, попередньо не обполоснувши нею його стінки і дно.

Правила роботи з головними реактивами. Працюючи в лабораторії, слід знати основні властивості реактивів, особливо ступінь їх шкідливості та здатність до утворення вибухо- і вогненебезпечних сумішей з іншими реактивами.

На всіх склянках з реактивами обов'язково повинні бути етикетки. Якщо на склянці з реактивом етикетка відсутня, користовуватися останнім не можна .

З ацетоном, етиловим та петролейним ефірами та іншими вогненебезпечними речовинами потрібно працювати осторонь від вогню, сильно нагрітих предметів, увімкнених електронагрівальних приладів, витяжної шафи. Легкозаймисті речовини не можна нагрівати на відкритих електроплитках або пальниках. Розлиту вогненебезпечну рідину належить засипати піском або накрити листом азбесту.

З речовинами, що легко займаються і виділяють леткі, отруйні, кислі пари, а також неприємні запахи, потрібно працювати тільки у витяжній шафі. Під час проведення роботи у витяжній шафі голова і корпус тіла студента повинні залишатися поза шафою; спостерігати за роботою слід через скло спущеної стулки.

Заходи безпеки під час роботи з хімічними реактивами Перш ніж приступити до роботи, необхідно добре вивчити правила поводження з отрутами, кислотами, лугами і газами.

Усі роботи, супроводжувані виділенням шкідливих газів і пари, проводять у витяжній шафі.

Неприпустимо всмоктувати через піпетку ротом кислоти, луги, розчини отрут, аміак та інші речовини. Для цієї мети використовують бюретки і піпетки з гумовими грушами. Забороняється лити воду в концентровану кислоту. Кислоту додають у воду по стінці посудини невеликими порціями, охолоджуючи посудину в холодній воді.

З концентрованою соляною кислотою працюють у витяжній шафі.

Усі роботи з пальниками (спалювання, підігрівання й ін.) проводять лише на столах, виготовлених з вогнестійких матеріалів.

Шматочки кристалічного гідроксиду натрію подрібнюють у витяжній шафі в закритій ступці розтиранням товкачиком. Працювати при цьому необхідно в захисних окулярах. Отруйні речовини набирають ложечкою чи пінцетом і зважують лише в посудині. Посуд, у якому містилися кислоти, луги й інші хімічні речовини, ретельно промивають для уникнення отруйних парів. Ртуть, що потрапила на підлогу, збирають піпеткою із гумовою грушею.

Їсти в приміщенні, де проводяться роботи з отруйними речовинами, заборонено!

Кислоту чи луг, що потрапили на шкіру, змивають великою кількістю води.

Відпрацьовані рідини (кислі води, гідроксиди лужних металів, кислоти та ін.) дозволяється зливати в каналізацію лише після нейтралізації. Попередньо їх треба злити в скляний посуд з відповідною етикеткою. Категорично забороняється зливати в каналізацію відпрацьовані органічні розчинники, включаючи розчинники, які змішуються з водою. Ці розчинники також потрібно зливати у спеціальний посуд.

Розлиті кислоти та луги необхідно негайно нейтралізувати, а потім добре змити водою. Для нейтралізації лугів застосовують розчини борної або 8 %-ної оцтової кислоти, для нейтралізації кислот – 5 %-ний розчин питної соди. Хромову суміш, застосовувану для миття посуду, та інші міцні розчини не можна всмоктувати піпеткою та виливати в раковину.

Перша допомога у разі нещасного випадку. Нещасні випадки в лабораторії можуть бути спричинені термічними або хімічними опіками, пораненнями та отруєннями. Для надання першої допомоги в лабораторії повинна бути аптечка. У всіх випадках отруєння хімікатами необхідно негайно викликати лікаря або відправити потерпілого до медпункту.

У разі поранення склом з рани виймають скалки, змащують рану йодом та забинтовують.

У випадку термічних опіків на обпечене місце слід покласти вату, змочену 96 %-ним етиловим спиртом або 5 %-ним розчином марганцевокислого калію. У разі глибоких опіків з руйнуванням тканини рану накривають стерильною пов’язкою та негайно викликають лікаря.

При попаданні кислоти або лугу в око необхідно негайно промити його великою кількістю води протягом 10…30 хв, а потім у разі опіку кислотою – 2-3 % розчином бікарбонату натрію, лугом – 2 % - розчином борної кислоти, при попаданні аміаку – 0,5-1 % розчином галунів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Лабораторна робота 1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.