МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ОСНОВИ НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВОГО ГЕОЛОГІЇ2.1 Загальні питання про будову і склад Земної кори. Протягом тривалого часу природні виходи нафти і газу повністю задовольняли потреби людства. Однак розвиток господарської діяльності людини вимагало все більше джерел енергії. Прагнучи збільшити кількість споживаної нафти, люди стали рити колодязі в місцях поверхневих нафтопроявленій, а потім бурити свердловини. Спочатку їх закладали там, де нафту виходила на поверхню землі. Але кількість таких місць обмежена. В кінці минулого століття був розроблений новий перспективний спосіб пошуку. Буріння стали вести на прямій, що з'єднує дві свердловини, вже дають нафту. За сучасними уявленнями наша планета складається з розташованих концентрично літосфери, мантії і ядра. Рис. 2.1 – Схема будови Земної кулі
Літосфера (земна кора) – зовнішня тверда оболонка, товщина якої коливається від 6 км під дном океанів до 70 км під горами, рис. 2.1. Мантія розташовується безпосередньо під земною корою і сягає глибин близько 3000 км. Ядро – центральна частина Землі. Маса земної кори становить менше 1% маси нашої планети, мантії – близько 70, а ядра – близько 30. У той же час обсяг земної кори дорівнює 1,5% обсягу всієї Землі, мантії - 82, а ядра – 16,5. Розбіжність між масовими і об'ємними частками складових нашої планети пов'язано з тим, що вони мають різну щільність. Так, середня щільність літосфери (близько 2800 кг/м3) значно менше середньої щільності Землі (близько 5500 кг/м3). Нижня поверхня земної кори називається поверхнею Мохоровичича. Найбільш вивченою складовою Землі є земна кора. Вона складена з гірських порід, які за походженням діляться на три групи: магматичні (або вивержені), осадові і метаморфічні (або видозмінені), рис. 2.2.
Рис. 2.2. Представлення про походження гірських порід Магматичні породи утворилися в результаті застигання магми і мають, в основному, кристалічну будову. Тваринних і рослинних залишків у них не міститься. Типові представники магматичних порід - базальти і граніти. Метаморфічні породи утворилися з магматичних і осадових порід під впливом високих температур і тисків у товщі земної кори. До них відносяться сланці, мармур, яшми та ін. Осадові породи утворилися в результаті осадження органічних і неорганічних речовин на дні водних басейнів і поверхні материків. У свою чергу, вони діляться на уламкові породи, а також породи хімічного, органічного та змішаного походження. Уламкові породи утворилися в результаті відкладення дрібних шматочків зруйнованих порід. До них відносяться валуни, галечники, гравій, піски, пісковики, глини та ін. Породи хімічного походження утворилися внаслідок випадання солей з водних розчинів або в результаті хімічних реакцій в земній корі. Такими породами є гіпс, кам'яна сіль, бурі залізняки, крем'янисті туфи та ін. Породи органічного походження є скам'янілими рештками тварин і рослинних організмів. До них відносяться вапняки, крейда тощо. Породи змішаного походження складені з матеріалів уламкового, хімічного і органічного походження. Представники даних порід - мергелі, глинисті і піщані вапняки. Оскільки основні відомі родовища нафти і газу зосереджені в осадових породах, їм необхідно приділити додаткову увагу. Осадові породи зустрічаються в понижених місцях континентів і в морських басейнах. У них часто зберігаються залишки тварин і рослинних організмів, що населяли Землю в різні часи, у вигляді відбитків і скам'янілостей. Оскільки певні види організмів існували тільки протягом певних проміжків часу, то і вік порід стало можливим пов'язати з наявністю в них тих чи інших останків. На цьому засновано застосовується в геології числення віку гірських порід. Відповідно до цього обчисленням весь час формування земної кори (3 ... 3,5 млрд. років) ділиться на ери, які поділяються на періоди, періоди – на епохи, епохи – на століття. Товща гірських порід, що утворилася протягом ери, називається групою, протягом періоду – системою, протягом доби – відділом, протягом століття – ярусом. Найдавніша ера – археозойской (від грецьких слів «архе» - початок і «зоо» - життя), що означає «ера початку життя». У породах цього віку останки рослинності і тварин зустрічаються дуже рідко. Наступна ера - протерозойская («протос» - перший, «ЕОС» - зоря), що означає «зоря життя». У породах цієї ери зустрічаються скам'янілості безхребетних тварин і водоростей. Палеозойська ера («пале- він» - стародавній), тобто «Ера давнього життя», характеризується не тільки бурхливим розвитком рослинного і тваринного життя, а й інтенсивними горо- освітніми процесами. У породах цього віку знайдені великі родовища вугілля, нафти, газу, сланців. Мезозойська ера («мезос» - середній), тобто «Ера середнього життя», також характеризується умовами, сприятливими для утворення нафти, газу і вугілля. І, нарешті, кайнозойської ера («кайнос» - новий), тобто «Ера нового життя», - це ера найбільш сприятливих геологічних умов для утворення даних корисних копалин. До відкладень цього віку приурочені найбільші в світі родовища нафти і газу.
2.2. Форми залягання осадових гірських порід Характерна ознака осадових гірських порід - їх шаруватість. Дані породи складені, в основному, з майже паралельних шарів (пластів), що відрізняються один від одного складом, структурою, твердістю і забарвленням. Поверхня, що обмежує пласт знизу, називається підошвою, а зверху – покрівлею. Пласти осадових порід можуть залягати не тільки горизонтально, але і у вигляді складок, що утворилися в ході коливальних, тектонічних і горотворних процесів. Вигин пласта, спрямований опуклістю вгору, називається антикліналь, а опуклістю вниз - синкліналей. Сусідні антиклиналь і кормушка в сукупності утворюють повну складку.
Рис. 2.3. Складка, утворена осадовими породами Майже 90% знайдених нафти і газу знаходяться в антікліналях, за кордоном - близько 70%. Розміри антиклиналей становлять у середньому: довжина 5 ... 10 км, ширина 2 ... 3 км, висота 50 ... 70 м. Однак відомі і гігантські антиклинали. Так, найбільше в світі нафтове родовище Гавар (Саудівська Аравія) має розміри в плані 225 х 25 км і висоту 370 м, а Уренгойське газове родовище (Росія) - 120 х 30 км при висоті 200 м. За проникністю гірські породи поділяються на проникні (колектори) і непроникні (покришки).Колектори -це гірські породи, які можуть вміщати в себе і віддавати рідини і гази, а також пропускати їх через себе при наявності перепаду тиску. Зустрічаються такі типи колекторів: • порові,що складаються з зернистих матеріалів (піски, пісковики та ін.), Пустотами в яких є міжзернові пори; • кавернозні,порожнечі в яких утворені порожнинами-кавернами різного походження (наприклад, утвореними в результаті розчинення солей проникаючими в породу поверхні водами); • тріщинуваті,утворені з непроникних опор, але вміщають в себе рідини або газ за рахунок численних мікро- і макротріщин (тріщинуваті вапняки та ін.); • змішані (кавернозно-тріщинуваті, тріщинуватий-порові, кавернозно-порові або кавернозно-тріщинуватий-порові).Найкращими колекторськими властивостями володіють порові колектори. Непоганими здібностями вміщати в себе і віддавати рідини і гази, а також пропускати їх через себе можуть володіти й інші типи колекторів. Так, на деяких родовищах Саудівської Аравії взаємозалежні системи тріщин створюють канали довжиною до 30 км. До тріщинуватих колекторів за кордоном приурочено більше 50% відкритих запасів нафти. Покришки –це практично непроникні гірські породи. Зазвичай ними бувають породи хімічного або змішаного походження, що не порушені тріщинами. Найчастіше роль покришок виконують глини: змочуючи водою, вони розбухають і закривають всі пори і тріщини в породі. Крім того, покришками можуть бути кам'яна сіль і вапняки. Читайте також:
|
||||||||
|