• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Платіжні засоби й монетні системи Древньої Греції

Перші монети у власному розумінні цього слова, з'явилися в грецьких містах на узбережжі Малої Азії в період Великої Грецької колонізації. (близько 700 р. до н.е.). Монети ці чеканили зі сплаву золота зі сріблом, з так званим «білим сріблом». Перші золоті монети почали чеканити в Лідії, де, як ми пам'ятаємо, було досить золотого піску.

Ледь тільки головним платіжним засобом остаточно стали монети, довелося ввести стійку монетарну систему, тобто встановити деякі принципи їх обігу. Труднощі у встановленні стійкої монетарної системи в Греції були пов'язані з тим, що окремі міста-держави мали власну монету й власну грошову систему. Тому грецькі міста-держави вступали між собою в угоди з метою:

1) визнання певних монет засобом платежу на всій території полісів;

2) погодити курси по яких ці монети будуть обмінюватися.

Із численних монетарних систем Древньої Греції можна виділити наступні:

1. Егіанська: на острові Егіна виник перший монетний двір близько 650 р. до н.е. Були введені тверді співвідношення між срібними монетами, що випускалися, і платіжними засобами, що застосовувалися у формі брусків або кружків, залізних або мідних.

2. Евбейсько-аттична: вона застосовувалася в Афінах після реформ Солона і до епохи Олександра Македонського.

3. Коринфська

4. Нові монетарні системи. Грецька колонізація породила й нові монетарні системи, які відбивали економічні зв'язки Греції з колоніями (наприклад італо-тарентинська система та ін.).

Спочатку монетами як засобом платежу користувалися лише в міжнародній торгівлі. На внутрішній ринок мідні або залізні гроші проникають поступово тільки наприкінці 5 ст. до н.е. Наприкінці 5 ст. до н.е. деякі грецькі поліси почали чеканити вже відому в Лідії золоту монету. Оскільки Афіни відігравали величезну роль у політичному й економічному житті країни, то афінські гроші одержали поширення всією Грецією й зберігали своє значення ще в елліністичну епоху.

Як знаки на грецьких монетах виступали часто символи місцевих божеств, а також рослинні мотиви, зображення тварин, птахів і т.і. Символи ці були пов'язані з назвою міста або краю, або з якою-небудь локальною традицією. Так на грошах, що випускалися на острові Мелос, було вибите яблуко («мелон» - яблуко), на острові Родос зображували троянду («родон» - троянда), у Селінунте - листи селери («селінон» - селера). На Егине на монетах чеканили зображення черепахи, в Ефесі - бджіл. У Кноссі, древній столиці Міноса - увічнений знаменитий лабіринт. Афінські гроші прикрашала голова богині Афіни, покровительці міста, а на Аверсі поміщали зображення мудрого птаха - сови.

Звичаю вибивати на грошах портрети видатних і заслужених громадян у Греції не було. Вперше був на монетах був розташований лише портрет Олександра Македонського, та й то лише завдяки рішенню його приймачів у Малій Азії і Єгипті Лісімаха й Птолемея Сотера. Із цього часу на монетах елліністичного періоду все частіше чеканили профілі місцевих володарів. Крім зображень-символів на монетах поміщали дату випуску, назву міста, імена посадових осіб або правителів.

З появою грошей у грецькому суспільстві спостерігаються значні зміни. Якщо в гомеровську епоху розкіш нехтувалася, то в елліністичну - ситуація змінилася. За твердженням Плінія Старшого, «гроші дали початок жадібності, тому що з'явилася можливість займатися лихварством і наживатися не працюючи» (Пліній Старший, Природна історія, XXXIII, 48). Одним з таких способів наживи було виготовлення фальшивих грошей. Перші відомості про фальшивомонетників повідомляє Геродот: коли в 2 половині 6 ст. до н.е. спартанці вели облогу острова Самоз, то за переказом, самосський тиран Полікрат виплатив великий викуп грішми з позолоченого свинцю. (Геродот, Історія, III, 56). Підробка монети до якої вдався Полікрат одержала широке поширення й у Греції. З'явилися цілі зграї фальшивомонетників. Великих розмірів цей промисел досяг вже в Римі.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Основні засоби
6. III. Медико-відновлювальні засоби
7. IV. Розподіл нервової системи
8. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
9. IV. Філогенез кровоносної системи
10. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
11. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
12. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.

Переглядів: 529