Особливості фінансової санації та банкрутства банківських установ

Банкрутство та ліквідація комерційних банків мають негативний вплив на економіко-соціальний розвиток суспільства, який призводить до збитків клієнтів банку, втрати капіталу держателями корпоративних прав, та заощаджень фізичних осіб. Наслідком фінансової кризи комерційного банку є втрата ліквідності та платоспроможності, що вважається порушенням норм чинного законодавства та вимог Національного банку України (НБУ).

Тому НБУ, має право застосувати адекватні заходи впливу, до яких відносяться:

· вимога припинити порушення та вжити заходів для виправлення ситуації;

· письмове застереження;

· встановлення для банку підвищених індивідуальних економічних нормативів;

· накладення фінансових санкцій (штрафу);

· письмове розпорядження щодо: зменшення витрат банку; обмеження процентних виплат за залученими коштами; підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами і іншими активами; обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику; зменшення чи відчуження інвестицій; розробки плану реорганізації банку та ін.;

· укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язуються вжити заходів для виправлення ситуації;

· зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;

· скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління (ради директорів) банку для прийняття програми заходів банку з вирішення проблемних питань;

· тимчасове відсторонення службової особи банку від роботи і заборона їй займати будь-яку посаду в банках у разі серйозного чи неодноразового порушення нею вимог чинного законодавства або нормативних актів НБУ;

· призначення тимчасової адміністрації банку;

· вимога від банку звільнення керівників банку, які не відповідають вимогам банківського законодавства та критеріям НБУ;

· відкликання банківської ліцензії і призначення ліквідатора.

До юридичних осіб, які здійснюють діяльність по залученню вкладів населення з порушенням банківського законодавства НБУ застосовує аналогічні заходи впливу та інформує правоохоронні органи.

Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури (після реалізації ліквідатором частини ліквідаційної маси), спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у такій черговості:

– у першу чергу задовольняються:

· а) вимоги, забезпечені заставою;

· б) вимоги вкладників – фізичних осіб в межах, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб;

· в) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

· г) витрати, пов'язані з роботою ліквідатора, у тому числі: – витрати на публікацію оголошення про ліквідацію банку; витрати на публікацію в органах інформації про порядок продажу майна банку;

· витрати ліквідатора, пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банку;

· витрати на проведення аудиту;

· витрати на оплату праці працівників, залучених ліквідатором для здійснення ліквідації.

– у другу чергу задовольняються вимоги вкладників – фізичних осіб в частині перевищення суми, передбаченої системою гарантування вкладів фізичних осіб, вимоги, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

–у третю чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

При недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 10.	\|	Реорганізація як метод оздоровлення банку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.