Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Міжнародні економічні організації з торгівлі окремими видами товарів та їх місце в системі джерел міжнародного економічного права

З метою раціонального забезпечення світових потреб на окремі види товарів, а також попередження або пом’якшення різних коливань цін були створені так звані міжнародні товарні організації.

Так, у 1933 р. заснована міжнародна організація з торгівлі пшеницею (зерном), у 1940 р. - 1982 — бавовною, у 1962 р.1994— кавою,
у 1977 р.1994 — цукром, у 1979 р. — з торгівлі каучуком та маслиновою олією.

Міжнародним товарним угодам властива багатосторонність. У них беруть участь як країни-експортери, так і країни-імпор­тери, на які покладені певні обов’язки. Так, для кожної країни-експортера визначається повна квота вивезення відповідних товарів, і вона зобов’язана її дотримуватися. Що стосується, наприклад, країни-імпортера пшениці, то вона, відповідно до укладеної міжнародної товарної угоди, зобов’язана купити у країни-екс­портера певну кількість пшениці у кожному сільськогосподарському році. В угодах визначається максимальний і мінімальний рівень цін.

Основними постійно діючими органами міжнародних товарних угод є Міжнародна рада, Виконавчий комітет, виконавчий директор.

Міжнародна угода з пшениці уперше була укладена в 1933 р. У 1995 р. була оновлена угода з пшениці 1986 р. І вона була перейменована у Міжнародну угоду з зерна, яка складалася з двох самостійних документів: Конвенція з торгівлі зерном і Конвенція з надання продовольчої допомоги.

.Міжнародна організація з какао була створена у 1972 р. на підставі відповідної міжнародної угоди. Ця угода була переукладена в 1975, 1980, 1987, 1993 рр. Членами цієї угоди є 16 країн-експортерів і 21 країна-імпортер, а також Європейське співтовариство

40. Міжнародні економічні організації на пострадянському просторі: загальна характеристика, участь України.Розпад колишнього Союзу обумовив пошук нових форм політичного, економічного, гуманітарного та іншого співробітництва між самостійними державами, які свого часу були союзними республіками. Так, були створені Співдружність Неза­лежних Держав (СНД), Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС), регіональне об’єднання з участю Грузії, України, Республіки Узбекистан, Азербайджанської республіки та Республіки Молдова (ГУУАМ).

Співдружність Незалежних Держав була створена у 1991 р. за участі 12 держав-членів. Крім розвитку співробітництва у сферах зовнішньої політики, політики безпеки і оборони, СНД покликана займатися питаннями здійснення економічного співробітництва. 28 лютого 2003 р. Глави держав Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації й України підписали спільну заяву про створення передумов щодо подальшого поглиблення багатостороннього економічного співробітництва і посилення інтеграційних процесів.

Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС) було створено 10 жовтня 2000 р. на основі Договору про заснування Євразійського економічного співтовариства, який був підписаний Росією, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан.

Регіональне об’єднання за участі Грузії, України, Узбекистан, Азербайджан та Молдова (ГУУАМ) було створено 1 червня 2001 р. відповідно до Ялтинської Хартії.

41. Міжнародні Кодекси поведінки в системі джерел міжнародного економічного права Своєрідними джерелами міжнародного економічного права є міжнародні кодекси поведінки. Вони почали створюватись наприкінці 70-х років з ініціативи країн, що розвиваються. У цих міжнародно-правових документах систематизовані правила поведінки відповідних суб’єктів міжнародних економічних відносин (лінійних конференцій, транснаціональних корпорацій) або у відповідному напрямі економічної діяльності (передання технологій — Кодекс поведінки у галузі технологій; контроль за обмеженням ділової практики — Кодекс узгоджених на багатосторон­ній основі справедливих принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою). Одним із перших таких кодексів був розроблений Конференцією ООН з торгівлі і розвитку Кодекс проведення лінійних конференцій, норми якого регулювали організацію лінійних перевезень у галузі торговельного море­плавства.

Важливим кодексом є Міжнародний кодекс рекламної діяльності, який був розроблений Міжнародною торговельною палатою. Він поширюється на всі види реклами будь-яких товарів і послуг.

Поведінку державних службовців регулює Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб, який був прийнятий відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН 12 грудня 1996 р.

42. Міжнародні торгові договори (угоди): поняття і види Під міжнародним торговельним договором слід розуміти угоду між двома або кількома державами, в якій визначаються їхні взаємні права та обов’язки в галузі торгівлі. На підставі цих договорів установлюються, змінюються або припиняються відповідні міжнародні економічні відносини між державами в галузі торгівлі. Міжнародні торговельні договори бувають різні як за змістом, так і за назвою. Серед них передусім слід виділити такі.

Договори про торгівлю і мореплавство укладаються, як правило, від імені держав на тривалі строки (п’ять і більше років) і закріплюють основні умови здійснення міжнародних торговельних відносин.

Угоди про торговельні відносини (торговельні угоди) укладаються між урядами країн, які домовляються про встановлення міжнародних торговельних відносин на основі договору про торгівлю і мореплавство. Вони розвивають і конкретизують положення цього договору, визначаючи обов’язки кожної зі сторін.

Угоди в галузі морського судноплавства підписуються на основі торговельних угод. Така угода була підписана, наприклад, у грудні 1992 р. між Україною і США. Це перша в історії цих країн угода, яка відкриває широкі можливості для реалізації та розширення двосторонньої торговельної угоди, підписаної у травні 1992 р. Президентом України і Президентом США. У цьому документі регламентуються двосторонні відносини у галузі судноплавства, передбачається полегшення доступу торговельних кораблів до портів держави-партнера (за винятком гаваней, закри­тих із міркувань безпеки), розвиток ділових відносин між морськими транспортними агентствами України та США.

Угоди про товарообіг і платежі визначають не лише асортимент товарів, що взаємно поставляються, строки та умови по­ставки, а й порядок розрахунків за них.

Клірингові угоди передбачають порядок розрахунків через залік зустрічних вимог.

Торговельні конвенції як угоди визначають зміст відносин між державами з вузьких спеціальних питань у галузі торгівлі (наприклад, митна конвенція).

Протоколи — це угоди з якого-небудь конкретного питання в галузі зовнішньої торгівлі. Вони використовуються також і для роз’яснення умов договору або угоди.


Читайте також:

  1. CMM. Модель технологічної зрілості. Зрілі і незрілі організації.
  2. D (правая) S (левая)
  3. D – моделювання в графічній системі КОМПАС
  4. I. ТЕОРИЯ И ИСТОРИЯ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА
  5. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
  6. II. Права та обов'язки адміністрації організації, що проводить туристську подорож
  7. II. ТЕОРИЯ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА
  8. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
  9. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  10. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  11. IV. Список використаних джерел
  12. MOV приймач, джерело




Переглядів: 491

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Міжнародний правовий звичай як джерело міжнародного економічного права | Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва в галузі сільського господарства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.