• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Національні інтереси України у міжнародних економічних відносинах та правові засоби їх забезпечення.

52. Обґрунтуйте необхідність гармонізації законодавства України з міжнародним економічним правом. у світі практично не існує держав, які б, здійснюючи свою внутрішню та зовнішню політику, не співробітничали з іншими державами безпосередньо або через відповідні міжнародні організації. Це, у свою чергу, вимагає від кожної з них виваженості порівняння своїх дій з діями інших держав, а коли потрібно, то й узгодження їх прийняттям спільних оптимальних рішень. Нині практично всі держави розуміють, що саме так, на основі їх рівноправного співробітництва та мирного співіснування можна досягти не лише загального всесвітнього прогресу, а й відповідного розвитку кожної з держав. Створення та розвиток національної правової основи міжнародного співробітництва — один із чинників, який сприяв визнанню України, встановленню з нею дипломатичних відносин біля 160 держав світу. Це дає можливість нашій країні не тільки успішно співробітничати з державами світу в різних напрямах, а й відігравати вагому роль у забезпеченні миру і безпеки на Землі.

53. Організації країн–виробників сировини в системі міжнародних організацій (на прикладі країн – експортерів нафти (ОПЕК) Країни — виробники сировини, в межах яких здійснюється координація дій країн, що розвиваються, в галузі виробництва і торгівлі відповідними видами сировинних товарів

обмеженого складу, як правило, відносять регіональні, які створюються в межах певного регіону і є відкритими для вступу до них держав, що знаходяться на його території- ОПЕК, яка об’єд­нує 13 основних нафтовидобувних країн Азії, Африки та Латинської Америки (Алжир, Венесуела, Габон, Еквадор, Індонезія, Ірак, Іран, Катар, Кувейт, Лівія, Нігерія, ОАЄ, Саудівська Аравія), створена в 1960 р. На ці країни припадає 70 % запасів нафти

Головними цілями ОПЕК є захист інтересів країн, що розвиваються й одночасно є експортерами нафти, від експлуатації міжнародним фінансовим капіталом, підвищення доходів від добування нафти, всіляке заохочення розвитку нафтового господарства. ОПЕК рекомендує країнам-учасницям самостійно досліджувати і розробляти національні нафтові родовища, а також спрямовувати зусилля на досягнення контролю над нафтовою промисловістю своїх країн. Як відомо, в 70-х роках ОПЕК досягла істотного підвищення цін на нафту, що дало можливість країнам-учасницям створити великі валютно-фінансові резерви, спрямувати значні кошти на потреби соціально-економічного розвитку.

54. Організаційно-правові форми міжнародного митного співробітництваПоняття вільної зони— це анклав у національній митній території, яка зазвичай розташовується поблизу від міжнародного морського порту або аеропорту. У цю зону без митних формальностей надходить устаткування, оснащення та інші товари іноземного походження. Ця імпортована продукція переробляється в зоні, а потім експортується поза нею без втручання мит­них властей країни зони. Сьогодні ці зони здебільшого назива­ються спеціальними митними зонами, вільними економічними зонами.Правове регулювання їх функціонування здійснюється Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13 жовтня 1992 р., Митним кодексом Укр. відповідно до статей 217—218 Митного Кодексу Укр, спеціальна митна зона — це митний режим, згідно з яким до товарів, які ввозять на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території Укр, а також до товарів, які вивозять із території зазначених зон за межі митної території країни, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачене законом.

Щодо зон вільної торгівлі як однієї з організаційно-правових форм міжнародного митного співробітництва, то вони створюються на основі угоди двох і більше держав, за якою усуваються всі перепони в торговельних зв’язках між ними. Водночас ці угоди надають право визначати власну політику стосовно держав, які не є учасниками таких угод. Прикладом такої угоди може бути Угода про створення зони вільної торгівлі між країнами — членами СНД, яка була підписана 15 квітня 1994

Митний союзє також однією з форм співробітництва держав. Він створюється державами-учасницями з метою проведення спільної політики в галузі зовнішньоекономічних відносин і митного законодавства та усунення перешкод на шляху товарообміну між відповідними країнами-учасницями.

55. Організаційно-правові форми співробітництва держав в сфері валютних відносинПровідні країни вишукують найефективніші форми координації своєї валютної політики. Серед них — щорічні зустрічі керівників країн великої «сімки» (США, Англії, Франції, ФРН, Італії, Канади, Японії). У 1997 р. до цієї групи увійшла Російська Федерація і група почала називатися група «вісімки».

Значну роль у розвитку міжнародних валютних відносин відіграють міжнародні кредитні організації і фонди, котрі, як правило, поділяють на шість груп.

1) Організації і фонди як спеціалізовані заклади ООН (Міжнародний валютний фонд — МВФ, Міжнародний банк реконструкції і розвитку — МБРР, Спеціальний фонд ООН — СФ, Фонд капітального розвитку ООН — ФКР, Міжнародна фінансова корпорація — МФК);

2) Міжнародні організації європейського континенту (Банк міжнародних розрахунків — БМР, Європейська валютна система — ЄВС, Європейський інвестиційний банк — ЄІБ);

3) Азіатські міжнародні організації (Азіатський банк розвитку, Ісламський банк розв, Азіатський кліринговий союз — АКС, Фінансова корпорація АСЄАН);

4) Африканські міжнародні організації (Африканський банк розвитку — АфБР, Африканський фонд розв);

5) Міжнародні організації країн Латинської Америки (Між­американський банк розвитку — МАБР, Карибський банк розвит­ку — КБР, Центральноамериканський банк екон інтеграції — УАБЄР, організації Андської групи);

6) Міжнародні організації арабських країн (Арабська інвестиційна компанія — АІК, Арабський банк екон розвитку Африки — АБЕРА, Арабо-африканський міжнародний банк

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. Http://www.minjust.gov.ua Міністерство юстиції України
3. II. Основні засоби
4. III. Медико-відновлювальні засоби
5. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
6. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
7. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
8. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
9. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
10. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
11. Q Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України – 1996 - № 30 – Ст. 141
12. V Засоби навчання

Переглядів: 569