Філософсько-онтологічний аспект

Лекція

ТЕМА: ТЕОРІЯ КЛАСИЧНОГО ПСИХОАНАЛІЗУ

1.Поняття психоаналізу та його філософський зміст. Ідейно-теоретичні передумови вчення Фройда.

2.Основні категорії психоаналізу, структура підсвідомого.

3.Проблема невдоволення людини у культурі.

4.Психоналітична культурологія Фройда.

5.Теорія сновидінь.

Поняття психоаналізу та його філософський зміст. Ідейно-теоретичні передумови вчення Фройда

ПСИХОАНАЛІЗ (у вузькому розумінні) – психологічне вчення, розроблене в кінці ХІХ-поч.ХХ ст. З.Фройдом. У контексті такого визначення психоаналіз зводять до психоаналітичної техніки як своєрідного психологічного методу дослідження підсвідомих психічних процесів і пов’язаної з ним терапії психіки.

Водночас психоаналіз має філософсько-антропологічний аспект, який посилюється у неофройдизмі. Психоаналіз на відміну від психології стає герменевтикою, методологією тлумачення, а також у контексті неофройдизму відбувається соціологізація психології.

Отже, психоаналіз можна визначити як філософсько-психологічний напрям у сучасній філософській антропології, який має своїм предметом дослідження сфери несвідомого в людській психіці, визначення її структури та проявів на рівні соціокультурної практики.

Представники: З.Фройд, К.Г.Юнг, А.Адлер, Е.Фромм, К.Горні, А.Фройд, Л.Бінсвангер.

Найбільш поширеними методами психоаналітиків є:

· гіпноз;

· асоціативний експеримент;

· аналіз сновидінь.

Філософські аспекти психоаналізу:

Філософсько-світоглядний аспект

Психоаналіз радикально змінює традиційне розуміння сутності людини, яке ґрунтувалося на християнських доброчесностях.

Психоаналіз акцентує увагу на несвідомій стороні людської природи. Він різко обмежує раціоналістичну компоненту традиційного метафізичного світогляду, який сформував антропоцентристський світогляд.

Психоаналіз завдає удару по людській зарозумілості. Сам З.Фройд говорив, що людському нарцисизму було завдано три вирішальні удари: Коперніком, Дарвіном та психоаналізом.

Філософсько-світоглядні основи психоаналізу ґрунтуються на методології проникнення в механізм несвідомого, завдяки чому людина усвідомлює своє екзистенційне буття (відбувається зняття масок, деперсоніфікацій).

Філософсько-онтологічний аспект

На рубежі ХІХ-ХХ ст. філософія піднімає проблему втрати людиною її справжнього буття (Ніцше, Гайдеггер). На противагу традиційній академічній філософії та її метафізичності, „закиненість в абстрактні субстанції”, психоаналіз переорієнтовує філософію з пізнавальних (гносеологічних) в морально-смислові та ціннісні (аксеологічні) виміри людського буття.

У ХХ столітті в західній культурі існує таке явище як пси-культура, складовою частиною якої є психоаналіз. Тобто психоаналіз стає своєрідною „філософією життя”. У цьому вона споріднена з античною та середньовічною філософією.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Філософсько-гносеологічні аспекти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.