МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Філософсько-онтологічний аспектЛекція ТЕМА: ТЕОРІЯ КЛАСИЧНОГО ПСИХОАНАЛІЗУ 1.Поняття психоаналізу та його філософський зміст. Ідейно-теоретичні передумови вчення Фройда. 2.Основні категорії психоаналізу, структура підсвідомого. 3.Проблема невдоволення людини у культурі. 4.Психоналітична культурологія Фройда. 5.Теорія сновидінь.
Поняття психоаналізу та його філософський зміст. Ідейно-теоретичні передумови вчення Фройда
ПСИХОАНАЛІЗ (у вузькому розумінні) – психологічне вчення, розроблене в кінці ХІХ-поч.ХХ ст. З.Фройдом. У контексті такого визначення психоаналіз зводять до психоаналітичної техніки як своєрідного психологічного методу дослідження підсвідомих психічних процесів і пов’язаної з ним терапії психіки. Водночас психоаналіз має філософсько-антропологічний аспект, який посилюється у неофройдизмі. Психоаналіз на відміну від психології стає герменевтикою, методологією тлумачення, а також у контексті неофройдизму відбувається соціологізація психології. Отже, психоаналіз можна визначити як філософсько-психологічний напрям у сучасній філософській антропології, який має своїм предметом дослідження сфери несвідомого в людській психіці, визначення її структури та проявів на рівні соціокультурної практики. Представники: З.Фройд, К.Г.Юнг, А.Адлер, Е.Фромм, К.Горні, А.Фройд, Л.Бінсвангер. Найбільш поширеними методами психоаналітиків є: · гіпноз; · асоціативний експеримент; · аналіз сновидінь. Філософські аспекти психоаналізу: Філософсько-світоглядний аспект Психоаналіз радикально змінює традиційне розуміння сутності людини, яке ґрунтувалося на християнських доброчесностях. Психоаналіз акцентує увагу на несвідомій стороні людської природи. Він різко обмежує раціоналістичну компоненту традиційного метафізичного світогляду, який сформував антропоцентристський світогляд. Психоаналіз завдає удару по людській зарозумілості. Сам З.Фройд говорив, що людському нарцисизму було завдано три вирішальні удари: Коперніком, Дарвіном та психоаналізом. Філософсько-світоглядні основи психоаналізу ґрунтуються на методології проникнення в механізм несвідомого, завдяки чому людина усвідомлює своє екзистенційне буття (відбувається зняття масок, деперсоніфікацій). Філософсько-онтологічний аспект На рубежі ХІХ-ХХ ст. філософія піднімає проблему втрати людиною її справжнього буття (Ніцше, Гайдеггер). На противагу традиційній академічній філософії та її метафізичності, „закиненість в абстрактні субстанції”, психоаналіз переорієнтовує філософію з пізнавальних (гносеологічних) в морально-смислові та ціннісні (аксеологічні) виміри людського буття. У ХХ столітті в західній культурі існує таке явище як пси-культура, складовою частиною якої є психоаналіз. Тобто психоаналіз стає своєрідною „філософією життя”. У цьому вона споріднена з античною та середньовічною філософією. Читайте також:
|
||||||||
|