Приводи пристроїв

Виконання роботи виконавчими механізмами пристроїв може забезпечуватися м’язовою енергією оператора (ручний або ножний привід), електродвигуном, двигуном внутрішнього згоряння тощо.

Розрахунок будь-якого приводу розпочинають із складання кінематичної схеми, визначення загального коефіцієнта корисної дії (ККД), загального передавального числа до виконавчого механізму, вибору двигуна.

У випадку використання для приводу м’язової енергії оператора задаються граничними значеннями 200...300 Н у випадку ножного приводу і 100...200 Н при ручному приводі. Номінальна кількість циклів приймається у діапазоні 20...100 цикл/хв [4].

Двигун є одним із основних елементів будь-якої машини або механізму. Від типу двигуна, його потужності, частоти обертання залежать конструктивні та експлуатаційні характеристики механізму. Найбільш поширеними приводами для пристроїв є електродвигуни.

Необхідна потужність електродвигуна:

, Вт , (6.1)

де – потужність на виконавчому валі (привідному) машини або пристрою, Вт;

– загальний коефіцієнт корисної дії приводу, що визначається як добуток частинних:

. (6.2)

Значення к.к.д. для передач різних типів наведені у таблиці 8.1. Тертя в опорах знижує величину потужності і це враховується введенням умовного к.к.д. підшипників: для однієї пари підшипників кочення ; для однієї пари підшипників ковзання залежно від умов мащення.

У приводних механізмах лебідок кранів і піднімальних механізмів враховуються додаткові втрати у блоках, зумовлені тертям у підшипниках і жорсткістю канатів: для нерухомого блоку ; для рухомого блоку .

Потужність на привідному валі визначають, враховуючи проектне навантаження.

Для випадку, коли навантаження задається тяговим зусиллям, потужність на встановленому режимі визначається як:

Вт , (6.3)

де – тягове зусилля, Н;

– лінійна швидкість, м/с.

Таблиця 6.3 – Коефіцієнти корисної дії різноманітних механічних передач [2]

Тип передачі	ККД передач
закритих	відкритих
Зубчата циліндрична	0,96...0,98	0,93...0,95
Зубчата конічна	0,96...0,98	0,93...0,95
Черв’ячна з числом заходів черв’яка:	0,65...0,70 0,70...0,75 0,80...0,85 0,85...0,90	0,50...0,60 0,60...0,70 – –
Ланцюгова	0,95...0,97	0,90...0,93
Фрикційна	0,90…0,96	0,70...0,88
Пасова	–	0,94...0,97
Для двох підшипників кочення	0,99...0,995
Для двох підшипників ковзання	0,98...0,99

Для випадку, якщо відомий момент на привідному валі, то:

, Вт (6.4)

де – момент на привідному валі, Нм;

– кутова швидкість, рад/с.

За відомої величини моменту статичного опору (момент, що створюється проектним навантаженням) на валу виконавчого механізму, необхідна статична потужність електродвигуна може бути визначена як:

, (6.5)

де і₀= n/n₁ – загальне передавальне число механізму;

– момент, що створюється проектним навантаженням на приводному валі, Нм;

– частота обертання вала електродвигуна, хв^-1;

– частота обертання привідного вала, хв^-1.

Формули для вибору потужності електродвигунів конвеєра, відцентрового насоса, вентилятора, компресора наведені у довідковій літературі.

Тип електродвигуна вибирають залежно від умов експлуатації. Для приводу машин, до яких не ставляться спеціальні вимоги до характеристик запуску, ковзання і т.д., використовують трифазні короткозамкнуті асинхронні двигуни А2, А02, 4А.

Для приводів машин, які мають велике навантаження при запуску і порівняно стабільне навантаження на встановленому режимі, наприклад, для плунжерних насосів, конвеєрів, компресорів, застосовують двигуни АОП2 і 4АР.

Двигуни АСС2 і 4АС використовують для приводів машин, які мають значні махові маси, пульсуюче навантаження, частий пуск і реверс, наприклад, для кувальних машин, пресів, лебідок.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вибір матеріалів для пристроїв	\|	Розрахунок передач

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.