МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вибір матеріалів для пристроївМатеріали, з яких виготовляють деталі, у великій мірі визначають якість машин і складають значну частку їх вартості (наприклад, в автомобілях до 65-70 %). Під час проектування пристроїв необхідно вибирати відповідний матеріал для забезпечення міцності і зносостійкості елементів пристрою і назначити відповідну термічну або хімікотермічну обробку. Матеріали повинні відповідати таким основним вимогам: бути міцними, легкими, зносостійкими, корозійностійкими, дешевими. У випадку вибору матеріалу застосовують принцип оптимальності і доцільності. Способи вирішення проблем вибору матеріалу: - відбір основної вимоги і підхід з цієї позиції; - вибір недорогого матеріалу з наступним покращенням його властивостей; - вибір конструктивних заходів зміни напруженого стану, умов роботи. Найбільш поширеними конструкційними матеріалами у пристроях і технологічному обладнанні є сплави на основі заліза і вуглецю – сталі і чавуни. Сплави заліза з вуглецем у кількості, що не перевищує 2 % - це сталі. Чавунами називають сплави заліза, які вміщують більше 2 % вуглецю. За вмістом вуглецю сталі поділяють: на низьковуглецеві до 0,2-0,3 %, середньовуглецеві і 0,2-0,6 %, високовуглецеві 0,6-2,0 %. Крім цього у вуглицевих сталях міститься марганець (0,1-1,5%), кремній (0,05-0,35%), сірка і фосфор (0,01-0,1 %), а також кисень, азот і водень (не більше 0,01 %) у сумі. Сплави, в яких вуглецю менше ніж 0,1 %, називають також технічним залізом. Залежно від насичення сталі киснем розрізняють киплячі, напівспокійні і спокійні сталі. Їх механічні властивості За однакового вмісту вуглецю майже співпадають, але киплячі сталі мають меньший вміст кремнію і неметалічних домішок. Вуглицеві сталі у залежності від вмісту сірки і фосфору поділяють на: звичайної якості (до 0,05 %), якісні конструкційні (не більше 0,35 %) і високоякісні (меньше 0,025 %). Сталь звичайної якості має сім марок – Ст0 – Ст6 (вміст вуглецю зростає від 0,06 до 0,5 %, але цифри не відображають вміст вуглецю, а є лиш порядковим номером сталі). Сталі звичайної якості залежно від міцності і хімічного складу поділяються ще на три групи – А, Б, В. Сталі групи А мають відповідні механічні властивості без визначеного хімічного складу. Їх використовують без термообробки (Ст1пс). Сталі Б мають визначений хімічний склад без визначеня механічних властивостей (Б Ст3сп). Сталь В має визначені хімічний склад і механічні властивості. Високоякісні сталі відрізняються низьким вмістом шкідливих домішок. У позначенні це відображається буквою А у кінці позначення. Окрему групу складають леговані сталі, в яких крім вищезгаданих домішок, містяться інші елементи – Н-нікель, Х-хром, Т-титан, А-азот, Ф-ванадій, К-кобальт, Д-мідь, В-вольфрам, Б-бор С-кремній, Г-марганець, М-молібден та ін. За буквою йде цифра, що показує вміст цього елемента у процентах, якщо вміст вище 1,0-1,5 % (40ХНМА) сталь високоякісна, 0,37- 0,44 % вуглецю, 0,6-0,9 % хрому, 1,25 - 1,65 % нікелю, 0,5 - 0,8% молібдену і меньше 0,03 % фосфору та сірки. Для підвищення механічних і міцністних характеристик сталей їх піддають різній технологічній обробці. Проводять термохімічну, термомеханічну обробку: наклеп, ковку, штамповку, закалку, нормолізацію, поверхневу закалку, цементування, азотування, борування. Використовують електролітичну обробку: хромування, нікелювання, міднення. Створюють захист від корозії шляхом металізації розпиленням, оксидуванням. Чавуни є виключно сплавами для лиття: вони не піддаються ніякій пластичній деформації і вироби з чавунів одержують тільки литвом. За структурою і властивостями чавуни поділяють на сірі, високоміцні з кулеподібним графітом, ковкі, білі (не застосовують у машинобудуванні) і з відбіленою поверхнею. Крім вищезгаданих, для виготовлення пристроїв та обслуговуючого обладнання застосовують нові і спеціальні матеріали (не сталі): алюміній, титан, латуні, бронзи, керамічні матеріали, композиційні матеріали. У таблиці 6.1 наведені матеріали, які застосовують для виготовлення деталі, а також характерна для них технологічна обробка. У табл. 6.2 подані механічні характеристики сталей.
Таблиця 6.1 – Використання матеріалів для виготовлення деталей [3].
Закінчення таблиці 6.1.
Таблиця 6.2 – Орієнтовані величини допустимих напружень для деяких машинобудівних матеріалів при статичних навантаженнях [6].
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|