• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Допомога хворим і їх родичам

Помираючий хворий

Допомога

Рекомендації для людини, яка повідомляє про нещастя.

1.Дайте родичам можливість:

- усвідомити те, що сталося;

- відреагувати;

- вільно висловити емоції;

- побути в тиші;

- дати запитання;

- побачити померлого.

2. Уникайте:

- поспіху;

- різкості;

- брехні;

- банальності;

- дайте відповіді на всі запитання;

- не приховуйте причини смерті.

- реакції можуть бути найрізноманітніші - від вражаючого мовчання і небажання вірити в те, що сталося, до сильного гніву і відчуття провини;

- дайте можливість виплакатися;

- на знак втіхи візьміть родича за руку чи покладіть руку на плече;

- запропонуйте чашку чаю чи води;

- запитайте,як співбесідник себе почуває.

Лікування помираючого хворого - важке випробовування для кожного медичного працівника, тому що важко зрозуміти своє безсилля. В цей період життя він стає для хворого найближчою людиною, допомагає жити, не втрачаючи людської гідності, задовольняючи свої фізичні , емоційні і духовні потреби, відчувати останні радощі.

Медична сестра, доглядаючи за помираючим хворим повинна вміти дати відповідь на такі запитання пацієнта:

- В чому суть хвороби?

- Що можна зробити для поліпшення загального стану?

- Чи будуть у мене страждання?

- Скільки я приживу?

- Чи зможу я залишитися вдома, чи помру в лікарні?

Це найважчі запитання. Для того, щоб обговорювати їх з хворим потрібна чесність, такт і досвід.

До захворювань, при яких радикальне лікування не можливе, відносять: злоякісні новоутворення в термінальній стадії, ВІЛ-інфекція на стадії СНІДу, пізні стадії серцевої, ниркової, дихальної і печінкової недостатності, важкі нервово-психічні захворювання.

Медична сестра повинна:

- вміти слухати;

- розуміти невербальну мову;

- надавати емоційну підтримку;

- спілкуватися з хворим відкрито, довірливо, ставитись до хворого зі співчуттям;

- чесно відповідати на питання, не подавати надій, які не збуваються;

- давати можливість запитувати;

- розуміти потреби хворого;

- старатись задовольнити потреби хворого;

- передбачити труднощі і бути готовою до їх вирішення.

Хворий хоче відчувати себе захищеним. Він чекає, щоб його заспокоїли, сказали, що він не буде страждати. Хворому важливо знати, що робиться все можливе, він не повинен почувати себе в ізоляції, не повинен відчувати, що від нього щось приховують. Найгірше для хворого - це відмова медичного працівника від допомоги. Найбільш часті проблеми у помираючих хворих:

- пригнічений настрій;

- тривожність;

- біль;

- анорексія (відсутність апетиту);

- нудота, блювання, закрепи.

Основні принципи консультації такі:

- будьте завжди готові надати допомогу;

- проявляйте терпіння;

- дайте можливість виговоритись;

- скажіть декілька втішних слів, поясніть хворому, що його відчуття зовсім нормальні;

- спокійно ставтесь до його гніву;

- уникайте недоречного оптимізму;

- порадьте членам сім”ї бути разом.

Для людей, які стоять перед обличчям смерті, духовне життя має особливо важливе значення. Віруючі легше миряться з неминучою смертю. Багато невіруючих перед лицем смерті шукають зміст прожитого життя. Оточуючі повинні зрозуміти, наскільки збентеженою є хвора людина, повинні бути готові простягнути руку допомоги. Величезну роль тут відіграє священник. Допомогти хворому обпертись на свої духовні сили - означає допомогти йому піднятись над своєю хворобою.

Припинення життя відбувається поступово, навіть при, здавалося б, миттєвій смерті. Отже, смерть є процесом, і в цьому процесі можна виділити кілька стадій: преагонію, агонію, клінічну і біологічну смерть.

Преагонія характеризується різною тривалістю (години, доби). В цей період спостерігається задишка, зниження артеріального тиску до 60 мм.рт.ст. і нижче, тахікардія. У людини спостерігається затьмарення свідомості. При розвитку у пацієнта термінального стану необхідно обов”язково проінформувати про це родичів.

Агонія (від грецького agonia - боротьба) спочатку спостерігається деяке підвищення артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень, іноді навіть відновлення свідомості (недовготривале, до декількох хвилин). Потім за цим, здавалося б, покращанням настає різке падіння артеріального тиску (до 10-20 мм.рт.ст.), серцеві скорочення сповільнюються до 20-40 за хвилину, дихання стає нерівномірним, поверхневим, з рідкими короткими і глибокими дихальними рухами і, нарешті, зовсім припиняється, свідомість втрачається. Відбувається самовільний сечопуск і дефекація. Зіниці розширюються, зникає рогівковий рефлекс. Спостерігаються загальні тонічні судоми, знижується температура тіла. Тривалість агонального періоду в пацієнтів, які помирають від хронічних захворювань - декілька годин. Ця стадія характеризується припиненням усіх функцій організму і водночас надзвичайним напруженням захисних пристосувань, що вже втрачають свою доцільність.

Клінічною смертю називають такий стан, коли всі видимі ознаки життя вже зникли (припинилося дихання і робота серця), однак обмін речовин, хоч і на мінімальному рівні,але ще триває. На цьому етапі життя може бути відновлене.

Ознаками клінічної смерті є:

- відсутність реакції зіниць на світло;

- відсутність дихання;

- відсутність пульсу на сонній артерії;

- відсутність свідомості.

Клінічна смерть триває 5-6 хвилин.

Саме тому в стадії клінічної смерті проводять реанімаційні заходи з метою повернення людини до життя.

Біологічна смерть характеризується незворотними змінами в організмі. Краще не залишати близьких наодинці з помираючим або померлим. Медична сестра повинна бути готова надати їм психологічну підтримку, посадити, дати води. Вмирання - це розпад цілісності організму. Організм перестає бути саморегулюючою системою. Спочатку руйнуються ті елементи, які об”єднують організм у єдине ціле. Це, насамперед, нервова система. Найчутливіша до гіпоксії - кора великих півкуль головного мозку. Спочатку виникає активація клітин головного мозку, яка спричиняє рухове збудження, прискорення дихання і пульсу, підвищення артеріального тиску, а потім настає гальмування.

Біологічна смерть супроводжується:

- зупинкою діяльності серця;

- зупинкою дихання;

- розслабленням м”язів;

- охолодженням тіла до температури навколишнього середовища.

З”являються трупні плями синього кольору на нижніх частинах тіла. Лікар фіксує факт сметрі і записує в карті стаціонарного хворого день і час

Читайте також:

1. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
2. Державна допомога сім'ям з дітьми
3. ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ
4. Долікарська допомога при різних видах ушкоджень
5. Долікарська допомога при термічних впливах
6. Допомога Італії Франції.
7. Допомога консультантів в роботі з ПК
8. Допомога малозабезпеченим сім'ям
9. Допомога потенційному суїциданту
10. Допомога при особливих видах травм
11. Допомога при тимчасовій непрацездатності
12. Допомога самотнім непрацездатним громадянам

Переглядів: 901