МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Мета втручання в кризових ситуаціяхАдаптація (пристосування). Визнання. Заперечення (відчай). Основні етапи смерті. Клінічні ознаки смерті. Смерті завжди передує виникнення кризової ситуації. І дуже важливим є для медичної сестри вміння пояснити пацієнтові та його родині психологію кризового стану. Криза має наступні чотири фази: 1. Психологічний шок. Емоційний баланс, або рівновага, індивідуума порушена. Людина знаходиться в стані оціпеніння, відчуває пустоту, тривогу і страх. Виникає відчуття нереальності того, що відбувається, з”являються думки про самовбивство. Важко вдається зосередитись, людина часто плаче, кричить або сміється. Для неї характерні зорові і слухові галюцинації, відчуття присутності померлого. У цій фазі індивід не здатний зіткнутися з реальністю проблеми або ситуації, що постала перед ним. Під час цієї фази, ми чуємо, що люди кажуть так: “Я не можу повірити, що це трапилося”, або “Неможливо, щоб це трапилося”, або ж “”Це нереально”. Ця фаза характеризується відчуттям гніву, вини, гострої туги, відчуттям несправедливості того, що відбувається. Людина починає уникати оточуючих, порушується пам”ять. Особливо важкі перші 6 тижнів. З часом воно замінюється смутком і відчуттям безпорадності. Ця фаза відбувається , коли індивід не може більше заперечувати реальні проблеми, що постали перед ним. Людина признається собі та іншим: “Так, це трапилося”. Адаптація і депресія. В цей період нерідко з”являється безсоння, головний біль, порушення апетиту та інші захворювання різних органів і систем, спровокованих стресом (за пороговим збудженням). У цій стадії індивід визнає проблему або ситуацію, він розпочинає активно справлятися з нею або пристосовуватися до неї для того, щоб послабити наростання стресу та занепокоєння. Тут потрібна допомога медсестри. Відновити психологічну рівновагу, допомогти пацієнтові набути контролю над собою і над ситуацією. Принципи: - втручання повинно бути своєчасним, активним і рішучим; - створіть атмосферу духовної близкості, боріться з відчудженням; - шукайте підтримки сім”ї та суспільства; - пам”ятайте, що найбільш важкі переживання виникають у перші дні після смерті близької людини; - не посилюйте страждань хворого; - не затягуйте лікування, плануйте курс психотерапії на шість тижнів (одна бесіда в тиждень). 10 порад для тих, хто переживає горе: 1. Дайте вихід хвилюванням, не стримуйте почуттів, не соромтесь плакати. 2. Поговоріть про своє горе з друзями. Не приховуйте того, що сталося. Попросіть поради, але не переобтяжуйте друзів скаргами. 3. Зосередьтесь на сьогоденні. Постарайтесь не думати про нещастя, яке сталося. Дивіться в майбутнє з надією. 4. Не старайтесь вирішувати відразу всі труднощі. 5. Якщо знаєте, що робите, дійте швидко і рішуче. Дійте згідно з розробленим планом. 6. Не залишайтесь на самоті, постарайтесь зайнятись чимось іншим. Будь-яке заняття - спорт, театр, клуби - піде вам на користь. 7. Не зганяйте зла на інших. Стримуйте в собі злість і ворожість, особливо спрямовані на членів сім”ї. 8. Щоденно займайтесь фізкультурою: ходьбою, плаванням, гімнастикою. 9. Дотримуйтесь розпорядку дня. Звичний уклад життя (регулярний прийом їжі, робота в домі) приносить відчуття захищеності. Не засиджуйтесь допізна і постарайтесь перед сном не думати про своє горе. 10. Якщо потрібна допомога, зверніться до лікаря, вам також допоможуть у церкві. Повідомлення про нещастя: -лікар або офіцер міліції повинен повідомити родичів особисто, а не телефоном; - розмову з родичами треба вести в окремій кімнаті; - якщо ж необхідно повідомити телефоном, то це повинна робити досвідчена людина; - родичам потрібно детально і зрозуміло викласти причини і обставини смерті хворого, не треба приховувати від них патологоанатомічного обстеження. Читайте також:
|
||||||||
|