• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мета втручання в кризових ситуаціях

Адаптація (пристосування).

Визнання.

Заперечення (відчай).

Основні етапи смерті. Клінічні ознаки смерті.

Смерті завжди передує виникнення кризової ситуації. І дуже важливим є для медичної сестри вміння пояснити пацієнтові та його родині психологію кризового стану.

Криза має наступні чотири фази:

1. Психологічний шок. Емоційний баланс, або рівновага, індивідуума порушена. Людина знаходиться в стані оціпеніння, відчуває пустоту, тривогу і страх. Виникає відчуття нереальності того, що відбувається, з”являються думки про самовбивство. Важко вдається зосередитись, людина часто плаче, кричить або сміється. Для неї характерні зорові і слухові галюцинації, відчуття присутності померлого.

У цій фазі індивід не здатний зіткнутися з реальністю проблеми або ситуації, що постала перед ним. Під час цієї фази, ми чуємо, що люди кажуть так: “Я не можу повірити, що це трапилося”, або “Неможливо, щоб це трапилося”, або ж “”Це нереально”. Ця фаза характеризується відчуттям гніву, вини, гострої туги, відчуттям несправедливості того, що відбувається. Людина починає уникати оточуючих, порушується пам”ять. Особливо важкі перші 6 тижнів. З часом воно замінюється смутком і відчуттям безпорадності.

Ця фаза відбувається , коли індивід не може більше заперечувати реальні проблеми, що постали перед ним. Людина признається собі та іншим: “Так, це трапилося”.

Адаптація і депресія. В цей період нерідко з”являється безсоння, головний біль, порушення апетиту та інші захворювання різних органів і систем, спровокованих стресом (за пороговим збудженням). У цій стадії індивід визнає проблему або ситуацію, він розпочинає активно справлятися з нею або пристосовуватися до неї для того, щоб послабити наростання стресу та занепокоєння. Тут потрібна допомога медсестри.

Відновити психологічну рівновагу, допомогти пацієнтові набути контролю над собою і над ситуацією.

Принципи:

- втручання повинно бути своєчасним, активним і рішучим;

- створіть атмосферу духовної близкості, боріться з відчудженням;

- шукайте підтримки сім”ї та суспільства;

- пам”ятайте, що найбільш важкі переживання виникають у перші дні після смерті близької людини;

- не посилюйте страждань хворого;

- не затягуйте лікування, плануйте курс психотерапії на шість тижнів (одна бесіда в тиждень).

10 порад для тих, хто переживає горе:

1. Дайте вихід хвилюванням, не стримуйте почуттів, не соромтесь плакати.

2. Поговоріть про своє горе з друзями. Не приховуйте того, що сталося. Попросіть поради, але не переобтяжуйте друзів скаргами.

3. Зосередьтесь на сьогоденні. Постарайтесь не думати про нещастя, яке сталося. Дивіться в майбутнє з надією.

4. Не старайтесь вирішувати відразу всі труднощі.

5. Якщо знаєте, що робите, дійте швидко і рішуче. Дійте згідно з розробленим планом.

6. Не залишайтесь на самоті, постарайтесь зайнятись чимось іншим. Будь-яке заняття - спорт, театр, клуби - піде вам на користь.

7. Не зганяйте зла на інших. Стримуйте в собі злість і ворожість, особливо спрямовані на членів сім”ї.

8. Щоденно займайтесь фізкультурою: ходьбою, плаванням, гімнастикою.

9. Дотримуйтесь розпорядку дня. Звичний уклад життя (регулярний прийом їжі, робота в домі) приносить відчуття захищеності. Не засиджуйтесь допізна і постарайтесь перед сном не думати про своє горе.

10. Якщо потрібна допомога, зверніться до лікаря, вам також допоможуть у церкві.

Повідомлення про нещастя:

-лікар або офіцер міліції повинен повідомити родичів особисто, а не телефоном;

- розмову з родичами треба вести в окремій кімнаті;

- якщо ж необхідно повідомити телефоном, то це повинна робити досвідчена людина;

- родичам потрібно детально і зрозуміло викласти причини і обставини смерті хворого, не треба приховувати від них патологоанатомічного обстеження.

Читайте також:

1. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
2. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
3. Вибір підходу до процесу соціальної роботи зале­жить від теоретичної моделі, якої дотримуються соці­альні працівники, обраної стратегії втручання і методу соціальної роботи.
4. Втручання в ринкову рівновагу: примусове «понижуюче» ціноутворення
5. Втручання тоталітарних держав до подій в Іспанії
6. Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та кризових явищ.
7. Державного втручання в економіку
8. Дотримання мовного етикету у різних ділових ситуаціях
9. Загальна характеристика умов розвитку господарства України. Наростання кризових явищ в економіці
10. Законодавча основа проведення антикризових заходів.
11. Захист населення в надзвичайних ситуаціях за кордоном
12. Заходи щодо охорони та життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

Переглядів: 1049