Клінічна фармакологія холелітолітиків

В останні роки було виявлено, що деякі похідні деоксихолевої кислоти, зокрема, урсодеоксихолева кислота (УДХК) - (урсо - білий, полярний ведмідь), здатні розчиняти холестеринові камені, що утворюються в жовчному міхурі (таку ж дію має хенодеоксихолева кислота - ХДХК). Дані препарати започаткували застосування в медицині холелітичних засобів.

Умови і показання для медикаментозного розчинення каменів:

1. Камені повинні бути холестеринові, які не виявляються на рентгенограмі.

2. Розмір каменів не повинен перевищувати 15-20 мм.

3. Жовчний міхур повинен повністю зберігати свою функцію.

4. Жовчний міхур повинен бути наповнений камінням лише приблизно до половини.

5. Міхурова протока має бути прохідною.

6. Загальна жовчна протока повинна бути вільною від каменів.

7. Необхідно уникати застосування клофібрату, естрогенів, антацидних засобів і холестираміну.

Термін виявлення каменів не повинен перевищувати 2-3 роки, тому що при тривалому існуванні каменів у них виявляється багато мінеральних солей, що ускладнює розчинення каменів.

Якщо камені локалізуються у жовчних протоках, то медикаментозне розчинення їх не проводиться.

Протипоказання для медикаментозного розчинення жовчних каменів:гострі запальні захворювання жовчного міхура та жовчних протоків, камені діаметром більше 2см, хвороби печінки, цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічний панкреатит, виражені запальні захворювання товстого й тонкого кишечника, рентгенопозитивні карбонатні камені, вагітність.

Механізм дії похідних деоксихолевої кислоти.Транспорт нерозчинного у воді і неестерифікованого холестерину в жовчі та утримання його в розчині здійснюються змішаними жировими міцелами. Ці міцели складаються з жовчних кислот, кон'югованих з гліцином або таурином (холева, хенодезоксихолева і деоксихолева кислоти), і лецитину. При надмірному виділенні холестерину печінкою або при дефіциті жовчних кислот і (або) лецитину можливості міцел утримувати холестерин у розчині вичерпуються і останній кристалізується. Ці кристали можуть або знову перейти в розчин, або продовжувати рости аж до того, поки в кінцевому результаті не утворюється жовчний камінь.

Принцип розчинення жовчних кислот УДХК і ХДХК грунтується на зворотному процесі: введення цих препаратів всередину викликає пригнічення всмоктування холестерину в кишечнику, а також синтезу холестерину в печінці (за рахунок пригнічення ферменту 3-гідрокси-3-метилглутарил-КоА-редуктази) і, отже, зменшення надходження холестерину в жовч. Це перешкоджає утворенню нових каменів. Окрім того, ці препарати утворюють з холестерином рідкі кристали, що додатково сприяє розчиненню жовчних каменів.

При оральному прийманні УДХК вона швидко всмоктується у кишечнику. Ступінь абсорбції становить у цілому 60- 80 %. Після резорбції у кишечнику УДХК майже повністю кон’югує у печінці з амінокислотами гліцином та таурином, а після цього знову виділяєтьсяз жовчю. У кишечнику частково відбувається бактеріальне розкладання на літохолеву кислоту, токсичну для печінки, що викликає у деяких видів тварин ушкодження її паренхіми. У людини резорбується тільки незначна її частина; ця частина сульфатується і, таким чином, детоксикується у печінці, потім знову виділяється з жовчю та нарешті виводиться з фекаліями. Період напіввиділення УДХК кислоти – 3,5–5,8 дня.

УДХК випускаєтся в капсулах по 0,25г. Доза препарату залежить від маси тіла. При масі тіла до 60кг приймають перед сном 500 мг (2 капсули), при масі до 80кг -750 мг (3 капсули), при масі до 100кг -1000 мг (4 капсули), при масі понад 100кг - 1250 мг (5 капсул). Препарат слід приймати 1 раз на день перед сном у зв'язку з тим, що ступінь насиченості жовчі холестерином вищий вночі і, отже, холестеринові камені ростуть вночі. Одноразовий прийом УДХК перед сном ефективніший, ніж 2-3-разовий прийом протягом дня.

ХДХК випускається в капсулах по 0,25г. За ефективністю ХДХК дещо поступається УДХК. Схема застосування така ж, як для УДХК.

Тривалість лікування похідними деоксихолевої кислоти залежить від величини каміння, тривалості їх існування і складає від 3 місяців до 2-3 років. Камені зазвичай розчиняються через 12 і більше місяців лікування. Якщо через два роки не виявляється ніякого зменшення або розчинення жовчних каменів, то продовжувати лікування в більшості випадків недоцільно.

У хворих з надлишковою масою тіла жовчні камені розчиняються гірше. Тому одночасно з хенотерапією повинні проводитися заходи щодо зниження маси тіла. Якщо ці заходи виявляться безуспішними, то добову дозу препаратів підвищують на 1-2 капсули.

Побічна дія – див. розділ 7.9

У ході терапіі проводяться контрольні рентгенологічні та ультразвукові дослідження. Після успішного розчинення каменів слід приймати ці препарати ще протягом 3 місяців. В окремих випадках після відміни лікування жовч знову стає літогенною. Тому в перші три роки після розчинення каменів рекомендується проводити щорічні ультразвукові дослідження. При повторному утворенні жовчних каменів показане проведення нового курсу лікування. Для попередження повторного утворення жовчних каменів рекомендується дотримуватися дієти з багатим вмістом рослинних волокон (пшеничні висівки, овочі, фрукти).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Клінічна фармакологія жовчогінних засобів	\|	Клінічна фармкакологія вітамінів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.