ІІ. Зміни фармакодинаміки.

1. Змінюється реакція ЦНС на опіоїди, седативні й протиепілептичні засоби.

2. Порушується водно-електролітна рівновага з затримкою натрію, асцитом і набряками, які рефрактерні до сечогінних засобів.

при захворюваннях печінки всі препарати призначаються строго з показаннями, лікар повинен знати побічні ефекти й шляхи корекції. Печінкова недостатність супроводжується печінковою енцефалопатією. У цих випадках не можна призначати опіоїди (дадуть коматозний стан). Найбільш безпечний у цьому випадку петідин. Серед транквілізаторів найкращий лоразепам і оксазепам, як снодійне – темазепам (їх Т_1/2 нетривалий).

Протиепілептичні препарати призначають у якнайменших дозах. Фенобарбітал може викликати кому, натрій вальпроат – гепатотоксичний. За показаннями кращі трициклічні антидепресанти, а не інгібітори МАО.

НСПЗ затримують натрій, підвищується ризик кровотеч, бо при хворобах печінки порушуються гемостатичні процеси. У невеликих дозах використовують парацетамол й ібупрофен.

Бета-блокатори призначають у менших дозах, так само, як і протиаритмічні препарати. Слідкувати за рівнем К⁺ при призначенні салуретиків (краще разом з калійзберігаючими), бо гіпокаліємія сприяє розвитку коми.

Антациди натрійвмісні затримують рідину, алюміній- і кальційвмісні створюють закрепи, сприяють розвитку енцефалопатії (через всмоктування токсичних речовин з кишечника).

Більшість протибактеріальних засобів елімінуються нирками, тому безпечні при печінковій патології. Не слід призначати попередників лікарських засобів, що перетворюються в активні антибіотики. Не призначати гепатотоксичні препарати – ізоніазид, піразинамід, еритроміцин, фузидієву кислоту, рифампіцин, тетрацикліни. Ускладнюється ситуація при вживанні натрієвих солей антибіотиків.

При захворюваннях печінки призначають преднізолон. Не рекомендують лікування андрогенами й анаболічними гормонами (гепатотоксичні). Контрацептиви всередину теж не показані, особливо при явищах холестазу. Метформін метаболізується в печінці і при захворюваннях печінки викликає молочнокислий ацидоз. Цукрознижуючі викликають гіпоглікемію.

Побічна дія ЛП, які застосовуються в гепатології. Прогнозування, клінічні прояви, профілактика та шляхи усунення

Для фармакотерапії захворювань печінки й жовчовивідних шляхів найчастіше використовують гепатопротектори, перелік і нумерація яких подані нижче. Побічні ефекти у них однакові.

ТАБЛИЦЯ 49

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вплив функціонального стану печінки на біодоступність та клінічну ефективність ЛП	\|	Гепатопротектори

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.