• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів

Лікування хворих на алергічні реакції проводять зазвичай в два етапи:

- виведення хворого із гострого стану;

- специфічна гіпосенсибілізація і комплекс заходів, спрямованих на зміну реактивності хворого та попередження виникнення повторних загострень (неспецифічна гіпосенсибілізація).

Терапія алергічних хворих повинна бути етіотропною, патогенетичною та симптоматичною. Етіотропна полягає в попередженні, припиненні й елімінації дії, що викликає алергію. Патогенетична та симптоматична терапія здійснюються за допомогою широкого арсеналу лікарських засобів та полягає у виявленні провідного типу алергічної реакції, а також блокуванні розвитку кожної стадії й усуненні симптомів алергії.

Виходячи із Наказу Міністерства охорони здоров¢я України від 03.11.2008 № 629, рекомендації з раціонального вибору протиалергічних середників при поширених алергічних захворюваннях є наступними:

Лікування кропивниці - виявлення та лікування захворювань шлунково-кишкового тракту та гепато-біліарної системи, виявлення алергену.

Непрацюючим пацієнтам рекомендувати антигістамінні препарати першого покоління (димедрол, супрастін, тавегіл тощо), працюючим – препарати ІІ та ІІІ поколінь (терфенадин, астемізол та ін.). Призначати гістаглобулін – початково по 0,1 мл, щоденно збільшуючи дозу на 0,1 мл, довести до 1,0 мл, а потім по 1,5 мл через день. Ефективність гістоглобуліну знижується при проведенні повторних курсів лікування.

При гострій кропивниці, викликаній прийомом всередину лікарських і харчових речовин, показані послаблюючі засоби, гіпосенсибілізуючі препарати - 10% розчин кальцію хлориду внутрішньовенно, глюконат кальцію внутрішньом’язово, антигістамінні препарати. У важких випадках напад можна зняти введенням підшкірно 1 мл адреналіну, кортикостероїдних препаратів (при загрозливому набряку гортані краще вводити їх внутрішньовенно краплинно (1-2 мг/кг маси тіла). Зовнішньо призначають противосвербіжні засоби: 1% спиртовий розчин ментолу, саліцилової кислоти, календули.

При хронічній кропивниці необхідно виявити етіологічний чинник. У разі виявлення алергену показана специфічна гіпосенсибілізація, санація осередків хронічної інфекції, лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, дегельмінтизація. При порушеннях нервової системи - седативна терапія. Рекомендується молочно-рослинна дієта з виключенням збуджуючих засобів. У разі сонячної кропивниці - фотодесенсибілізуючі препарати (делагіл, плаквеніл).

Читайте також:

1. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
2. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.
3. АКТУАЛЬНІ ПІДХОДИ В ДОСЛІДЖЕННІ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ
4. Алгоритм бесіди провізора з хворим при виборі безрецептурного лікарстького препарату для симптоматичного лікування закрепу
5. Алгоритм вибору групи ЛП для самолікування діареї
6. Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з печією при виборі безрецептурного препарата для симптоматичного лікування цього симптому поданий на мал. 19.
7. Алгоритм розпитування провізора хворого при виборі безрецептурного препарату для лікування болю в суглобах (за В.П.Черних, І.О.Зупанцем і В.О.Усенко, 2002).
8. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
9. Безрецептурні препарати для лікування гастроентерологічних захворювань
10. Біологічні способи лікування ран.
11. Взаємодія безрецептурних ЛП для для лікування простуди з їжею й алкоголем
12. Взаємодія ЛП для лікування суглобової патології з іншими

Переглядів: 635