• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Найчастіші причини закрепів

І. Патологія товстого кишечника – коліти, атонія, спазми, мегаколон, поліпоз.

ІІ. Порушення обміну речовин – обезводнення, гіпофункція щито­подібної та надниркових залоз.

ІІІ. Особливості харчування – різка зміна раціону, недостатність рос­линної клітковини, рідини, фолієвої кислоти, надлишок жиру і заліза в їжі.

ІV. Болюча дефекація – тріщини заднього проходу, геморой.

V. Вживання ліків – антацидів, що містять алюміній, антигістамінних засобів, кодеїнвмісних препаратів, холінолітиків, антагоністів кальцію, препаратів заліза, кальцію, антидепресантів, психотропних.

Закрепи ділять за етіопатогенетичними ознаками на пов’язані з на­повненням сигмовидної кишки (аліментарні, обезводнення, захворювання ШКТ) і з порушеннями акту дефекації (патологія сфінктера, слабість м’язів черевної стінки, порушення іннервації, психічні дисфункції).

Сприяють виникненню закрепів: системні захворювання сполучної тканини; переважання в раціоні білкової й жирної їжі; недостатня фізична активність; тривале вживання послаблюючих засобів; часте використання клізм.

Крім того, мають значення фактори ризику - спадковість, поліпоз кишечника, виразковий коліт.

“Загрожуючі” симптоми при закрепі

1. підвищення температури.

2. Сліди в калі крові або гною.

3. Сильні болі в животі або анальному отворі.

4. Різке здуття живота.

5. Блювання, нудота.

6. Втрата маси тіла.

7. Зв’язок закрепу з вживанням медикамента.

8. Анемія.

9. Ознаки запалення (ШОЕ, лейкоцитоз).

10. Зміни форми калу (лента, шнурок).

11. Скрита кров у калі (постійно).

Діарея. У ШКТ відбувається всмоктування води, електролітів і харчових речовин. У дорослого маса нормального стільця складає біля 200г на добу, при збільшенні клітковини в їжі маса стільця збільшується до 500г.

Традиційне уявлення, що стілець в нормі повинен бути 1 раз на добу вранці дійсності не відповідає. Функція кишечника змінюється з віком, під впливом фізіологічних, дієтичних, соціальних і культурних факторів і може варіювати від 3 разів на день до 3 раз в тиждень і лиш зміна об’єму, консистенції стільця, поява в ньому крові, залишків їжі свідчать про розвиток патологічного процесу.

Діарея – частий (більше 3 раз на добу) і/або розрідження стільця і/або збільшення маси стільця.

Через 12-палу кишку проходить 8-10 л рідини, а середня потреба організму у воді – 2 л/добу. Вода, що всмоктується в кишечнику, повторно поступає з слиною і травними соками. До товстої кишки доходить 1-1,5л, де вода продовжує всмоктуватися, а залишок – 100 мл виділяється з калом.

У товстому кишечнику може всмоктатися до 5л води на добу, тому якщо з тонкої кишки поступає більше 5л, розвивається діарея.

Подібний стан виникає при розладах травлення, всмоктування, секреції й моторики.

Розрізняють гостру (2-3 тижні) і хронічну діарею.

Причини гострої діареї –інфекція, запальні процеси в кишечнику, прийом ліків. Сприяють виникненню діареї -різка зміна харчового раціону, відрядження, подорожі; вживання недозрілих фруктів; раптовий переляк.

Ліки, що викликають діарею:послаблюючі; замінники цукру – сорбітол, маннітол; антиаритмічні: хінідин, пропранолол; серцеві глікозиди (дигіталісні); калієві препарати; антикоагулянти; холестирамін; хенодезоксихолієва кислота; сульфасалазин; антациди з магнієм; антибіотики: кліндаміцин, лінкоміцин, ампіцилін, цефалоспорин.

„Загрозливими” симптомами при діареї є:

– наявність крові в калових масах; – діарея протягом кількох тижнів;

– стілець у вигляді „рисового відвару”; – діарея при вагітності;

– підвищення температури; – втрата свідомості;

– одночасна діарея у кількох членів сім’ї; – нудота;

– спрага, сухість в роті, сухість шкіри; – блювання;

– сильний біль в животі, – олігурія.

– зморщена шкіра, – зменшення маси тіла;

– загальний важкий стан хворого, що – діарея більше 48 годин;

викликав діарею; – діарея у дітей до 1 року.

Хронічна діарея (більше 3 тижнів) є симптомом ряду захворювань: запальних захворювань кишечника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, СНІД); запалення печінки, підшлункової залози; гіпертиреозу; емоційного стресу; синдрому подразненої товстої кишки; порушення всмоктування (молочних продуктів); харчової алергії.

Хронічна діарея лікується тільки лікарем!

Метеоризм- це здуття живота внаслідок підвищеного газоутворення в шлунку і кишечнику, що може супроводжуватися болями в животі, відрижкою, задишкою.

Основні причини метеоризму:розкладання їжі з білків і вуглеводів; заковтування повітря під час прийому їжі або при вживанні жу­вальної гуми; непереносимість деяких продуктів (молочні продукти, гриби, соло­дощі, горіхи, сливи, фруктові соки; переїдання; незвична їжа або зміна характеру харчування (відрядження, ве­гетаріанство); паління; гастрит і виразкова хвороба; жовчокам’яна хвороба; дисбактеріоз; аномальна перистальтика (скорочення м’язів товстої кишки); передменструальний і післяопераційний періоди.

„Загрозливими” симптоми при метеоризмі є:

1. Інтенсивні болі в животі.

2. Нудота і блювання.

3. Жовтушність шкіри і склер.

4. Різке зниження маси тіла.

5. Здуття живота після вживання лікарських препаратів.

Дисбактеріоз кишечника - це кількісна (зменшення кількості корисної і збільшення патогенної) й якісна (зміна біологічних властивостей кишкової флори) зміна кишкової флори. Страждає 90 % населення планети, особливо дітей до 3 років.

Причини: нераціональне харчування, зменшення імунологічної ре­активності організму, не оправдане і безконтрольне вживання ліків, що впливають на мікрофлору. Після перенесеного гострого процесу при від­сутності адекватної терапії дисбіотичні зміни зберігаються не менше 2-3 років.

ШКТ має велику кількість мікроорганізмів, яка відрізняється і кіль­кісно, і якісно в залежності від відділу. Найбільше їх у товстому ки­шечнику: І група біфідобактерії й бактероїди (основна), молочнокислі бактерії і шта­­ми кишечної палички (супутня), стафілококи, гриби, протей (залишкова). Склад їх змінюється в залежності від харчування людей.

Мікрофлора ШКТ відноситься до факторів неспецифічного захисту організму.

Вона виконує такі функції:

1) детоксикаційна (інактивація ентерокінази, лужної фосфатази);

2) ферментативна (гідроліз продуктів метаболізму речовин);

3) синтетична (синтез вітамінів, антибіотиків);

4) травна (підвищення активності ШКТ);

5) антианемічна (сприяють всмоктуванню заліза);

6) антирахітична (сприяє всмоктуванню кальцію і вітаміну D);

7) імунна (активація імунної системи, синтез інтерферону);

8) міжмікробний антагонізм.

Читайте також:

1. ISO 15504. Причини та історія створення
2. Альтерація. Суть, причини ушкоджень.
3. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
4. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
5. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
6. Безвілля, його причини і переборення
7. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
8. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
9. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
10. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
11. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
12. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування

Переглядів: 662