Ураження шкірних покривів, які можна лікувати без рецептурними ЛП у межах відповідального самолікування
Мікротравми (порізи, садни, подряпини) не є приводом звертання до лікаря, а до провізора в аптеку. Провізор повинен вміти надати першу допомогу, грамотну консультацію і порекомендувати потрібні препарати.
Поріз – це пошарове пошкодження всіх шарів шкіри і навіть нижче лежачих тканин. Подряпина – це пошкодження епідермісу (поверхневого шару шкіри) лінійної форми, обмежене за площею. Садно – це значний за площею дефект поверхневих шарів шкіри.
Найчастіше причинами мікротравм є неуважне поводження з ріжучими предметами в побуті, при травмах. Подряпини можуть бути спричинені домашніми тваринами. Рани можна одержати від падіння на бите скло. Тоді в ній можна знайти чужорідні предмети (скло, дерево, каміння). У таких випадках рану треба показати лікареві, можливо доцільна рентгенограма. Вона тоді довго не заживає, а навпаки почервоніла і припухла. Небезпечні мікротравми у дітей – від синяків до рваних ран на підборідді чи розривів нижньої губи. Діти з мікротравмами повинні бути оглянуті лікарем для проведення відповідної обробки, для профілактики шрамів.
Тому при звертанні в аптеку особи з клопотанням про допомогу при мікротравмах необхідно з’ясувати інформацію про наступне: у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі — діти чи дорослі); як давно виникла травма і скільки часу триває; яких заходів вжито перед зверненням до аптеки; які ліки вже застосовувались для полегшення стану.
Загрозливі симптоми при мікротравмах, які є обов’язковими для огляду лікарем:
- кровотечі (пульсуючі й яскравочервоні), сильно крововтрата (можливе пошкодження артерії);
- якщо кровотеча не припиняється через 15–20 хв після накладення пов’язки;
- травма на обличчі;
- поріз на кисті чи зап’ястку (можливе пошкодження сухожилків і нервів);
- коли розвинулось припухлість навколо рани, почервоніння, підвищилась температура;
- коли краї рани розходяться (рана довша 2 см), коли рана глибока (слід накласти шви);
- коли рана забруднена землею, гноєм, а протиправцеве прищеплення зроблене більше 5 років тому;
- коли рану неможливо вимити;
- коли вона довго не заживає ( можливість чужорідного тіла);
- при травмах голови, що супроводжуються нудотою, блюванням;
- при будь-яких ранах і порізах на обличчі і голові у дітей;
- якщо кровотеча, що виникла при травмуванні у дитини гострим предметом внутрішніх ділянок рота чи губи, не минає протягом 15 хв.