• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сучасні лікарські форми для лікування болю голови. Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею. Особливості лікування людей у різні вікові періоди

Для зняття болю голови серед безрецептурних ЛП можна знайти засоби у традиційних лікарських формах – таблетки, капсули – у сучасних – швидкорозчинні таблетки, які перед вживанням розчиняють у половині склянки перекип’яченої води (налгезін, панадол, панадол екстра з кофеїном, солпадеїн), що зменшує можливість виникнення побічних ефектів, забезпечує швидке виникнення терапевтичного ефекту, капсули пролонгованої дії (індометацин, ібупрофен, велаксин), що пролонгує тривалість фармакотерапевтичного ефекту, каплети (мілістан), що створює зручності для ковтання і містить терапевтичну дозу для дорослих.

Взаємодія безрецептурних засобів з алкоголем і їжею.Препарати з ацетилсаліциловою кислотою слід приймати після їди.Всмоктування парацетамолу й інших безрецептурних засобів для симптоматичного лікування головного болю посилюють кофеїн, чай, кофе. Препарати з кофеїном не слід поєднувати з вживанням кави чи чаю, оскільки можливе передозування і виникнення різкого збудження.

Прийнятий алкоголь діє як індуктор печінкових ферментів і прискорює розщеплення парацетамолу до гепатотоксичних метаболітів, чим підвищує ризик уражень печінки. Різко зростає небезпека ульцерогенної дії чи шлункових кровотеч у препаратів з ацетилсаліциловою кислотою в поєднанні з алкоголем. Систематичне вживання навіть невеликих доз алкоголю разом з парацетамолом сприяє гепатотоксичності препарату, прийнятого навіть у терапевтичних дозах.

Особливості лікування болю голови у вагітних – їм не протипоказаний панадол. Обережно можна призначити парацетамол, мігренол (парацетамол і кофеїн), солпадеїн (парацетамол, кодеїн і кофеїн). При мігрені, коли є ризик для здоров’я плода, призначають суматриптан (імігран, антимігрен), золмітриптан, різатриптан.

Всі інші препарати протипоказані. При годуванні грудьми протипоказана ацетилсаліцилова кислота.

Дітям не рекомендується ацетилсаліцилова кислота. Рекомендовані:

- після 3-х місяців – панадол бебі;

- після 2-х років – парацетамол;

- після 6 років – дигідроерготамін;

- після 12 років – всі препарати, як і для дорослих: анальгетики-анти­піретики, комбіновані препарати, агоністи сератонінових препаратів.

Управління з контролю за ліками МОЗ України вимагає вказівки терміну придатності на ліках. Безпека, стерильність і ефективність ліків має бути перевірена і встановлена заздалегідь їх виробниками. Якщо на препараті вказаний термін придатності у 18 місяців, це означає, що вищезгадані властивості нерозкритої упаковки гарантуються безпосередньо на 18 місяців, з урахуванням того, що всі умови зберігання дотримані. Якщо таблетки упаковані індивідуально (т.з. блістер), почату пачку можна продовжувати використовувати до закінчення терміну придатності. Розкритий флакон з таблетками рекомендується зберігати не більше року з моменту його відкриття, інакше є ризик одержати шлунково-кишкові проблеми. Як показали експерименти, у відкритому флаконі починають розмножуватися кишкова паличка, сальмонела, стафілокок. Крім того, таблетки/капсули можуть, залежно від їх властивостей, або зсихатися, або навпаки всмоктувати вологу з повітря, а це все впливає на те, як ліки потім всмоктуються в організмі. Загалом, у аптекарів, що відсипають по рецепту ліків з великих об’ємів у маленькі баночки, існує жорстка інструкція ліквідовувати препарат через рік після розкриття контейнера незалежно від того, скільки там ще залишилося. Офтальмологічні препарати однозначно підлягають ліквідації після закінчення терміну придатності, оскільки до цього часу зазвичай припиняється дія консерванту і в краплях починають розмножуватися бактерії.

Хоча деякі ліки можуть зберігати всі властивості і після закінчення зазначеного терміну, але виробники не проводять довготривалих досліджень, наприклад, протягом 10-ти років, аби підтвердити це напевно. Для забезпечення безпеки, більшість компаній-виробників зазвичай намагаються збути ліки протягом місяця, максимум три з моменту виробництва. Хімічні речовини у складі ліків з часом руйнуються і міняють свої властивості, стаючи сильнодіючими (отруйними) або неефективними.

Термін придатності означає лише дату, до якої виробник гарантує повну ефективність і безпеку препарату, – це не означає його справжнього терміну дії і безпечного терміну зберігання. Деякі дослідники одноголосно підтверджують безпечність вживання нібито протермінованих ліків – і навіть неважливо, наскільки вони протерміновані. За рідким виключенням, це не приносить шкоди і безумовно не є небезпечно для життя.

Тим не менше, дослідження показують, що протерміновані ліки можуть втрачати ефективність на 5-50%. Навіть через 10 років після закінчення терміну придатності більшість медикаментів неабиякою мірою зберігають свою первинну ефективність. Отже, якщо від препарату залежить життя і потрібний стовідсотковий ефект, мудрим рішенням буде перестрахуватися: просто викинути протерміновані ліки і купити нові.

Одне з найкрупніших досліджень, проведене з метою підтвердити або виключити придатність ліків по закінченні терміну їх дії, було проведено американськими військовими 15 років тому (2000). У розпорядженні військових був запас медикаментів на суму 1 млрд доларів. Зіткнувшись з необхідністю знищення і заміни цього запасу кожні 2-3 роки, військове відомство почало програму тестування, аби з'ясувати, чи можна продовжити життя дорогому інвентарю. Тестування, проведене Управлінням по харчових продуктах і ліках США (FDA), охоплювало більше ста рецептурних і безрецептурних препаратів. Результати показали, що 90% з них були безпечні і ефективні ще принаймні через 15 років після закінчення первинного терміну придатності, за деяким винятком (найпомітніші з яких нітрогліцерин, інсулін і деякі антибіотики у формі суспензії). «Велика частина медикаментів втрачає свої властивості дуже повільно. Все вказує на те, що ви можете зберігати ліки вдома багато років, краще всього в холодильнику»(Joel Davis, колишній керівник відділу дослідження відповідності термінів придатності FDA, США).

Фірма « Bayer» ніколи не тестувала аспірин старший за 4 роки. Зате це зробив Jens Carstensen, заслужений професор у відставці фармакологічного факультету університету Вісконсіна, автор однієї із основних робіт по стабільності лікарських засобів. Він заявив: «Я провів дослідження різних аспіринів, і через 5 років після дати випуску аспірин Bayer, як і раніше, чудовий. Аспірин, вироблений з дотриманням норм, - дуже стабільний препарат». Ні в одному з препаратів, проаналізованих багато років опісля після закінчення терміну придатності, вміст продуктів розкладання основних компонентів не досягав небезпечного для здоров'я пацієнтів рівня.

Все вищесказане не відноситься до вітамінів. Ці препарати дуже нестійкі, молекули вітамінів, як правило, розкладаються з величезною швидкістю, тому для того, щоб забезпечити заявлений на етикетці вміст до моменту закінчення терміну придатності, спочатку закладають 50-100% надлишку кожного інгредієнта.

Якість лікарського препарату, його ефективність і безпечність неабиякою мірою залежать від правильного дотримання умов його зберігання. Якщо для більшості лікарських препаратів у формі пігулок зазвичай буває досить забезпечити нормальну кімнатну температуру і відсутність прямої дії на них сонячних променів, то для інших ліків може знадобитися зберігання при низькій температурі, при певній вологості, за відсутності певних хімічних речовин в довкіллі. Виробник ліків в інструкції до вживання завжди вказує умови зберігання, які необхідно дотримувати і в аптеці, і в домашніх умовах. Крім того, на кожній упаковці лікарського препарату обов'язково вказують дату виготовлення і дату, до якої можна використовувати ліки. Після закінчення цього терміну лікарський препарат не слід застосовувати ні в якому вигляді, ні за яких умов — він підлягає знищенню.

Найшвидше лікарські препарати руйнуються під впливом яскравого сонячного світла. Отже, найкращий варіант зберігання – темне місце або темний флакон. Ліки зберігають подалі від вологи – не у ванній кімнаті і на веранді, без доступу повітря, краще у герметичній заводській упаковці. Більшість ліків розрахована на зберігання при середній кімнатній температурі — від 15 до 22^о тепла. Якщо ж анотація передбачає особливі умови зберігання (у сухому і прохолодному місці), то цей препарат можна покласти в холодильник. Дуже важливо зберігати ліки при тій температурі, яка вказана на упаковці. Якщо немає рекомендацій щодо холодильника, можна тримати їх у кімнаті, лише ні в якому разі не на холодильнику, не на вікні і не поблизу плити - в цих трьох місцях свідомо температура часто буває вище кімнатної, а це може привести до передчасного старіння або псування ліків. До речі, засовувати в холодильник препарати, на яких немає позначки "Зберігати при 2-8^о " (або щось подібне до цього) теж не рекомендується з тих же самих причин.

У прохолоднішій атмосфері бажано зберігати м'які лікарські форми (мазі, пластири, свічки, пілюлі), як правило, на середніх полицях холодильника. На найнижчу полицю дверей холодильника можна поставити флакони з рідкими лікарськими формами - туди, де зазвичай розташовуються різні напої - соки, вода і так далі. Треба слідкувати, щоб ліки не замерзали. Замерзлі медикаменти краще не вживати.

Лікарські форми, виготовлені в аптеці, не розраховані на тривалі терміни зберігання. Водні настої, мікстури, відвари псуються найшвидше. При кімнатній температурі їх можна зберігати не більше 2–3 днів. Як тільки розчин помутніє або в ньому з'являться пластівці, він стає непридатним до вживання.

Протерміновані медикаменти є комбінацією речовин з непередбачуваною дією. Тому дотримуйтеся правила: як тільки терміни зберігання витекли — викиньте ліки.

З пігулками, що підлягають утилізації, слід поступити так: звільнити кожну від упаковки (у тому числі капсули), загорнути в папір і покласти у відро для сміття. Нічого не виливати і не викидати в каналізацію!

Одним з найгірших місць для зберігання лікарських засобів є шафка-аптечка, в якій часто буває підвищена вологість і температура. Невикористані ліки краще довго не зберігати.

Критеріями ефективності терапії безрецептурних ЛП при головному болі є зменшення його інтенсивності аж до зникнення, підвищення якості життя людини, нормалізація температури тіла при її підвищенні, зникнення симптомів, які його супроводжують.

Особи, котрі часто використовують безрецептурні препарати, ризикують розвитком небажаних побічних ефектів з боку ШКТ. Тому оцінкою безпечності є контроль за появою диспепсичних і гастротоксичних розладів, розвиток виразок. Слід контролювати за аналізом сечі (нефротоксичність) і крові (апластична анемія й агранулоцитоз), біохімічним дослідженням крові (активність трансаміназ, кількість білірубіну в сироватці крові). При тривалому вживанні парацетьамолу слід контролювати за складом периферичної крові.

Реакції гіперчутливості – це висип, набряк Квінке, анафілактичний шок, бронхоспазм. Є люди, котрі не переносять кислоту ацетилсаліцилову. У дітей до 12 років з вірусними інфекціями кислота ацетилсаліцилова може визвати синдром Рея (енцефелопатія і ураження печінки без жовтяниці з високим рівнем печінкових ферментів). При тривалому вживанні ацетилсаліцилової кислоти слід перевіряти кал на скриту кров.

Оскільки найчастішою причиною головного болю є ГРЗ, слід поміряти температуру, прийняти анальгетик-антипіретик, полежати в тихому приміщенні без яскравого світла.

При регулярних болях рекомендувати регулярне харчування з вітамінами групи В, кальцієм, магнієм, нормалізувати стан сну і відпочинку, утримуватись від алкоголю і пасивного вдихання диму, куріння, уникати задушливих приміщень, виключити з раціону харчові продукти, якщо вони є причиною болю. При болях голови слід уникати стресових ситуацій, особливо тривалих, вживання міцної кави, фізичних навантажень.

Переважно головний біль проходить після відпочинку з вологим компресом на очах у темній кімнаті зі звукоізоляцією. Добрий ефект дає теплий душ чи ванна, нетривалий сон або прогулянка, зміна діяльності. Біль напруження знімає масаж комірцевої зони

Особливості догляду за дітьми при головних болях. Малі діти не скаржаться на біль голови, але стають неспокійними, подразливими. При частих болях необхідне обстеження у лікаря. Школярі найчастіше перевтомлюються. Тому необхідно спланувати день дитини, щоб був час на відпочинок (без комп’ю­тера), фізичні і психічні навантаження повинні бути згідно можливостей дитини. При болях треба бути поряд з дитиною під час приступу, але не перетворити дитину в „бога”.

Читайте також:

1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
4. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
7. VIІ. Соціалізація особистості у сучасній школі
8. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
9. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
10. А) Заробітна плата її форми та системи.
11. А) Заробітна плата, її форми та системи.
12. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США

Переглядів: 801