• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

VIІ. Соціалізація особистості у сучасній школі

Порівняльна педагогіка

Навчальний посібник призначений для студентів та викладачів педагогічних вузів, вчителів, аспірантів. Розкриті питання історичного розвитку порівняльної педагогіки як науки, проблеми детермінованості освітніх процесів економічними, політичними та соціальними чинниками; новітні тенденції розвитку системи безперервної освіти у провідник розвинутих країнах світу та в Україні; інтеграційні процеси в освітній сфері у європейському регіоні та у глобальному вимірі; проблеми диференціації та стандартизації освіти у централізованих та децентралізованих освітніх системах; проблеми пошуку шляхів ефективної соціалізації особистості в умовах шкільного навчання.

ЗМІСТ

ВСТУП

І. ПП як галузь наукових знань

1.1. Історичні етапи розвитку ПП

1.2. Предмет ПП. Її завдання і методи дослідження

ІІ. Провідні чинники і стратегії розвитку освіти в сучасних умовах

2.1. Глобалізація і вплив на освіту

2.2. Проблеми економічної ефективності освіти

2.3. Якісні зміни у характері соціального попиту на освіту

2.4. Провідні стратегії розвитку освіти у різних регіонах світу

ІІІ. Освіта у провідних країнах і в Україні

3.1. Протиріччя і перспективи розвитку освіти: загальне

3.2. США. 3. Англія. 4. Німеччина. 5. Франція. 6. Японія. 7. Україна

3.8. Загальні тенденції реформування освітніх систем

IV. Про структурне реформування освіти у розвинених країнах і в Україні

4.1. Нова парадигма грамотності на порозі 2000 р.

4.2. Безперервність – провідний принцип реформування освітніх систем

4.3. Розвиток дошкільного виховання

4.4. Реформи початкової школи

4.5. Стан і розвиток середньої освіти

4.6. Приватні заклади у сучасних освітніх системах

4.7. Розвиток професійної освіти

4.8. Тенденції розвитку вищої освіти

4.9. Провідні напрями і стратегії педагогічної освіти

10. Освіта дорослих

V. Підходи до підвищення ефективності навчання

5.1. Еволюція підходів до вивчення ефективності школи

5.2. Проблеми сучасних систем освіти і шляхи їх розв’язання

5.3. Інформаційно-технологічний підхід до вирішення проблем

5.4. Гуманізація навчального процесу – шлях підвищення ефективності

VI. Диференціація і стандартизація освіти

6.1. Провідні критерії диференціації освіти у зарубіжній школі

6.2. Її особливості в школах США, Англії, ФРН, Франції, Японії, України

6.3. Стандарти в централізованих і децентралізованих освітніх системах

6.4. Характеристики моделей європейської школи

VIІ. Соціалізація особистості у сучасній школі

7.1. Система вихованих цінностей у сучасному суспільстві

7.2. Форми і методи соціалізуючого впливу школи

VIIІ. Альтернативні навчально-виховні заклади на Заході в ХХ ст.

8.1. Причини виникнення у функції альтернативних шкіл

8.2. Розвиток альтернативних шкіл

8.3. Альтернативні школи нашого часу

ДОДАТКИ

ЗМІСТ

ВСТУП

Одним із стратегічних завдань реформування українського шкільництва є досягнення кращих світових взірців у сфері освіти, інтеграція у світове освітнє співтовариство. Реалізація цього завдання неможлива без знання стану, основних тенденцій та закономірностей розвитку освіти у різних країнах, геополітичних регіонах та у світі в цілому. Саме таке знання є предметом порівняльної педагогіки як наукової дисципліни.

Порівняльну педагогіку все ще називають молодою наукою, оскільки серед фахівців різних шкіл тривають дискусії щодо її предмета. Однак вона пройшла тривалий шлях розвитку (заснована на початку XIX століття), має чималий досвід методологічних досліджень (перші з яких були здійснені на початку XX століття), нараховує вже сторічний досвід як навчальний предмет (перший курс з порівняльної педагогіки був прочитаний у 1898-99 навчальному році студентам Колумбійського університету Дж-Расселом). Сьогодні порівняльна педагогіка викладається майже у 300 університетах світу. Нагальним є завдання її інтенсивного розвитку як науки та як навчального предмета в Україні.

Як наука порівняльна педагогіка може значною мірою прислужитися вітчизняним реформаторам, широкому загалу педагогів-науковців у процесі осмислення існуючих педагогічних реалій, планування подальшої діяльності та прогнозування її наслідків.

Як навчальний предмет порівняльна педагогіка інтегрується у систему педагогічної освіти на завершальному її етапі і базується на знаннях, отриманих студентами у процесі вивчення курсів "Педагогіка", "Історія педагогіки", "Основи педагогічної творчості" тощо. Окрім надання системи важливих для формування цілісного професійного та загальнокультурного світогляду знань, курс "Порівняльна педагогіка" сприяє розвитку широкого кола професійних умінь майбутніх педагогів.

Методологічною основою побудови структури та змісту навчального курсу стали цивілізаційний, антропологічний, синхронний та діахронний підходи. З метою їх забезпечення застосовувались методи структурного, конструктивно-генетичного та порівняльно-зіставного аналізу педагогічних процесів та явищ.

В основу побудови змісту навчального курсу покладені концептуальні положення щодо:

• глобалізації економічного життя людства як важливого чинника розвитку освітніх процесів;

• необхідності інтеграції національної освітньої системи у європейський та світовий культурно-освітній простір із одночасним збереженням та плідним розвитком її самобутності;

• забезпечення реального права кожної особистості на якісну освіту як перспективи розвитку освітніх систем;

• безперервності освіти як умови забезпечення конкурентноздатності як конкретної особистості, так і національної економіки в умовах розвитку новітніх технологій;

• гуманізації всіх сфер освітнього життя як умови забезпечення ефективності функціонування системи шкільництва;

• оптимального співвідношення диференціації та фундаменталізації освіти як шляху розвитку її змісту;

• застосування інноваційних технологій (зокрема нових інформаційних технологій) як засобу підвищення якості освіти;

• формування демократичної громадянськості як основи соціалізації особистості тощо.

Першочергова увага у навчальному курсі зосереджена на проблемах детермінованості освітніх процесів економічними, політичними, культурними та соціальними чинниками; на актуальних напрямах діяльності міжнародних освітніх організацій, освітніх ініціативах міжнародних політичних та економічних організацій; на інтеграційних процесах в освітній сфері у європейському регіоні та у глобальному вимірі;

на проблемах диференціації та стандартизації освіти у централізованих та децентралізованих освітніх системах; пошуку шляхів ефективної соціалізації особистості в умовах шкільного навчання.

Зміст курсу побудований на основі порівняльного аналізу широкого кола новітніх документальних джерел (матеріали міжнародних конференцій з питань освіти ЮНЕСКО, Ради Європи, ОЕСД, Всесвітньої педагогічної профспілки "Міжнародна освіта", IX та Х Всесвітніх конгресів з порівняльної педагогіки. Статистичного щорічника ЮНЕСКО тощо), педагогічних досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, громадсько-політичної періодики. Важливим джерелом інформації для розробки курсу послужила світова мережа ІНТЕРНЕТ.

РОЗДІЛ І. ПОРІВНЯЛЬНА ПЕДАГОГІКА ЯК ГАЛУЗЬ НАУКОВИХ ЗНАНЬ

Питання

1 Основні історичні етапи розвитку порівняльної педагогіки.

2. Предмет порівняльної педагогіки. Її завдання та методи дослідження.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
5. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
6. Активність особистості та самоуправління
7. АКЦЕНТУЙОВАНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ
8. Асоціалізація індивіда.
9. Багатозначність слів у сучасній українській мові
10. Благополуччя як позитивний саногенний потенціал особистості
11. Буттєві прояви особистості

Переглядів: 1528