Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



АКЦЕНТУЙОВАНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ

Практичне заняття № 5.

Мета:Вивчення основних положень теорії акцентуації особистості, за К.Леонгардом, ознайомлення з методикою дослідження акцентованих рис особистості Х. Смішека, визначення індивідуального профілю акцентуації.

Теоретична частина.

Типи акцентуації особистості за К. Леонгардом. Акцентуації характеру та акцентуації темпераменту

Теорія акцентуйованих особистостей розроблена німецьким психіатром і психологом К. Леонгардом. Він поділяє всі риси особистості на дві групи: основні та другорядні. Основні риси складають особливості темпераменту та характеру людини. Основних рис значно менше, проте вони являють собою ядро особистості, визначають її розвиток, адаптацію, психічне здоров`я.

Акцентуація- це різке підсилення деяких основних рис особистості, яке накладає відбиток на особистість в цілому. Вона виявляється у вибірковій вразливості людини стосовно одних психічних впливів, при добрій і навіть підвищеній стійкості до інших впливів.

Акцентуйованими можуть бути одна або декілька основних рис особистості. Дослідження К. Леонгарда показали, що неврози, зазвичай, виникають в акцентуйованих особистостей.

К. Леонгард розглядає акцентуації як проміжні стани між нормою та психопатіями. Легкий ступінь акцентуації найчастіше пов`язаний з позитивними проявами, завдяки яким людина виділяється з оточення, постає своєрідною та оригінальною особистістю, яскравою індивідуальністю.

Високий ступінь акцентуації К. Леонгард пов`язує з негативними проявами основних рис, які набувають паталогічного характеру, руйнуючи структуру особистості, її психічне здоров`я.

К.Леонгард виділяє десять типів акцентуації. До акцентуацій темпераменту він відносить гіпертимну, дистимну, циклотимну, афективно-екзальтовану, емотивну і тривожну. До акцентуацій характеру відносяться демонстративна, педантична, застрягаюча і збуджувальна.

Гіпертимний. Активний, енергійний, оптимістичний з високим життєвим тонусом. Через нестійку увагу та недостатню наполегливість інтереси поверхові. Не терпить обмеження свободи. Винахідливий, вміє пристосовуватися до труднощів, бурхливо переживає невдачі, проте вони його не вибивають із сідла. До правил і законів ставиться легковажно. Не переносить самотності. В групі прагне бути лідером. Товарський, нерозбірливий у виборі знайомств. Піднесений радісний настрій лише іноді порушуються спалахами дратівливостями, що зумовлене протидією оточуючих.

Дистимний.Понижений фон настрою, схильність до депресивних станів. Песимізм, зосередженість на похмурих сторонах життя. Понижена активність, загальмованість рухів і мислення. Почуття провини, недооцінка себе, серйозна етична позиція.

Циклотимний. Періоди рівного настрою змінюються періодами підйому з високою розумовою активністю і спаду з мінорним настроєм, млявістю, розсіяністю, невпевненістю в собі. Не передбачувана зміна гіпертимний і дистимних фаз. Зміну настрою не є адекватною реакцією на ситуацію.

Від переважаючого настрою залежить багато чого в поведінці та психіці такої людини. В залежності від нього теперішнє й майбутнє змальовується або яскравими, або темними фарбами. Радісний настрій супроводжується всіма ознаками гіпертимії: жага діяльності, підвищена рухливість, бурхлива енергія, балакучість. У дистимній фазі людину ніби підмінили: реакції й мислення уповільнюється, виникає пригніченість. У такому стані циклотиміки потребують допомоги та підтримки.

Афективно-екзальтований.Тип “тривоги і щастя”. Відзначається дуже бурхливим переживанням почуттів: дуже високим темпом та інтенсивністю емоційної реакції на впливи. Він дуже легко приходить у захват від радісних подій та у відчай від - печальних. Любов до мистецтва, музики, релігійні переживання, стосунки з близькими, друзями - все це може захопити екзальтовану людину до глибини душі. Екзальтованість пов`язана з гуманними емоціями та почуттями, тому цей тип часто властивий артистичним натурам: художникам, поетам.

Емотивний.Споріднений з афективно-екзальтованим, але емотивна людина не впадає у такі крайнощі як екзальтована. Її емоції розвиваються з меншою швидкістю та інтенсивністю. Якщо афективно-екзальтований тип - це бурхлива, поривчаста, збудлива людина, то емотивна людина - ніжна, чутлива, м`якосердна, вразлива, задушевна. Характерною особливістю емотивних натур є сльозливість. Надзвичайна мінливість настрою, приводом може слугувати будь-які дрібні неприємності. Шукає емоційних контактів, майже безпомилково визначає ставлення до себе інших. На відміну від циклотиміка, реакції емотивної людини завжди обумовлені об’єктивними причинами. Така людина не може без причини стати веселою, щасливою або, навпаки, впасти в депресію.

Тривожний.Постійно відчуває внутрішню напруженість. Схильний до очікування неприємностей. Виявляє підвищену увагу до негативних сигналів. Стурбований можливими наслідками своїх дій. Лякливий, сором`язливий.

З віком тривожність зменшується і страх не повністю захоплює людину, але залишається деяка невпевненість, нездатність відстоювати свою позицію. Вона постійно очікує неприемності, хвилювання без особливої причини. Тривожність може вилитися в іпохондрію - нав`язливу ідею хвороби.

Демонстративний.Істеричні риси характеру. Прагне демонструвати оточенню себе, свої якості, емоційні стани. Театральність, прагнення до позування. Головна риса - егоцентризм, потреба постійної уваги до власної особи. Не терпить, коли в її присутності хтось хвалить інших, коли на інших звертають більше уваги, ніж на неї. У такої людини існують претензії на виключне становище. Щоб справити враження на оточення, вона часто виступає в групах в ролі лідера, героя, проте часто зазнає поразки.

За К.Леонгардом, характерною особливістю демонстративної акцентуації є здатність до витіснення. Оцінка подій такою людиною завжди перекручується у бажаному для неї напрямку. Не відчуває відповідальності за свої вчинки.

Педантичний.Виражена схильність до дотримування певного порядку. Підвищена ригідність, труднощі у переключенні з однієї задачі на іншу, нерішучість, хитання у прийнятті рішення, надмірна добросовісність та акуратність. Високий контроль поведінки, часто сором`язливий. Така людина по декілька разів перевіряє вже виконану роботу, повертається знову до зробленого завдання. Характерне почуття тривоги і страх зробити що-небудь не так.

Застрягаючий.Схильність до затримування, “застрягання” аффекту, надмірна стійкость переживань. Наполегливий, впертий, цілеспрямований. Невдачі лише ще більше розпалюють прагнення досягти бажаного, ще більше мобілізують сили такої людини. Інтереси постійні та однобічні. Підвищена думка про себе, себелюбство, честолюбність. Незадоволений визнанням соїх заслуг. Злопам`ятність, підозрілість, хвороблива образливість, ревнощі, мстивість. Образа особистих інтересів, зазвичай, ніколи не забувається такою людиною.

Збуджувальний.Агресивний, впертий, себелюбний та образливий. Постійне внутрішнє напруження, дратівливість, причому інтенсивність реакції не відповідає силі подразника. Підвищена імпульсивність, слабкий контроль над інстинктами, потягами, спонуками.Владний, виявляє підвищену вимогливість до оточуючих, часто не хоче рахуватися з думкою інших. Схильний до конфліктів.

 

 


Читайте також:

  1. III.Цілі розвитку особистості
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  5. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  6. Активність особистості та самоуправління
  7. Взаємодія ієрархій підструктур особистості та їх властивостей
  8. Взаємодія структур особистості і діяльності
  9. Визначення самооцінки особистості
  10. Визначення темпераменту особистості
  11. Вимоги до особистості ігрового терапевта




Переглядів: 4157

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Характеристика типів темпераменту | Організація митного контролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.