Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Взаємодія ієрархій підструктур особистості та їх властивостей

Література

Лекція 3. психологічна структура професійної діяльності

Акмеологічний підхід у дослідженні розвитку професіонала

«Акме» означає найвищий ступінь розвитку. Це частина психології зрілості, геронтології.

Акмеологія – це багатомірний стан людини, що вимагає дослідження даних явищ з позицій різних наук.

Основні задачі:

– виявлення спільного та відмінного у різних людей, що досягли великих успіхів;

– виявлення якостей, які повинні бути сформовані у людини на різних етапах її розвитку і які можуть привести її до успіху;

– дослідження механізмів і факторів, що впливають на розвиток людини і приводять його до успіху;

– зв’язок професійних досягнень з позапрофесійною діяльністю.

Головна задача акмеології – запропонувати технологічну стратегію і тактику організації і практичного втілення процесу переводу спеціаліста-початківця на більш високі рівні професіоналізму.

На думку А.А.Бодальова, часто попередниками великого «акме» у майбутньому стають «мікроакме» на кожному етапі розвитку людини. Найважливішою умовою повноцінного «акме» є висока ступінь сформованості у людини совісті, готовність не йти на поводу суспільної думки та соціальної кон’юнктури.

 

Мета:ознайомлення студентів із психологічною структурою діяльності.

Професійна спрямованість:первинні навички здійснення психологічного аналізу діяльності за її структурними компонентами.

План:

1. Взаємодія ієрархій підструктур особистості та їх властивостей.

2. Взаємодія структур особистості і діяльності.

3. Поняття професійної діяльності. Предмет праці, засоби праці, умови праці.

4. Структура професійної діяльності.

5. Основні компоненти діяльності.

6. Основні типи і види діяльності.

7. Психологічна структура сумісної діяльності.

Основні поняття група, реальна група, умовна група, референтна група, офіційна група, неофіційна група, колектив, конформізм, статус, лідер, внутрішньо-групова диференціація, ділове спілкування, методи результативного спілкування

Основна література

1. Баклицький І.О. Психологія праці. Посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – С. 243-151.

2. Баклицький І.О. Психологія праці: Підручник. – К.: Знання, 2008. – С. 285-315.

3. Левитов Н.Д. Психология труда. − М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР, 1963. – С. 250-339.

4. Платонов К.К. Структура и развитие личности. – М.: Наука, 1986. – С. 137-144.

Додаткова література

5. Душков Б.А., Смирнов Б.А., Королев А.В. Психология труда, профессиональной и организационной деятельности: Словарь / Под ред. Б.А. Душкова. – М.: Академический Проект: Фонд «Мир», 2005.

6. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – С. 158-172.

7. Психология труда: учеб. для студентов вузов, обучающихся по специальности 031000 «Педагогика и психология» / под ред. проф. А.В.Карпова. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2005. – С. 51-97.

К.К. Платонов виділяє чотири основних підструктури особистості.

1-а підструктураособистості об’єднує спрямованість і відношення особистості, що проявляються як моральні риси. Елементи (риси) особистості, що входять у цю підструктуру, не мають безпосередніх вроджених задатків, а відображують індивідуально заломлену групову свідомість. Ця підструктура формується шляхом виховання. Вона може бути названа соціально обумовленою підструктурою, або спрямованістю особистості. Спрямованість, узята в якості цілого, в свою чергу, включає в себе такі її форми, як підструктури: потяги, бажання, інтереси, схильності, ідеали, світогляд, переконання. У цих формах спрямованості особистості проявляються і відносини, і моральні якості особистості, і різні форми потреб. Найбільше активність спрямованості проявляється через переконання як упевненість (компонент світогляду), воля до боротьби. Вивчення цієї підструктури вимагає соціально-психологічного рівня.

2-а підструктураособистості об’єднує знання, навики, уміння і звички, що набуті в особистому досвіді шляхом навчання, але з уже помітним впливом і біологічно, і генетично обумовлених властивостей особистості. Цю підструктуру іноді називають індивідуальною культурою, чи підготовленістю, але краще її називати досвідом. Активність досвіду проявляється через вольові навики, а його вивчення вимагає психолого-педагогічного рівня. Однак ці властивості ще не всі є властивостями особистості, оскільки деякі мають форму короткотривалого психічного процесу або стану: короткотривалий процес – властивість – стан.

3-я підструктура особистості об’єднує індивідуальні особливості окремих психічних процесів, або психічних функцій, що розуміються як форми психічного відображення: пам’яті, емоції, відчуття, мислення, сприймання, почуття, волі.

4-а підструктура особистості об’єднує властивості темпераменту (типологічні особливості особистості). Сюди також входять статеві і вікові властивості особистості та її патологічні зміни. Формуються необхідні риси шляхом тренування, якщо ця переробка взагалі можлива. Важливу роль тут відіграє компенсація. Властивості особистості залежать більше від фізіологічних особливостей мозку, а соціальні впливи їх тільки субординують і компенсують. Тому ця підструктура умовно називається біопсихічною. Активність цієї під структури визначається силою нервових процесів, а вивчається на психофізіологічному, а іноді і на нейропсихологічному рівні.

У ці чотири під структури можуть бути «укладені» всі відомі властивості особистості. Причому частина цих властивостей відноситься в основному тільки до однієї підструктури, наприклад, переконаність та зацікавленість – до 1-ї; начитаність та умілість – до 2-ї;. рішучість і кмітливість – до 3-ї; виснаженість та збудливість – до 4-ї. Інші (їх більше) лежать на перехресті підструктур і є результатом взаємозв’язку різних власних підструктур. Прикладом може слугувати морально-вихована воля, як взаємозв’язок 1-ї та 3-ї під структур; музикальність, як взаємозв’язок 3-ї, 4-ї й зазвичай 2-ї під структур.

Не тільки кожна з чотирьох під структур, що розглядається кя ціле, в свою чергу, має свою під структуру, в яку входять більш тонкі зв’язки.

 


Читайте також:

  1. III.Цілі розвитку особистості
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  5. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  6. Активність особистості та самоуправління
  7. Активно взаємодіяти з навколишнім світом
  8. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
  9. АКЦЕНТУЙОВАНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ
  10. Анізотропія властивостей металів.
  11. Багатоманітність і взаємодія культур
  12. Взаємодія




Переглядів: 584

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Проблеми професійних деструкцій і психічного вигорання | Взаємодія структур особистості і діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.