МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Проблеми професійних деструкцій і психічного вигоранняБагаторічне виконання одної й тої самої професійної діяльності призводить до появи професійної втоми, збіднення репертуару виконання професійної діяльності, втраті професійних навиків та умінь, зниженню працездатності. Виникає явище депрофесіоналізації – розвиток професійних деструкцій. Професійні деструкції – це поступове накопичення змін у структурі діяльності й особистості, що негативно позначається на продуктивності праці і взаємодії з іншими учасниками цього процесу, а також на розвитку самої особистості. А.К. Маркова виділяє основні тенденції розвитку професійних деструкцій: – відставання, уповільнення професійного розвитку порівняно з віковими і соціальними нормами; – несформованість професійної діяльності (застигання у розвитку); – дезинтеграція професійного розвитку, розпад професійної свідомості і як наслідок – нереалістичні цілі, хибні смисли праці, професійні конфлікти; – низька професійна мобільність, невміння пристосуватися до нових умов праці і дезадаптація; – неузгодженість певних ланок професійного розвитку, коли одна сфера випереджає іншу; – згортання раніше наявних професійних даних, здрібніння професійних здібностей, ослаблення професійного мислення; – викривлення професійного розвитку, поява нових негативних якостей, відхилення від соціальних та індивідуальних норм професійного розвитку, що змінюють профіль особистості; – поява деформації особистості (емоційне вигорання та виснаження, вплив влади та відомості); – припинення професійного розвитку через професійні захворювання або втрати працездатності. Таким чином, професійна деформація порушує цілісність особистості, знижує її адаптивність, стійкість, що позначається на працездатності діяльності. Професійні деструкції – це порушення вже засвоєних способів діяльності, але це і зміни, пов’язані з переходом до наступних стадій професійного становлення, зміни, пов’язані з віковими змінами, з фізичним і нервовим виснаженням. Подолання професійних деструкцій супроводжується психічною напругою, дискомфортом, іноді кризою. Будь-яка професійна діяльність викликає деформації особистості, оскільки одні якості лишаються «непотрібними», а інші нещадно експлуатуються. Розвиваються професійні акцентуації характеру. Професійні деструкції детермінують: – об’єктивні фактори (соціально-економічна ситуація, імідж, характер професії, середовище); – суб’єктивні фактори (особистісні особливості); – об’єктивно-суб’єктивні фактори (якість управління, стилі керівництва, професіоналізм). Приклад професійної деструкції педагога: 1. Педагогічна агресія: психологічний захист-проекція, фрустрована нетолерантність, викликана відхиленнями від „нормальної” поведінки. 2. Авторитарність: захист-раціоналізація, завищена самооцінка, владність, схематизація типів учнів. 3. Демонстративність: захист-ідентифікація, егоцентризм, захищена оцінка Я-образу. 4. Дидактичність: стереотипність мислення, словесні шаблони, професійна акцентуація. 5. Домінантність: не конгруентність емпатії, нетерпимість до недоліків учнів, акцентуації характеру. 6. Педагогічний догматизм: вікова інтелектуальна інертність. 7. Педагогічна індиферентність: захист-відчуження, синдром «емоційного вигорання», генералізація особистого негативного педагогічного досвіду. 8. Педагогічний консерватизм: захист-раціоналізація, стереотипи діяльності, соціальні бар’єри, хронічні перевантаження педагогічною діяльністю. 9. Рольовий експансіонізм: стереотипи поведінки, тотальне занурення у педагогічну діяльність, самозречена професійна праця, ригідність. 10. Соціальне лицемірство: захист-проекція, стерео типізація моральної поведінки, вікова ідеалізація життєвого досвіду. 11. Поведінковий трансфер: захист-проекція, емпатійна тенденція приєднання. Можливі шляхи професійної реабілітації, що допомагають зняти негативні наслідки таких деструкцій: – підвищення соціально-психологічної компетенції та автокомпетенції; – діагностика професійних деформацій і розвиток індивідуальних стратегій їх подолання; – проходження тренінгів особистісного та професійного зростання; – рефлексія професійної біографії і розвиток альтернативних сценаріїв подальшого особистісного та професійного зростання; – профілактика професійної дезадаптації спеціаліста-початківця; – оволодіння прийомами, способами саморегуляції емоційно-вольової сфери і саморегуляції професійних деформацій; – підвищення кваліфікації і перехід на нову кваліфікаційну категорію чи посаду.
Читайте також:
|
||||||||
|