Напрямки та засоби усунення й профілактики вітамінної недостатності

Для корекції вітамінного балансу використовують лікувальну і профілактичну тактики. Лікувальну тактику використовують при вище наведених симптомах, коли доведений дефіцит якогось певного вітаміну. Вона здійснюється під контролем лікаря високими лікувальними дозами необхідних вітамінів певними курсами фармакотерапії, як правило одним препаратом (вітаміном). Профілактичне спрямування корекції балансу вітамінів здійснюється нижчими дозами, ближчими до добової потреби. Для попередження дефіциту вітамінів розроблені вітамінні й вітамінно-мінеральні комплекси, які призначаються курсами раз у рік по 2-6 тижнів.

Як правило, профілактично приймають вітамінні комплекси особи з підвищеною в них потребою – вагітні і годуючі матері, хворі на гострі інфекційні й хронічні захворювання, пацієнти, котрі лікуються антибіотиками, післяопераційні хворі, пацієнти, що лікуються від переломів, люди в реабілітаційному періоді, особи з великими психоемоційними навантаженнями, спортсмени, діти у період інтенсивного росту й люди похилого віку.

Самолікування можливе також при:

1) сухості шкіри;

2) підвищеній збудливості;

3) зниженому засинанні;

4) епізодичній кровоточивості ясен;

5) зниженні апетиту;

6) зниженій працездатності;

7) зниженому настрої;

8) початкових ознаках випадіння волосся.

Профілактика та лікування вітамінної недостатності – гіпо- та авітамінозів полягає у сприянні збільшення їх кількості в організмі ентеральним шляхом з їжею і призначенням вітамінних препаратів.

Профілактика та лікування гіпо- й авітамінозу А полягає у призначенні препаратів вітаміну А. З профілактичною метою призначають 2500 – 5000 ОД, лікувальною добовою дозою є 25 000 – 100 000 ОД (риб’ячий жир по 1 столовій ложці 2-3 рази в день, драже – по 10 шт. на добу).

Профілактика С-вітамінної недостатності полягає у систематичному забезпеченні людини достатньою кількістю аскорбінової кислоти, з їжею широко рекомендувати використовувати зелень, готувати і призначати настої хвої. Лікувальною дозою вважається 300-1000 мг на добу.

У лікуванні гіпо- й авітамінозу В велика роль належить збагаченню організму вітаміном В₁. Найефективніші дози - 50-70 мг на добу. Парентеральне введення тіаміну триває 3-4 тижні, одночасно вводять і інші вітаміни групи В, нікотинову кислоту та рибофлавін.

Лікування арибофлавінозу полягає у призначенні вітаміну В₂ та повноцінного харчування. Лікувальна доза рибофлавіну 5-10 мг на добу. При відсутності чистого препарату призначають дріжджі. Лікування рибофлавіном слід супроводжувати призначенням вітамінів А і С.

При авітамінозі нікотинової кислоти (пелагрі) вводять вітамін РР (нікотинову кислоту) внутрішньовенно на глюкозі, по 100 мг на ін’єкцію, 2-3 рази на добу. При цьому часто буває судинна реакція у вигляді почервоніння шкіри обличчя та верхньої половини тулуба, відчуття жару та тахікардія. Ці явища через 15-20 хв минають. Нікотинова кислота може призначатися і всередину – 30-40 мг на добу.

При лікуванні рахіту (авітамінозу D) основне значення надається кальциферолу (вітаміну D). Доза повинна відповідати важкості захворювання. При І ступені рахіту дають в грудному молоці по 8000-10 000 МО вітаміну D2 щоденно протягом 1-1,5 місяців. Потім протягом всього осінньо-зимового періоду вводять по 4000-5000 МО на добу. Дітям з рахітом ІІ ступеня дозу вітаміну D2 збільшують до 25 000-30 000 на добу протягом 1-1,5 місяців. Потім дозу зменшують до 5000-6000 МО, а через 1,5-2 місяці знову призначають курс лікування великими дозами. При важкій формі рахіту вітамін D2 протягом 2-х тижнів призначають по 50 000 МО або по 100 000 МО протягом 6-7 тижнів. Протягом всього періоду лікування рахіту необхідно призначати аскорбінову кислоту по 100 мг та тіамін по 3-5 мг на добу. Рекомендується призначати і фосфор у вигляді фітину або гліцерофосфату кальцію. Попередження рахіту має починатися ще до народження дитини. Вагітній жінці в останні 2-3 міс вагітності призначають вітамін D. Найбільш раціональною дозою вважають 5000 МО на добу, цю ж дозу призначають і в перші 7 місяців годування дитини груддю.

ТАБЛИЦЯ 86

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні фізіологічні властивості вітамінів та прояви вітамінної недостатності (Мартинчик А.Н., 2005)	\|	Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.