МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ОБМЕЖЕННЯ В СПОЛУЧУВАНОСТІ МОРФЕМРеалізуючись за типовою моделлю (за типовим правилом), процес творення похідного слова може зустріти певні перешкоди і не відбутись: гітара — гітарист, баян — баяніст, піаніно — піаніст, флейта — флейтист. А від сопілка, балалайка, скрипка! Такі перешкоди обмежують словотвірні можливості моделі. Існує кілька видів таких обмежень у сполучуваності морфем: 1) семантичні; 2) формальні; 3) стилістичні; 4) лексичні; 5) фонотактичні; 6) словотвірні. Проте в мові існують і засоби усунення цих обмежень. До них належать: 1) наявність синонімних морфем; 2) наявність аломорфів морфеми; 3) наявність морфонологічних явищ. Вибір їх залежно від характеру перешкод дозволяє завершити словотвірний процес і утворити похідне слово. Наприклад, оскільки основа сопілк- не з'єднується з твірним суфіксом особи -іст (-ист), то досить замінити морфему -ист синонімною морфемою -ар і утвориться слово сопілкар із значенням назви особи за музичним інструментом. Відбувся вибір іншої моделі, яка реалізувала творення слова передбачуваного значення. 1. Семантичні обмеження у сполучуваності морфем пояснюються значеннєвою несумісністю твірних морфем. Найширші семантичні обмеження стосуються належності твірної основи до тієї чи іншої частини мови: 1) суфікс діючої особи -тель з'єднується з основами лише дієслів, з основами іменників та прикметників не сполучається (виховувати— вихователь)', 2) суфікси -уват-ий, -езн-ий, -енн-ий, -еньк-ий з'єднуються з основами лише якісних прикметників (білуватий, величезний, здоровенний, розумненький); 3) суфікс жіночої особи -их-а з'єднується лише з основами іменників — власних і загальних імен і прізвищ чоловіків (Петрушенко — Петрушенчиха, Павло — Павлиха, голова — головиха)', 4) суфікс -ш-а із значенням жіночої особи за посадою чоловіка з'єднується з основами лише іменників — назв осіб чоловічої статі: генеральша, офіцерша, султанша, бригадирша; 5) суфікс -уват-ий приєднується не до всіх якісно-прикметникових основ, а лише до тих, що означають колір, смак, міру, вагу, фізичні і моральні недоліки у негативному плані {білуватий, гіркуватий, важкуватий, тонкуватий, слабуватий, грубуватий, гордуватий). До основ якісних прикметників позитивного плану суфікс -уват-ий не приєднується, тут його місце заступає суфікс -еньк-ий (пор. довгувате пальто — негативна ознака, довгеньке пальто — позитивна ознака; білувата морквина — біленька хустка); 6) суфікс -еньк-ий не приєднується до прикметникових основ негативної якості, а з'єднується з основами якісних прикметників позитивного плану: низенький паркан, височенькі дерева, тепленька кімната, холодненький квас (пор.: ті самі якості негативного плану виражаються суфіксом -уват-ий: низькуватий будинок, високувата клуня, теплуватий квас, холоднувата кімната); 7) суфікс -езн-ий приєднується до прикметникових основ з більшим виявом ознаки (величезний, грубезний, довжелезний, товстезний); 8) флексія -и із значенням називного відмінка множини іменників жіночого і чоловічого роду може прилучатися до твірних основ конкретно-предметних іменників: нога — ноги, рука —руки, стіл — столи, робот —роботи. До основ абстрактних іменників вона не приєднується, оскільки абстрактна предметність не пов'язана з кількісним показником і не має семантики множинності: мета — родовий однини мети, а форми множини немає, її замінює конкретний іменник ціль, який здатний з'єднуватися з флексіями множини (пор. мн. цілі, цілей, цілям). Отже, семантичні обмеження у сполучуваності морфем знімаються заміною або твірної основи, або твірного форманта. 2. Формальні обмеження зумовлюються надлишковими елементами у твірному слові, структурною недостатністю твірного слова, скупченням приголосних у валентних позиціях, подібністю або тотожністю кінцевих і початкових звуків твірних морфем у валентних позиціях. У процесі словозміни і словотворення формальна будова мотивуючих основ не завжди сприятлива до сполучуваності з формантами. З цієї точки зору фіналі та ініціалі мотивуючих поділяються на такі дві групи: 1) що не викликають формальних (структурних) перешкод до сполучуваності; 2) що викликають формальні перешкоди. У першому випадку сполучуваність твірних морфем відбувається природно без будь-яких морфонологічних явищ: дуб — дубовий, ходун — ходунок, золото — золотити. У другому випадку основи і форманти спричиняють різні формальні перешкоди, що з'являються за певних умов, які називаються морфонологічними позиціями. Морфонологічна позиція формується особливостями структурної будови мотивуючих основ і формантів. Хоч поняття морфонологічної позиції ще не досить досліджене, а самі морфонологічні позиції ще не описані, проте можна назвати близько десяти позицій, в яких формальні обмеження у сполучуваності усуваються відповідними морфонологічними явищами: 1) фіналь ПП + формант ПП—усічення {Ярославль—ярославський), інтерфіксація {Ялта — ялтинський), суміщення {Луцьк — луцький); 2) формант Π + ініціаль ПП — інтерфікс {зіставити, зібрати); 3) фіналь ГП + формант ПП, ГП — нейтральна валентність {Харків — харківський, пісок — піскуватий); 4) односкладова основа ПГП + формант ПП — інтерфікс {трест — трестівський); 5) наголошена флексія + формант П, ПП — інтерфікс {бійці — бійцівський); 6) фіналь [г], [к], [х] + формант Π — чергування г : ж {нога — ніжка), к : ч {рука —ручка), χ : ш {вухо — вушко); 7) фіналь [г], [к], [х] + + формант Γ [ί\ -> чергування г: з {нога — нозі), к : ц {рука — руці), х : с {вухо — вусі); 8) фіналь ПП + формант П, ПП, ГП перед усічуваним компонентом -> усічення {Варварівка — варварівський, варварівці, варварівець); 9) іменна фіналь ПГ + формант ПГП {кіно — кіношник); 10) фіналь [г, к, х, з, ц, с, ж, ч, ш] + формант -ськ- -» накладання {варяги— варязький, Прилуки—прилуцький, Мачухи—мачуський, Вінниця — вінницький, Глодоси — глодоський, Вороніж: — воронізький, Галич — галицький, Черемош — черемоський) і т. ін. На відміну від фонологічних позицій морфонологічні характеризуються різним ступенем регулярності зумовлюваних ними морфонологічних явищ і їх альтернацій. В одних позиціях морфонологічні явища виникають обов'язково (в основах на [г, к, х] перед формантом -к-а відбувається морфонологічне чергування з [ж, ч, ш] —ніжка, ручка, свашка), в інших — то виникають, то ні {Пологи — пологський, полозький, пологівський; Карабах — карабахський, карабаський, карабахівський). Отже, всі формальні обмеження у сполучуваності твірних морфем знімаються усіченням структурно надлишкових твірних основ, нарощенням структурно недостатніх твірних основ, інтерфіксуванням твірних формантів, суміщенням твірних морфем, чергуванням кінцевих звуків. 3. Стилістичні обмеження у сполучуваності спричиняються стилістичною несумісністю твірних морфів. Як і слова, морфи бувають стилістично марковані (пор. рибалка і рибак, співець і співак, прополка і прополювання). У словотворенні діє тенденція до стильової однорідності сполучуваних морфем. Основи стилістично нейтральних слів поєднуються з морфами будь-якої стилістичної належності, наприклад: 1) основа нейтрального дієслова плакати поєднується із суфіксами різноманітних стилістичних відтінків: плакальниця (книжне, спеціальне), плакса (розмовне, докірливе), плаксуня (жартівливе), плаксуха (зневажливе), плаксійка (несхвальне), плаксивиця (народно-поетичне); 2) основа нейтрального дієслова плавати поєднується із загальновживаним суфіксом -анн-я (плавання) і розмовним -б-а (плавба). Якщо суфікс має стилістично знижений відтінок, то він тяжіє до сполучуваності з розмовно-просторічними основами, наприклад суфікс -езн-ш: грубезний, здоровезний, товстелезний, отакезний, товстезний. Він може вступати у зв'язки з нейтральними основами: глибокий — глибочезний, широкий — широчезний, високий — височезний. Проте з основами прикметників книжного походження (культурний, активний, свідомий, унікальний), високого стилю (патетичний, вірний, мудрий) та позитивної емоційності (радісний, веселий, рідний, щасливий) він у словотвірні зв'язки не вступає. Стилістично знижені суфікси -ун, -як, -юг-α не поєднуються з основами книжних слів, а тяжіють до основ просторічних чи вульгарних: брехун, сопляк, бандюга. Стилістичні обмеження існують, але вони не такі регулярні і безвиняткові, як формально-структурні. Тому при певному стилістичному спрямуванні морфеми негативного відтінку можуть поєднуватися з морфемами позитивної емоційності: брехун — брехунець, хитрун — хитрунець, дурак — дурачок. 4. Лексичні обмеження зумовлюються можливістю невиправданої омонімії і зайнятістю відповідного семантичного місця для продукованого слова. З цих причин у мові не утворюються такі слова: 1) назви жителів множинної форми з суфіксом -ан-и від топонімів на -они (пор. м. Харків — харків'яни, але м. Богородчани — богородчанці; с. Трояни — троянці)', 2) назви жителів чоловічого роду із суфіксом -ець від топонімів на -ець (пор. м. Херсон — херсонець, але Бобринець — бобринчанин; с Сілець — сільчанин)', 3) жіночий корелят на -к-а до іменника плавець, оскільки є слово плавка з омонімічним значенням; 4) назви жителів жіночого роду на -к-а від топонімів на -к-а (пор. м. Макіївка — макіївці, макіївець, але макіївчанка; с Варварівка — варварівці, варварівець, а жіноча форма на -к-а не утворюється); 5) назви осіб жіночої статі з суфіксом -к-а як відповідники до чоловічої статі (пор. моряк — морячка, але до іменників матрос, електрик, друкар, пілот, штукатур немає відповідних назв осіб жіночої статі на -к-а, оскільки в мові від цих слів уже є лексеми на -к-а з іншим значенням: матроска (одяг), електричка (поїзд), друкарка (особа жіночої статі, що працює на друкарській машинці), пілотка (головний убір), штукатурка (будівельний матеріал). Лексичні обмеження у сполучуваності твірних морфем призводять або до вибору іншої твірної морфеми, або до відсутності слова взагалі. 5. Словотвірні обмеження у сполучуваності морфем виявляються в тому, що окремі слова або групи їх не бувають твірними для похідних певного значення: 1) суфікс -ок легко з'єднується з основами назв кольорів: білий, жовтий (білок, жовток), але не вступає у словотвірні зв'язки з основами прикметників синій, чорний, зелений, червоний, голубий, фіолетовий, оскільки не існує відповідних денотатів; 2) суфікс -ун- і суфікс -к-а легко сполучаються у назвах осіб (бігун — бігунка, літун —літунка), але похідне слово на -к-а від іменника плавун не утворюється, тому що він не має жіночого відповідника; 3) прислівниковий суфікс –ичі/ічі утворює похідні від числівників два, три (двічі, тричі), але не поєднується з основами числівників чотири, п'ять, шість і т. д., тому що їм не властиві такі словотвірні можливості; 4) від іменника рибалка не утворюється жіночий відповідник, оскільки він має формант -к-а; 5) від іменника співак утворюється жіночий корелят на -к-а (співачка), а від іменника співець не утворюється, оскільки він означає осіб і чоловічої, і жіночої статі.
Читайте також:
|
||||||||
|