На території Республіки Дагестан

Проникнення на територію Республіки Дагестан у 1999 р. незаконних формувань під командуванням Шаміля Басаєва та Еміра аль Хаттаба призвело до збройних зіткнень зі співробітниками органів внутрішніх справ, а в наступному – до широкомасштабних бойових дій з участю підрозділів і частин внутрішніх військ Росії.

Мобілізуючи особовий склад на якісну підготовку до бойових дій, командири частин і підрозділів, штаби, виховні структури зосередили свою увагу на виконання таких основних завдань:

– доведення до особового складу частин і підрозділів обстановки в районах майбутніх бойових дій, роз’яснення рішень уряду РФ і органів державної влади Дагестану;

– забезпечення глибокого розуміння усіма військовослужбовцями особливостей проведення майбутньої операції, вимог до підготовки військ, конкретних бойових завдань і способів їхнього виконання, дотримання військової дисципліни і мір безпеки;

– мобілізування учасників операції на ретельну особисту підготовку до бойових дій, підвищення пильності, ініціативи, рішучості та взаємовиручки;

– з’ясування кожним військовослужбовцем особливостей побуту і традицій народів Дагестану, сутності тероризму й екстремізму, їхнього прояву з боку незаконних збройних формувань.

Щодня проводили 15 – 20 хв інформування особового складу про обстановку, що склалася. У перервах між заняттями з бойової підготовки у деяких частинах практикували проведення інформаційних годин із суспільно-державної підготовки методом групових і індивідуальних бесід.

З урахуванням дефіциту часу і необхідності оперативного прийняття рішень, як правило, ці заходи включали у щоденні плани підготовки особового складу до майбутніх дій. Проводили інструктажі офіцерів, сержантів з роз’яснення особливостей проведення інформаційних заходів. Основні зусилля зосереджували безпосередньо в підрозділах.

До особового складу доводили пам’ятки, листівки, у яких наголошувалося на важливості майбутніх дій, особливостях їхнього виконання. Переклад українською правил поведінки військово-службовців з місцевим населенням наведено у дод. 14.1.

Складні і незвичні завдання щодо підготовки і ведення бойових дій командири, штаби, органи виховної роботи виконували за всебічної підтримки місцевого населення. Це значною мірою сприяло зміцненню морального духу особового складу. Разом з тим, командирам і офіцерам виховної роботи доводилося здійснювати МПЗ в умовах інформаційної протидії деяких засобів масової інформації. Для поширення вигадок про Дагестан і представлення світовому співтовариству дій незаконних формувань у викривленому вигляді вони активно використовували всі інформаційні канали аж до Інтернету.

З метою захисту свідомості військовослужбовців від психологічного впливу з боку протидіючих сил активно використовували такі форми роботи: своєчасне інформування особового складу за оперативними зведеннями МВС Росії; доведення до особового складу через листівки, блискавки, бойові листки фактів знущань терористів над мирними жителями і військовослужбовцями, захопленими в полон; викриття в ході бесід з особовим складом агресивних намірів бойовиків. Завдяки цьому вдалося забезпечити високий бойовий дух військовослужбовців.

У підготовчий період значну увагу приділяли підвищенню рівня морально-психологічного стану і бойового настрою підрозділів. Офіцери виховної роботи шляхом збирання, систематизації й узагальнення інформації, проведення різного роду опитувань, групових і індивідуальних бесід вивчали суспільну думку і настрій особового складу, його реакцію на зміни в обстановці і вносили необхідні корективи в організацію МПЗ майбутніх дій. Особливу увагу звертали на виявлення військовослужбовців з недостатньою психічною стійкістю, загостреним почуттям тривоги, проявами нервозності, невпевненості та страху перед майбутніми діями.

МПЗ виконання завдань із зачищення населених пунктів і прилягаючої території від терористів спрямовували на вирішення таких задач:

– роз’яснення особовому складу особливостей майбутніх дій, способів і методів виконання СБЗ, мобілізування військовослужбовців на безумовне виконання бойових наказів;

– узагальнення і пропагування бойового досвіду, популяризація прикладів героїчних вчинків, умілого використання бойової техніки й озброєння;

– своєчасне подання на заохочення і до нагородження бойовими орденами та медалями списків військовослужбовців, що відзначилися;

– мобілізування особового складу на ефективне застосування бойової техніки й озброєння, максимальне використання їхніх бойових можливостей;

– зміцнення морального духу військ, підвищення психологічної стійкості, дисциплінованості і бойової активності особового складу;

– організація чіткої взаємодії підрозділів внутрішніх військ з підрозділами інших силових структур, загонами народного ополчення;

– роз’яснення особовому складу пошукових груп особливостей виконання поставлених завдань, необхідності затримки підозрілих осіб, збереження вилучених документів, зброї і боєприпасів;

– організація роботи серед населення з метою лояльного ставлення й активної допомоги командуванню в проведенні заходів щодо стабілізації обстановки і знищення бойовиків;

– турбота про своєчасне матеріально-технічне, побутове, медичне забезпечення підрозділів, харчування, відпочинок і здоров’я особового складу.

Практика організації МПЗ дій у бойовій обстановці довела, що основними формами виховного впливу на військовослужбовців є:

– інформування (бойове, оперативне) про події в країні та районі виконання СБЗ;

– групові й індивідуальні бесіди у взводах (пошукових групах), відділеннях, екіпажах і обслугах;

– виступи перед особовим складом військовослужбовців, що раніше брали участь у бойових діях в Афганістані та інших збройних конфліктах;

– зустрічі з очевидцями злочинів терористів.

Досвід ведення бойових дій на території Дагестану ще раз підтвердив важливість особистого прикладу офіцерів, наявності у них таких якостей, як сміливість, рішучість, близькість до солдатів, здатність у складній обстановці приймати вірні рішення і реалізовувати їх.

У ході бойових дій велась рішуча боротьба з безтурботністю, недбалістю, зневажливим відношенням до організації бойової охорони та патрулювання.

До культурно-виховної роботи з особовим складом залучали військові ансамблі, колективи художньої самодіяльності. Це дозволяло знімати психологічне напруження, стреси.

Як показала практика бойових дій, додатковими обов’язками офіцерів виховної роботи були евакуація убитих і поранених з поля бою, розшук військовослужбовців, що пропали безвісті, відправлення рідним останків загиблих і організація їхнього поховання.

В організації МПЗ виконання СБЗ зі знищення терористичних угрупувань на території Республіки Дагестан мали місце такі недоліки.

По-перше, недостатня морально-психологічна підготовка військовослужбовців частин і підрозділів внутрішніх військ, передислокованих у Дагестан із внутрішніх районів Росії, що ускладнило процес зміни свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний лад.

По-друге, частині офіцерів, які прибули з внутрішніх районів, були властиві благодушність і безтурботність. Вони мали слабку професійну підготовку, що часто призводило до невиправданих втрат особового складу і створювало загрозу зриву виконання СБЗ.

По-третє, відсутність належної взаємодії з підрозділами інших силових структур, загонами народного ополчення, недостатня інформація про тактику дій протидіючих сил і місця їхньої дислокації значно знижували ефективність застосування частин і підрозділів внутрішніх військ, призводили до зайвих втрат.

Отже, вирішальним фактором, який визначає успіх об’єднаних зусиль зі знищення незаконних формувань є рівень морально-психологічного стану, професійної виучки особового складу, готовності до виконання поставлених СБЗ.

Додаток 14.1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості морально-психологічного забезпечення	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.