Благоустрій та утримання території населених пунктів.

Утримання та технічна експлуатація підвальних приміщень.

Найчастішими недоліками, які виникають при експлуатації підвальних приміщень є:

1. Захаращення будівельним сміттям та забруднення приміщення.

2. Підвищена вологість повітря та замокання поверхні огороджуючи конструкцій.

3. Затоплення підвальних приміщень.

4. Руйнування теплоізоляції трубопроводів опалення та водопостачання.

5. Руйнування окремих ділянок підлоги.

При огляді підвалу особливу увагу звертають на стан інженерно-тенічного обладнання, та теплоізоляцію трубопроводів, на теплоізоляцію стін. Також вимірюють температуру та вологість повітря.

Підвальні приміщення регулярно повинні провітрюватися через відповідні вентиляційні отвори або через вікна. Взимку, за винятком сухих та не морозних днів, одвальні приміщення не провітрються.

Для нормальної експлуатації підвальних приміщень трубопроводи опалення, гарячого та холодного водопостачання повинні бути відповідно тепло та гідро ізольовані.

Благоустрій міст повинен вирішувати найважливішу проблему – озеленення міського середовища методом озеленення міських територій, а також засобами санітарного очищення місць проживання людини.

Санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги до житлової забудови:

1. Інсоляція (облучення прямими сонячними проміннями) приміщень цивільних будинків забезпечується такою орієнтацією та взаємним розташуванням, щоби не менше 3 годин на добу повинні облучатися прямими сонячними променями неперервно кімнати однокімнатних квартир, 30 % кімнат багатокімнатних квартир, всі житлові приміщення в гуртожитках та готелях, а також нежитлові приміщення з перебуванням в них людей більше 6 годин в добу. Інсоляція міської забудови залежить від взаємного розташування будинків, величини розривів між ними, поверховості, орієнтації віконних пройомів, та об’ємно-планувального рішення житлових будинків. При проектуванні міської забудови обов’язково повинен виконуватися розрахунок інсоляції для всіх типів приміщень, використовуючи відповідні методи та графіки. У мікрорайонах вимоги інсоляції повинні дотримуватися для всіх видів майданчиків (дитячий, спортивний, для відпочинку, господарський і т. д.). Влітку ці види майданчиків при потребі захищають від надмірного рівня інсоляції.

2. Провітрювання або аерація. Аераційний режим визначається по висоті два метри від рівня землі. Підвищеної вважається швидкість вітру. Яка перевищує 5-7 м/с. При раціональному розташуванні будинків з врахуванням їх розмірів та форми можна знизити швидкість руху на 50 % та більше. Аераційну картину визначають по спеціальних графіках, які складаються для кожного житлового мікрорайону з можливістю підвищеної аерації. Ефективним захистом боротьби з підвищенням швидкості руху є насадження зелених насаджень. Небажаною є також повна відсутність повітря.

3. Охорона праці від забруднення. В містах чи на міській території з великою кількістю промислових підприємств та розвиненою системою транспортних сполучень змінюється санітарно-гігієнічний стан повітря і переважно в гірший бік. Гігєнічним критерієм якості повітря є наявність в ньому шкідливих речовин в недопустимих концентраціях. Залежно від розташування споруд поверховості можна змінювати напрями потоків забрудненого повітря не допускаючи його до житлової забудови або до місць проживання людей.

4. Шумовий захист. Планування та забудову міських територій здійснюють з врахуванням забезпечення допустимх рівнів шуму. Джерелом шуму в сучасному місті є всі види транспорту, промислові підприємства, трансформаторні станції і т. д. Для дотримання допустимого рівня шуму, при проектуванні міських територій, особливо житлових мікрорайонів виконують відповідні розрахунки. При цьому користуються розрахунковими шумовими характеристиками транспортних потоків в людино-діб потоків з/д транспорту чи поїздів, а також джерел шуму в середині житлових будинків. Ці дані отримують вимірюванням рівня шуму на відстані 7,5 м від джерела шуму і приводяться у відповідних таблицях і вимірюються в децибелах:

- Транспортні потоки на всіх категоріях вулиць – 73-87 дб

- з/д поїзди 86-91 дб

- внутрішньо-мікрорайонні джерела шуму 70-71 дб

- шум на спортивних майданчиках 58-71 дб.

Для зниження рівня шуму використовують штучні та природні елементи рельєфу, а також розташовують вздовж джерела шуму споруди у вигляді суцільної забудови. Від джерел шуму можуть бути повернуті віконними пройомами приміщення, в яких допускається рівень шуму >50 дб (магазини, підприємства побутового обслуговування). Для зниження рівня шуму можуть використовувати ті самі зелені насадження. Для зменшення шуму від з/д поїздів важливе місце відводиться технічним міроприємствам (прокладенню безстикових колій, влаштування акустичних екранів, будівництво суцільних бетонних огороджень висотою >2,5). Особливу увагу з точки зору цумового захисту приділяють приміським чи міським аеропортам (рівень шуму від реактивного двигуна на відстані 100 м не повинен перевищувати 119 дб).

Шумовий захист можна здійснювати відповідними архітерктурно-планувальними рішеннями, як будівлі так і мікрорайони в цілому.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Утримання та технічна експлуатація горишних приміщень.	\|	Та видалення твердих побутових відходів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.