Системно-діагностичний аналіз регіонального, територіального і внутрішньогосподарського розвитку землекористування

РОЗДІЛ 4

МЕТОДИ ЗЕМЛЕВПОРЯДНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Сучасні процеси розвитку земельних відносин та системи землекористування об'єктивно свідчать про те, що розв'язання складних управлінських завдань неможливе без комплексного дослідження земельно-територіальних ресурсів і розроблення оптимальних стратегій управління землекористуванням на середньострокову перспективу.

Організаційною формою такого дослідження є інноваційна модель комплексної регіональної та місцевої програми, її базові ідеї, що поєднані і реалізовані за допомогою спеціальних організаційних принципів і здатні за досить короткий термін розв'язати проблеми інформаційного дефіциту та підвищити якість управлінського вибору за рахунок системного підходу до розв'язання наявних проблем.

Ці ідеї є такими:

w будь-яке якісне рішення в управлінні регіональним розвитком
землекористування потребує врахування великого обсягу інформації, оскільки економічні, соціальні, політичні, духовні й екологічні процеси на практиці тісно взаємопов'язані. Через це часткові рішення зумовлюють нові проблеми;

w ефективний підхід до вирішення управлінських завдань з планування та прогнозування використання таких земель неможливий без продуманої комплексної аналітичної інформації та прогнозування розвитку ситуації, особливо в сільському господарстві, під дією конкретних чинників. Отже, експертне оцінювання стану вузлових проблем має охоплювати виявлення чинників і тенденцій розвитку територій і землекористування;

w ситуаційно-чинниковий і системно-діагностичний аналіз розвитку регіону і окремих територій дає змогу обґрунтувати оптимальну стратегію управлінської діяльності в галузі використання і охорони земель. Отже, аналіз розвитку територій і землекористування орієнтований на виявлення «точок зростання» та ієрархії проблем, які визначають баланс цілей і можливостей у прийнятті управлінських рішень.

Отже, стратегія управління системи розвитком землекористування будується з урахуванням результатів багатоаспектного аналізу стану регіону району, території ради та їхніх основних підсистем. На першому аналітичному етапі дослідження виявляються основні характеристики об'єкта, чинники впливу та взаємодії в розвитку конкретних процесів. Потім з'ясовуються тенденції розвитку та визначаються умови, за яких він буде оптимальним.

Для ефективного управління потрібно насамперед отримати комплексну і глибоку оцінку стану використання та охорони земель конкретної території, яка підлягає землевпорядкуванню. Потрібно .шати точний економічний, соціальний та екологічний діагноз, щоб не порушити наявного балансу стабільності та підтримати нові починання. Важливо з'ясувати сильні сторони не лише економіки, а й соціальної структури, якомога краще знати слабкі місця, оскільки саме там здійснюватиметься основна перевірка потенціалу місцевої влади.

Пошуково-дослідницька робота з оцінювання соціально-економічного розвитку територій регіону, району або ради провадиться переважно за п'ятьма основними напрямами:

* морфологічний аналіз територій: географічне положення,
екологічна та географічна регіоналізація, поселенська та економіко-інфраструктурна мережа регіону;

* аналіз виробничого потенціалу регіону: розвиток промисловості та сільського господарства, транспорту, зв'язку, торгівлі та обслуговування, державної та комунальної власності, міжгалузевих та міжгосподарських зовнішньоекономічних зв'язків;

* розроблення комп'ютерної макромоделі економіки землекористування регіону або району: зведення в систему наявних даних економічного моніторингу, створення систем балансових рівнянь на основі розрахунку коефіцієнтів кореляції для територій, що дають змогу постійно поповнювати оперативну базу даних і моделювати розвиток господарського комплексу, системи землекористування та економіки регіону;

* комплексний аналіз населення: соціально-демографічні характеристики, зайнятість, за потреби міжетнічні відносини, рівень життя, якість розвитку соціальної сфери, стан суспільної думки (оцінка, цінності та очікування населення);

* аналіз приватизаційних та інформаційних процесів: характер зв'язків державних структур управління і населення регіону, якість інформування населення про діяльність регіональних і місцевих адміністрацій, способи та ефективність поширення інформації про стан перерозподілу земель та їх використання в структурах самої адміністрації, роль преси у формуванні громадської думки щодо регіональної земельної політики та забезпечення взаємодії громадян і політичної влади. Це дає змогу отримати системну картину стану і тенденцій розвитку земельних відносин та системи землекористування в регіоні, а також виявити основні (проблемні) лінії зв'язку між розвитком різних процесів.

Відповідно до загальних цілей та завдань дослідження на першому етапі потрібно отримати інформацію управлінської цінності щодо стану земельних відносин і землекористування. На основі цієї інформації розробляють оптимальну стратегію землевпорядних дій і землеустрою. З цією метою до роботи в галузі використання та охорони земель, економіки, екології тощо залучають експертів-аналітиків, здатних системно й глибоко вивчати фактичні дані про розвиток тих чи інших конкретних процесів. Перед ними ставляться певні завдання по кожному з основних напрямів аналізу, а саме:

• оцінити фактичні дані та основні показники землекористування, які було проаналізовано;

• визначити чинники, що впливають на розвиток процесів (станів) вивчення;

• виявити тенденції розвитку землекористування, ґрунтуючись
на виділенні домінантних чинників;

• розглянути зв'язок явищ вивчення з іншими соціальними та економічними процесами;

• сформулювати висновки щодо можливостей та механізму управлінського регулювання земельних відносин та землекористування.

Такий підхід до збирання і оброблення інформації дає змогу надати їй тематичного та логічно порівняльного вигляду. На практиці всі основні блоки досліджують паралельно, проте в логіці викладу для практичних цілей управління їх подають послідовно. Блоки дослідження містять результати аналізу стану господарського комплексу регіону, якості природного середовища, головних характеристик населення, побудови земельної політики, формування громадської думки.

Комплексний системно-діагностичний аналіз е фундаментом будь-якого регіонального дослідження. Основний акцент в аналітичній роботі ставлять, з одного боку, на вивченні характеристик території, населення та соціальних процесів, а з другого — на глибокому дослідженні економіки, її провідних галузей. При цьому можна використати два підходи: виявлення суперечностей, «вузьких місць», потенційно проблемних чинників; визначення сильних сторін, джерел стабільності, позитивних започаткувань, «точок зростання» ефективності.

Найголовніший об'єкт управлінського впливу землеустрою як методу управління — це люди з їх інтересами і потребами, вимогами екології та економіки землекористування та влади і з конкретними очікуваннями. Отже, чинники соціальної поведінки в процесі перерозподілу земель слід вивчати дуже ретельно. Аналізують демографічну ситуацію, етнополітичний баланс, міграцію. Охарактеризовують рівень життя, стан ринку праці, аналізують розвиток системи соціального сервісу: торгівлі та обслуговування, охорони здоров'я, освітньої та культурної сфер. Отже, крім економічного потенціалу природних ресурсів досліджують потенціал соціальної активності та позиції різних груп населення. Це дає змогу визначити ставлення впливових соціальних груп до земельної політики регіонального розвитку та досить точно прогнозувати їх реакцію у разі зміни стратегії.

Стратегію землеустрою розробляють відповідно до встановлених пріоритетних цілей. Інколи вони не узгоджені, тоді формують кілька пакетів рекомендацій щодо оптимальної стратегії. Варіанти компромісної політики регіонального розвитку можна опрацьовувати лише після проведення детального чинникового і ресурсного аналізу. На основі отриманих результатів можна спроектувати структурні, інвестиційні, правові умови, які органи влади здатні створити для забезпечення режимів сприяння розвитку ефективного землекористування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 2. Работа сил электрического поля. Движение заряженных частиц в электрическом поле. Электроемкость проводников и конденсаторов. Энергия электрического поля	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.