Особливості агрегатування модульних енергетичних засобів перемінного тягового класу.

Що стосується енергетичного модуля МЕЗ загального призначення, то для цієї цілі не виключається трактор із шарнірно-зчленованою рамою і колесами однакового розміру. В принципі може бути використаний і енергетичний засіб традиційної компоновки.

Не залежно від колісної формули та функціонального призначення МЕЗ, енергетичний модуль повинен бути повнопривідним. Західні фірми уже давно трактори потужністю більше 60 кВт виробляють тільки в такому варіанті, оскільки однієї ведучої вісі недостатньо для розвивання високих тягово-енергетичних показників.

У повнопривідних ЕЗ нині застосовують диференційний та блокований міжвісеві приводи. Для активізації коліс технологічного модуля МЕЗ на першому етапі достатньо застосування механічної трансмісії. Тип міжвісевого приводу при цьому може бути блокованим із застосуванням муфт вільного ходу, які автоматично підключають потрібну вісь при заданому буксуванні.

Застосування диференційного приводу не дає відчутного ефекту у підвищенні тягового ККД МЕЗ, в той час, як характеризується деяким ускладнення конструкції. Крім того, переваги міжвісевого диференціального приводу найбільш сприятливо проявляються при повороті ЕЗ, коли колеса кожної вісі рухаються по різним траєкторіям. У цьому випадку автоматично виникає необхідна кінематична невідповідність в міжвісевому приводі.

Слід, проте, підкреслити, що даний ефект в повній мірі проявляється лише тоді, коли поворот ЕЗ проходить під впливом суттєвого тягового навантаження. Інакше може бути доцільним блокований привід, який з допомогою обгінних муфт залишає активною лише одну із всіх вісей МЕЗ. Розвиваємої при цьому тяги, як показали попередні експериментальні дослідження Південного філіалу IМЕСГ, цілком достатньо для здійснення практично любого МТА на основі МЕЗ.

При використанні одного ТМ, останній розміщується ззаду ЕМ. Такий варіант агрегатування модулів більш прийнятний, ніж, наприклад, у ВЕЗ. В першу чергу тому, що із-за конструктивних і технологічних причин далеко не кожне знаряддя можна розмітити між ЕМ і ТМ. Це можливо або у випадку застосування спеціалізованого ЕЗ (чим, власне кажучи, і є ВЕЗ), або при використанні спеціально виготовлених машин. Із-за низької імовірності появи останніх на Україні в найближчому майбутньому, варіант розміщення с.-г. машин та знарядь між модулями ЕЗ є не актуальним.

З'єднання енергетичного і технологічного модулів МЕЗ в горизонтальній площині може бути як жорстким, так і шарнірним. Вибір конкретної схеми залежить від багатьох факторів. В напрямку зниження енергетичних витрат особливо важливу роль відіграють поздовжня база ЕЗ та колія. Більше всього це стосується орних агрегатів. Справа в тому, що в залежності від співвідношення ширини ходової системи ЕЗ і конструктивного захвату плуга, останній може приєднуватися або симетрично, або з поперечним зміщенням. При симетричному приєднанні лінія тяги ЕЗ співпадає з напрямком руху. У випадку, коли ширина захвату орного МТА менша ширини ходової системи ЕЗ, між напрямком руху і силою тяги утворюється кут, що є причиною збільшення тягового опору плуга. З метою запобігання асиметричного приєднання знаряддя на оранці використовують спосіб, коли ЕЗ рухається правими колесами у борозні. Однак, таке рішення малоефективне.

Рух енергетичного засобу поза борозною з асиметрично приєднаним плугом приводить не тільки до зростання енерговитрат орним МТА, а і породжує проблему стійкості його руху в силу того, що на ЕЗ збоку плуга постійно діє розвертальний момент. Результатом впливу останнього може бути не тільки зниження швидкості руху і погіршення якості роботи орним МТА, але і навіть втрата ним роботоздатності із-за сповзання енергетичного засобу в борозну.

Для запобігання цього явища існуючі орні МТА настроюють таким чином, щоб відстань від стінки борозни до коліс правого борту ЕЗ була приблизно рівною глибині обробітку. А це, в свою чергу, приводить або до зростання тягового опору плуга - якщо установлення згаданої відстані здійснюється за рахунок його правостороннього поперечного зміщення відносно власного зчіпного пристрою (варіант 1), або до зростання розвертального моменту - якщо зміщення плуга виконується разом зі зчіпним пристроєм по навісці енергетичного засобу (варіант 2).

Дослідженнями встановлено, що при зміщенні плуга по другому варіанту його тяговий опір не змінюється, оскільки залишається без зміни кут між напрямком руху та силою тяги ЕЗ. Саме тому такому рішенню потрібно віддавати перевагу.

Виходячи із потенційних тягових можливостей МЕЗ і співвідношення їх колії з шириною захвату плугів, останні можуть бути приєднані до даних енергетичних засобів не тільки симетрично, а навіть з лівостороннім поперечним зміщенням. Дослідженнями встановлено, що таке агрегатування плуга сприяє зниженню його тягового опору. Причому, оскільки такий результат обумовлений зниженням навантаження на польові дошки - не виключена можливість експлуатації плуга при знятті декількох із них. Якщо ж урахувати, що на долю останніх припадає до 17% опору плуга, то такий прийом є досить ефективним з точки зору зниження енерговитрат, підвищення швидкості руху і, в кінцевому результаті, продуктивності орного МТА. Цілком зрозуміло, що кількісні значини цих показників будуть залежати від величини лівостороннього поперечного зміщення плуга. Практичні рекомендації по його вибору будуть представлені пізніше.

Наявність переднього навісного механізму у МЕЗ створює передумови для складання на його основі орних та інших агрегатів по схемі “push- pull”.

Аналіз різних схем з'єднання ЕМ і ТМ у поздовжньо - вертикальній площині показав, що з позиції тягово-зчіпних властивостей найбільш оптимальним є варіант, який передбачає приєднання технологічного модуля до енергетичного з допомогою чотирьохланкової навісної системи останнього, налагодженої по трьохточковій схемі. Це дозволяє самостійно агрегатувати ЕМ з любим серійним знаряддям. Крім того, установка центральної та нижніх тяг заднього навісного механізму ЕМ під бажаними кутами дозволяє здійснити оптимальний розподіл експлуатаційної маси МЕЗ по мостах.

Ці та інші особливості агрегатування модульних енергетичних засобів перемінного тягового класу будуть розглянуті нижче на конкретних прикладах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обґрунтування вибору принципових схем МЕЗ універсально-просапного та загального призначень.	\|	Конструкція та коротка технічна характеристика МЕЗ універсально- просапного призначення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.