Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Прибуток- дієвий показник оцінки ефективності роботи структурної одиниці підприємства.

Прибуток підприємства значною мірою залежить від операційної активності його структурних підрозділів, яка на виробничих підприємствах виражається передусім обсягом виготовлення продукції, наданих послуг і їх продажем.

Розділ 3. КОНТРОЛЬ, ОЦІНКА ТА СТИМУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА

Тема 7. Контроль та оцінка діяльності підрозділів (4 години)

7.1. Контроль як функція управління: завдання і зміст.

7.2. Об’єкти контролю, їх характеристика

7.3. Система оціночних показників діяльності на рівні підрозділів підприємства.

7.4. Особливості вибору системи оціночних показників діяльності підрозділів підприємства з урахуванням специфіки їхньої діяльності.

Рекомендована література: [6, с. 120-140],[7, с. 9],[8, с. 58-72], [9, с. 304-320] [10, с. 13-15], [14, с.140-146], [15, с. 406-420], [17, с.60-65]

7.1. Контроль як функція управління: завдання і зміст

Управління підприємством являє собою об’єктивний процес упорядкування його діяльності, сутність якого полягає в організації та підтримці заданого режиму праці та досягнення певних цілей шляхом обміну інформацією між апаратом управління та структурними підрозділами по каналах прямого й зворотнього зв’язку.

розкривається через його функції

Мотивація (інструмент управління) – це процес, що спонукає керівників і виконавців до спільних погоджених дій, які спрямовані на досягнення загальних цілей підприємства.

Лідерство – процес ефективного формального й неформального впливу на людей у зв’язку з реалізацією місії підприємства.

Комунікація – міжособисте й організаційне спілкування, обмін необхідною для управління інформацією, її передача від однієї людини (групи людей) до іншої.

Контроль – процес вимірювання досягнутих за певний період часу результатів діяльності, зіставлення фактично досягнутого рівня із запланованим, коригування оціночних показників.

повна сукупність органів та структурних підрозділів, які забезпечують прогнозування і координацію діяльності всіх ланок

Система управління

Склад системи управління

забезпечення ефективного та прибуткового розвитку виробництва продукції, надання послугта їх реалізації

Завдання управління

Досягнення стратегічних і поточних цілей діяльності підприємства та його структурних підрозділів може бути забезпечено тільки на підставі організації контролю.

Поточний контрольявляє собою безперервний процес щоденного контролю діяльності структурних підрозділів, який засновано на аналізі ходу виконання запланованих показників, які характеризують різні аспекти їхньої діяльності.

Періодичний контроль має систематичний, але перервний і, як правило, тематичний характер.

7.2. Об’єкти контролю, їх характеристика

Рис. 3.1 - Об’єкти контролю

Успішне подолання відхилень від нормального ходу виробництва залежить від своєчасної інформації про відхилення та оперативне регулювання виробництва, що складає зміст діяльності диспетчерського апарату підприємства.

Диспетчеризація - централізований контроль та безперервне оперативне керування поточним ходом виробництва як у масштабі підприємства, так і його структурних підрозділів.

Незалежно від типу виробництва обов’язковим об’єктом диспетчерського контролю (рис 3.1) є випуск товарної продукції відповідно до встановленого плану, обсягів та строків, стану незавершеного виробництва, матеріально-технічної забезпеченості виробництва.

Від виробничо-диспетчерського відділу (бюро)

Рис. 3.2 - Зміст роботи диспетчера підрозділу

7.3. Система оціночних показників діяльності на рівні підрозділів підприємства

Для забезпечення ефективності організації контролю на рівні підрозділів підприємства важливим є питання правильного вибору системи оціночних показників.

Порівняння фактичних показників з плановими, виявлення причин відхилень та їх аналіз, прийняття рішень щодо усунення останніх

Контроль здійснюється систематично за допомогою системи показників (табл. 3.1.)

Таблиця 3.1 − Система оціночних показників діяльності виробничого підрозділу

Оцінка діяльності – логічне продовження контрольних функцій.

На рівні підрозділів система оціночних показників не може бути однаковою для різних підрозділів, зважаючи на специфіку їхньої діяльності.

Показники підрозділів мають бути узгоджені з показниками роботи підприємства й утворювати з ними єдину систему.

Необхідність взаємного зв’язку показників по вертикалі

Для всіх внутрішньокоопераційних підрозділів до основних оцінюючих показників відносять як кінцевий результат обсяг виготовленої продукції певної номенклатури (надання послуг), а як показник ефективності – собівартість продукції.

7.2. Особливості вибору системи оціночних показників діяльності підрозділів підприємства з урахуванням специфіки їх діяльності

Планування та оцінка роботи основних і допоміжних підрозділів підприємства в загальних рисах однакові.

Але при виборі оцінюючих показників для допоміжних підрозділів слід ураховувати їх специфіку й особливості виготовлення продукції (надання послуг). З цієї точки зору допоміжні цехи поділяють на дві групи.

Крім основних показників, які використовують для оцінки результатів діяльності підрозділів, у заготівельних цехахзастосовують показник зменшення браку, а в механічних – коефіцієнт завантаження обладнання.

Тема 8. Матеріальне стимулювання і матеріальна відповідальність за результати діяльності

8.1. Мотивація праці та напрямки її стимулювання.

8.2. Організація оплати праці та місце преміювання в системі мотивації праці.

Рекомендована література: [2], [6, с. 163-175], [7, с. 9-11], [8, с. 369-402], [9, с. 164-174], [10, с. 145-152], [15, с. 452-470 ], [17, с.67-74], [18, с. 63-65]

15.1. Мотивація праці та напрямки її стимулювання.

Одним з головних завдань підприємства незалежно від форм власності є пошук ефективних шляхів управління працею, що забезпечує активізацію людського фактора. Вирішальним причинним чинником, що спонукає людей до ефективної праці, є мотивація.

Процес формування у працюючих мотивів до діяльності з метою досягнення індивідуальних цілей та цілей розвитку підприємства

Модель способів поліпшення мотивації праці наведена на рис 3.3, вона містить п’ять відносно самостійних напрямків.

Рис. 3.3 - Структурна модель способів покращення мотивації праці

Форми й джерела матеріального стимулювання узагальнено на рис. 3.4.

Рис. 3.4 - Форми і джерела матеріального стимулювання

У підрозділах, в яких формується прибуток, механізм стимулювання в межах підприємства, як, правило, більш автономний і дієвий, що і спонукає їх до предметної структуризації і за відповідних умов перетворення центрів витрат у центри прибутків.

8.2. Організація оплати праці та місце преміювання в системі

мотивації праці

Організація матеріального стимулювання, порядок формування, використання та регулювання фондів оплати праці підрозділів здійснюються відповідно до затверджених статутних документів підприємства.

Рис. 3.5 - Структура заробітної плати

Розрахунки: При прямій відрядній формі:

, (3.1) де

- розцінка за одиницю продукції, грош.од;

- кількість одиниць продукції, які виготовлено, од. При відрядно-преміальній формі:

, (3.2) де

- премія за досягнуті високі результати. При відрядно-прогресивній формі:

, (3.3) де

- встановлена норма виробітку, од.;

- прогресивна розцінка, грош. од.;

- обсяг робіт, які виконано понад встановлену норму, од.

Розрахунки: При простій погодинній формі:

, (3.4) де

- розмір тарифної ставки (окладу), грош.од.;

- кількість часу, який відпрацьовано, год. При погодинно-преміальній формі:

, (3.5) де

- премія за високі якісні або кількісні показники, грош. од.

Основна заробітна плата робітника залежить від результатів його роботи і визначається тарифними ставками, посадовими окладами (для адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу); відрядними розцінками (для основної категорії робітників), а також надбавками й доплатами в розмірі, що не перевищує величину, яка встановлена діючим законодавством (рис.3.5).

Матеріальна відповідальність підприємства та його підрозділів –за виконання своїх договірних зобов’язань перед контрагентами здійснюєтьсяу двох формах:

Згідно з цивільним законодавством до збитків належать:

- додаткові витрати потерпілої сторони внаслідок порушень узгоджених чи регламентованих дій з боку контрагентів;

- втрата або пошкодження майна;

неодержаний прибуток (втрачена вигода).

Внутрішня матеріальна відповідальність обмежується відносинами між підрозділами підприємства, що не є юридичними особами і власниками майна, яке перебуває в їх оперативному розпорядженні.

Внутрішня матеріальна відповідальність підрозділів організується самим підприємством і ним регулюється, хоча це й здійснюється на загальних засадах цивільного права і методики визначення збитків.

Внутрішня матеріальна відповідальність реалізується через систему економічних претензій виробничих, обслуговуючих підрозділів і функціональних служб у разі порушення взаємних зобов’язань.

Система внутрішньої матеріальної відповідальності на основі економічних претензій включає такі регламентуючі складові:

-класифікатор претензій, в якому зазначаються зміст типових порушень і наслідки, що призводять до втрат (простої, брак тощо);

-документи, що фіксують факт порушень, на основі яких може бути оформлена претензія;

-порядок оформлення претензій і їх подання;

-терміни подання, розгляду і задоволення чи відхилення претензій;

-вплив пред’явлених і одержаних претензій на результати діяльності підрозділів та їх економічні інтереси;

-орган (комісія), який виконує арбітражні функції щодо взаємних претензій;

-методика нарахування збитків (втрат) і величини претензій.

Розділ 4. ВНУТРІШНЯ ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Собівартість товарної продукції визначають на основі валової продукції.	\|	Тема 9. Економічна діагностика в системі управління підприємством та його підрозділами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.