Феодальна роздробленість Київської Русі, її причини й наслідки.

Культура Київської Русі

Політичний устрій і соціально-класова структура Київської Русі.

Соціально- економічний розвиток Київської Русі

Основою економіки Київської Русі було землеробство: пшениця, жито, ячмінь, овес, лук, часник, капуста, сади. Важлива галузь господарства - скотарство, воно виконувало 3 завдання:

- забезпечувало населення м'ясом і молоком

- сировина для виготовлення одягу й взуття

- забезпечувало робочою худобою

Жителі Русі займалися полюванням, рибальством, бджільництвом. Високого рівня розвитку досяглося ремесло. У Київській Русі налічувалося 60 ремісничих спеціальностей. Розвивалася зовнішня й внутрішня торгівля. Вона вимагала створення й удосконалювання грошової системи. Спочатку грошовою одиницею виступала Куна, тобто хутро куниці. Потім металева монета - гривня ( злиток срібла-195г.).

Політичний лад представляв комбінацію трьох почав: аристократичного, монархічного, демократичного. Монархічний початок був представлений князем. У його руках зосереджувала законодавча, виконавча, судова, військова влада. Аристократичний початок був презентовано Боярською думою - дорадчий орган. Дума давала ради князеві по керуванню державою. Демократичний початок був презентовано народними зборами - віче. Воно скликалося князем або городянами, коли виникала необхідність обговорити такі питання, як: військові походи; підписання договору; спадщина престолу. У такий спосіб лад Київської Русі був монархічним, але влада монарха була не абсолютної, вона обмежувалася Боярською думою й віче.

Київська Русь досяглася високого рівня культури. На її розвиток величезний вплив виявив прийняття християнства. Воно прилучило Русь до досягнень Візантійської цивілізації. Як атрибути християнства з Візантії в Київську Русь були принесені школи й писемність. Перша школа в Х1 столітті. При храмах і монастирях створювалися бібліотеки. Перша бібліотека - бібліотека при Софійськім соборі, вона нараховувала 950 томів. При Києво-Печерськім монастирі, на базі монастирських бібліотек, розвернулося літописанні.

Архітектура. Серед пам'ятників треба відзначити "Золоті ворота" у Києві (головний урочистий в'їзд у Київ). Перлиною давньоруської архітектури є Софійський собор у Києві (головний храм у державі, церковний центр Русі). Успенський собор Печерського монастиря - зразок найстаршого храму в прадавніх містах.

Література. Найбільш видатним історичним добутком є "Повість минулих літ". Вона створена ченцем Киево -Печерського монастиря- Нестором 1113г. Також ранній художньо-публіцистичний добуток "Слово про закон і благодаті" -ИлларионаИлариона. Великий добуток літератури- "Повчання дітям"- В. Мономаха. Шедевром давньоруської літератури є "Слово про полицю Игореве"

Живопис. Давньоруський живопис і малюнки дійшли до нас у вигляді фресок, ікон, книжкових мініатюр, мозаїки.

Музичне мистецтво. Народ любив пісні, танці, відіграти на сопілках, гуслях, бубнах, хоровий спів, обрядові пісні і т.д. Складовою частиною давньоруської культури була усна народна творчість. У ньому відбивалися важливі історичні події, прославлялися захисники вітчизни. Улюбленими героями були воїни-богатирі. Культура Київської Русі з'явилася коштовним внеском у скарбницю світової культури.

З величезної держави Володимира Мономаха при його синові Ярополку, що успадкував київський престол після брата Мстислава, залишилося тільки Київське.. князівство. В історії Київської Русі настала епоха, називана періодом феодальної роздробленості, що стала закономірним етапом у розвитку середньовічного суспільства. Роздробленість була викликана, насамперед , економічним розвитком і формуванням феодальних відносин. Якщо раніше Київ був центром політичного, господарського й культурного життя країни, то із середини XII в. з ним успішно конкурували інші центри, такі як Новгород, Смоленськ, Полоцьк, Володимир, Галич. Під захистом єдиної держави розвивалося господарство, розширювалися виробничі можливості селян. Це означало ріст цінності землі, яку феодали прагнули перетворити у свою власність. За рахунок общинних земель зросла кількість боярсько-князівських володінь - вотчин. Тепер земля давала більш значні прибутки, чому військові походи, зв'язані до того ж з ризиком для життя. Розширення приватного землеволодіння перетворило боярство в могутню політичну силу.

Наступною причиною слід назвати слабкі економічні зв'язки між її землями. Кожне князівство поступове перетворювалося в окрему державу, слабко пов'язане з іншими.

У підсумку Русь роздиралася междукняжескими війнами, що послабляло її в боротьбі з ворогами, зокрема з половцями. Внаслідок переходу володінь від батька до сина зміцнювалися місцеві князівські династії. Вони проявляли все більшу самостійність у розв'язку внутрішніх і зовнішніх проблем і усе менше підкорялися великому князеві київському.

У результаті розпаду виникло 14 князівств. На північно-заході виділилися землі, що згодом склали основу Білорусі: Полоцкая, Турово- Пінська, Мінська. На північний сході: Ростово- Суздальське, Муромське, Рязанське, Смоленське князівства, а також Новгородська боярська республіка. У центральній і південно-західній частині Русі оформилися Київське, Чернігівське, Новгород-сіверське, Переяславское, Галицьке й Волинське князівства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні напрямки діяльності князя Ярослава Мудрого	\|	Запорізька Січ: обладнання побут, звичаї й традиції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.