Запорізька Січ: обладнання побут, звичаї й традиції

Виникненні українського казацтва і його роль в історії України XV- у п.п. XVII століттях

Брестська церковна унія і її наслідку для українського народу.

Любленская унія і її наслідку для українського народу.

Причини й наслідку захоплення українських земель Польщею й Литвою в с.XIV в.

Київська Русь була важливою ланкою в розвитку української державності. Але в 14 столітті цей розвиток був перерваний і до с.17в. в українців була відсутнє власна держава. Землі України були захоплені сусідніми державами. Польща завоювала в 1349 році Галичину, а в 1377 році й західну Волинь. Більша ж частина України була приєднана в 14 столітті до Литви. Приєднання до Литви відбувалося не шляхом завоювання, а за принципом договору. Перебування українських земель у складі Польщі було несприятливим. Польща насаджувала свою мову, культуру й католицьку віру. Перебування українських земель у складі Литви було відносно сприятливим. Литовці поважали звичаї, не перешкоджали розвитку української мови й культури, ухвалювали православну віру. Залучали українську знать до керування. Одружувалися . Однак вільному політичному й культурному розвитку перешкодила Польща. Польські феодали в плині тривалого часу домагалися об'єднання в одну держава, щоб одержати доступ до багатих українських родин.

В 1569 році була укладена Любленская унія. Одна держава- Річ Посполита. Єдиний глава держави - король. Єдиними ставали сейм і сенат. Єдиної була зовнішня й внутрішня політика. Любленская унія стала тріумфом для поляків і національним нещастям для українців. Українські землі, що раніше входили до складу Литви, тепер переходили під владу Польщі. Тепер самовиживання українців, як окремої етнічної спільності було поставлено під сумнів. Політика колонізації (ополячення). Наслідку:

- Любленская унія відкрила величезні можливості для захоплення українських земель польськими магнатами й шляхтами.

- Підсилилося соціальне гноблення українського народу. Інтенсивно йшов процес покріпачення селян.

- Стрімка колонізація української шляхти.

ІЗ приходом польської влади різко погіршилося положення української православної церкви. Поляки прагнули викорінити її. Розв'язок завдання польський влади бачили у висновку церковної унії, у результаті об'єднання вони мали намір підкорити православну церкву католицької, а потім і поглинути її. В 1596 році була укладена Брестська церковна унія, тобто католицька й православна церкви були об'єднані; у результаті була створена Уніатська або греко-католицька церква. Православна церква виявилася поза законом. Однак народні маси й частина православної шляхти виявилися вірними православ'ю. Вони вчинили завзятий опір насадженню греко-католицької церкви. Наслідку:

- Брестська унія привела не до об'єднання християнських церков, а до їхнього подальшого роз'єднання. Замість двох церков, існувало вже 3: православна, католицька, греко-католицька.

- Поділ самих українців на православні й греко - католиків.

Козацтво в середньому Подніпров'я в другій половині 15 століття. Середнє Подніпров'я було більшим не заселеним простором відомим за назвою - дике поле. Причини:

- непомірний гніт українського населення з боку польської шляхти й католицької церкви

- наявність величезної незаселеної території на півдні України

- необхідність оборони від татаро-бурятської агресії

У середині 16 століття центром козацтва стало Запоріжжя.

Тут Д. Вишнивецкий побудував на острові Хортиця (Мала Хортиця) в 1553-1554г. г. зміцнення, назване Запорізької Січчю. Доступ у Запорізьку Січ був вільний при дотриманні наступних умов: людей не одружена, розмова українською мовою , православна віра, спец.підготовка, зміна прізвища на прізвисько, Запорізька Січ стала зародком нової української державності. По суті була створена козацька республіка. Її вищий орган - козацька рада, виконавчий орган - КІШ, глава кошовий отаман. У КІШ входили; суддя, писар, обозний, булавничий, хорунжий. Запорізька Січ створила струнку військову організацію. Усе козацтво ділилося на полки, сотні, десятки. У запорожців була піхота, кінноти, артилерія, флот (човна "чайки" на 50-70 людей).

Козацкая форма державності мала свої особливості. В - перших, вона виникла не на етнічній, а на морально-психологічній основі. Людей об'єднала не сила державної влади, а духовна єдність. По-друге, Запорізька Січ була деформованим варіантом державності: інтенсивний розвиток військової сфери - могутнє військо й озброєння й примітивний економічний сектор ( відсутність власної системи, грошей, міст і розвитому інфраструктури). Виходить, Запорізька Січ, маючи ряд головних ознак державності все-таки була тільки своєрідною, перехідною моделлю між справжньою повноцінною державою й професійною громадою. Внутрішні недоліки ( домінування під тиском обставин військової й не виконання господарської, демографічної, культурної й інших держава утворюючих функцій) перехідної моделі й несприятливі зовнішні впливи так і не дали можливості цьому зародку, ескізу української державності перерости в нову якість, але свій помітний яскравий слід у процесі українського держава утвору козацький держава , безумовно залишило.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Феодальна роздробленість Київської Русі, її причини й наслідки.	\|	Посилення наступу російського царизму на українську автономію XVIIIв.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.