Основні напрямки діяльності князя Ярослава Мудрого

Прийняття християнства на Русі і його значення

Діяльність Київського князя Володимира Великого

Владимир Святославич (980-1015) енергійно проводив державні реформи .Під час його князювання основні союзи східнослов'янських племен були приєднані до Києва. Володимир відсторонив від влади племінних вождів, а на їхнє місце посадив своїх синів, уся влада в державі зосередилася в руках київського князя.

Зміцнив зв'язки з королями інших європейських країн. Свого сина Святослава він женив на дочці польського князя Болеслава Хороброго.Однієї із заслуг був захист Русі від нападів печенежских орд. Боротьба велася практично постійно. Наші предки проявляли в ній силу, мужність, відвагу, а також лицарство й патріотизм.

Владимир мав на меті перетворити Київ у релігійний центр усіх східних слов'ян. У столиці він створив пантеон головних язичеських богів. Дерев'яну статую бога Перуна із князівського двору перемістив у центральну частину міста. Уже самим перенесенням ідола на пагорб для загального огляду Володимир намагався перетворити його у всенародного бога. Однак незабаром переконався, що із установленням язичеського пантеону Київ єдиним ідеологічним центром не став. Язичество з його багатобожжям і відсутністю єдиного верховного божества для всіх східних слов'ян було далеким від ідеї його єдності. Воно стало гальмом на шляху подальшого політичного й культурного розвитку Русі

Уведення християнства на Русі було прискорено політичними відносинами з Візантією. В 987 г. у Візантійській імперії спалахнуло повстання проти Василя II, який за допомогою звернувся до князя Володимиру. Останній погодився, але за умови, що імператор віддасть за нього заміж свою сестру Ганну. Імператор погодився, Володимир надав допомогу, однак Василь не поспішав виконати обіцянку. Одруження Володимира загрожувало міждержавним конфліктом, оскільки розглядалася в якості важливого політичного акту, що ставив російського князя урівень із візантійським імператором. У Корсуні (Херсонесі) відбулося хрещення Володимира, після чого він обвінчався із царівною Ганною.

Після свого хрещення Володимир в 988 г. велів знищити язичеських ідолів. На місцях, де ранзі стояли ідоли, Володимир наказав ставити християнські церкви. В 989 г. почалося й через сім років було завершене будівництво кам'яної Десятинної церкви.

У Новгороді проти прийняття християнства спалахнуло повстання. Нова релігія поширювалася по країні повільно й повністю так і не витиснула язичество. Багато елементів старої релігії сприйняло й християнство, що стало пануючою формою ідеології на Русі.

У цілому прийняття християнства мало велике значення для подальшого розвитку Давньоруської держави. Нова релігія сприяла підвищенню авторитету й влади князя, а також зміцненню єдності держави. Русь долучилася до світової культури. Розширилися економічні й культурні зв'язки Київської Русі з європейськими країнами. Прийняття християнства ввело Київську державу в коло християнських держав миру, зробивши можливими рівноправні взаємини з ними.

Після смерті Мстислава в 1036 г. повновладним правителем усієї Київської Русі став Ярослав. Ярославу належить честь розгрому печенігів, більш ста років, що терзали російську землю. В 1036 г. печеніги обступили Київ, і князь дав генеральну битву ворогу. Завершилася вона перемогою російської дружини. У ході боротьби з печенежскими ханами Ярослав зміцнював південні границі Русі.

Усунення зовнішньої небезпеки дозволило зосередитися на внутрішніх проблемах. Їм було багато зроблене для увердження Києва в якості політичного центру країни. Однієї з найбільших заслуг вважається створення першого зводу законів (кодексу) за назвою Російська Правда. Документ зафіксував зміни, що відбувся в суспільстві. Під захист було поставлено життя й здоров'я людини Замість кревної помсти вводилася грошова компенсація. У цьому своді законів була зафіксована соціальна нерівність: за вбивство селянина платилося 6, а за князівського дружинника - 80 гривень. Російська Правда діяла аж до Хvв. З іменем Ярослава зв'язаний і небачений розквіт давньоруської культури й наукових знань. Його можна назвати засновником ученості на Русі. На Русі поширювались церковні книги, а також трактати по історії, філософії, праву, природничим наукам. Книжкові майстерні були створені в Києві й інших містах: Новгороді, Чернігову, Полоцьку.

У багатьох містах при Ярославу зводилися храми. НА честь перемоги над печенігами Ярослав наказав побудувати за зразком храму св. Софії в Константинополі в Києві в 1037 г. Софійський собор. В 1051 г. ченці Антоній і Теодозії заснували на схилах Дніпра православний Печерський монастир. Усього в Києві тоді налічувалося 40 церков. Посилення Київської Русі позначилося й на росту її авторитету в середньовічному світі. Могутність держави була визнана всією Європою. Це, у свою чергу, відбилося на династичних зв'язках будинку Ярослава із правлячими династіями Європи. Поріднитися з київським князем бажали численні королівські прізвища Заходу. Не випадково самого Ярослава Мудрого називали "тестем Європи". Його дружиною була дочка шведського короля Ингигерда (Ірина). Три дочки Ярослава стали королевами: Ганна - французької, Єлизавета - норвезької, Настасія - угорської. Сестра Ярослава Добронега була віддана заміж за польського князя Казимира, що забезпечило Русі на довгі роки безпека західного рубежу. Один із синів Ярослава Святослав одружився на дочці саксонського графа, Изяслав -на родичці імператора Генріха III. Проводячи дружню політику у відношенні могутньої Німецької імперії, Ярослав мав намір використовувати цю козирну карту у відносинах, що погіршувалися, з Візантією.

Ярослав дожив до похилого віку, що було рідким явищем у суворі середньовічні часи. Він умер у зеніті могутності у віці 76 років. Ім'я Ярослава почитали на Русі протягом наступних сторіч. А сьогодні його портрет поміщений на одній з банкнот національної грошової одиниці України - гривни.

У роки правління Володимира і Ярослава Мудрого Київська Русь досяглася найвищої крапки свого економічного росту й політичної могутності. Це була епоха розквіту Київської Русі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Античні міста-держави Північного Причорномор’я.	\|	Феодальна роздробленість Київської Русі, її причини й наслідки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.