Режим праці й відпочинку

Режим праці й відпочинку – це регламентоване чергування періодів роботи і перерв на відпочинок протягом робочої зміни, доби, тижня, року. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і річний режими праці й відпочинку.

Змінний режим – визначає загальну тривалість роб.зміни (початок,частота перерв,обід,кінець).

Добовий – кількість змін роботи за добу, час відновлення працездатності між змінами.

Тижневий – різні графіки змінності, кількість і порядок надання вихідних днів, порядок переходу працівників з однієї зміни на іншу.

Річний – кількість робочих та неробочих днів у даному періоді, графік основн., додаткових відпусток.

Вони формуються з урахуванням працездатності людини. Працездатність – це фізіологічний показник, який відображає взаємозв’язок людини з умовами зовн.середовища і хар-ом трудової діяльності.

Графік: понеділок – входження, вівторок-середа працездатність, потім ¯.

(перерву на обід і короткочасні перерви на відпочинок).

Типовий режим можна знайти за показником стомлення або за показником кількісної оцінки окремих факторів умов праці, які об’єднуються у наступні групи:

- психофізіологічні – фізичне і нервово-психічне навантаження, монотонність і ритм праці;

- санітарно-гігієнічні – (мікроклімат,повітря,шум,випромінювання,освітлювання,токсичні речовини);

- режим праці й відпочинку, який забезпечує працездатність за рахунок зменшення стомлення;

- естетичні, які сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника;

- соціально-психологічні – взаємовідносини у трудовому колективі регулюють настрій працівника.

Різновиди режимів РЧ: змінного обсягу РЧ, ступінчастого графіка, поділу робочих місць, стислого робочого тижня.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Управління робочим часом	\|	Методи аналізу ефективності використання РЧ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.