Режим праці й відпочинку – це регламентоване чергування періодів роботи і перерв на відпочинок протягом робочої зміни, доби, тижня, року. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і річний режими праці й відпочинку.
Змінний режим – визначає загальну тривалість роб.зміни (початок,частота перерв,обід,кінець).
Добовий – кількість змін роботи за добу, час відновлення працездатності між змінами.
Тижневий – різні графіки змінності, кількість і порядок надання вихідних днів, порядок переходу працівників з однієї зміни на іншу.
Річний – кількість робочих та неробочих днів у даному періоді, графік основн., додаткових відпусток.
Вони формуються з урахуванням працездатності людини. Працездатність – це фізіологічний показник, який відображає взаємозв’язок людини з умовами зовн.середовища і хар-ом трудової діяльності.
Графік: понеділок – входження, вівторок-середа працездатність, потім ¯.
(перерву на обід і короткочасні перерви на відпочинок).
Типовий режим можна знайти за показником стомлення або за показником кількісної оцінки окремих факторів умов праці, які об’єднуються у наступні групи:
- психофізіологічні – фізичне і нервово-психічне навантаження, монотонність і ритм праці;