Поняття робочого часу. Правила внутрішнього труд.розпорядку як засіб регулювання РЧ
Робочий час– це тривалість обов’язкового перебування працівника на роб.місці з метою виконання посадових обов’язків (є водночас загальною мірою кількості праці).
Загальна тривалість роб.часу визначається з одного боку рівнем розвитку виробництва, з іншого – фізичними і психофізіологічними можливостями людини.
Скорочений РЧ – скорочена тривалість РЧ з оплатою праці повного робочого дня або тижня (інваліди, хворі, вагітні).
Неповний РЧ – скорочена тривалість робочого дня або тижня, встановлена за погодженням сторін трудового договору з оплатою пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Використання РЧ регламентують типові правила внутрішнього трудового розпорядку (є нормативним актом), визначають порядок прийняття і звільнення працівників, основні обов’язки працівників і роботодавців, заохочення за успіхи в роботі, відповідальність за порушення трудової дисципліни, графіки змінності. За порушення Правил несуть відповідальність, може бути компенсовано будь-якими досягненнями у праці.