• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Державний нагляд за страховою діяльністю

Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страху­вання, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страху­вальників.

Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Уповноваженим органом (Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України) та його органами на місцях.

Основними функціями Уповноваженого органу є:

1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (пере-страховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів;

2) видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяль­ності та проведення перевірок їх відповідності виданій ліцензії;

3) видача свідоцтв про включення страхових та перестрахових брокерів до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів та проведення перевірки додержання ними зако­нодавства про посередницьку діяльність у страхуванні та пе­рестрахуванні і достовірності їх звітності;

4) проведення перевірок щодо правильності застосування стра­ховиками (перестраховиками) та страховими посередниками за­конодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності;

5) розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції Уповноваженого органу;

6) узагальнення практики страхової діяльності і посеред­ницької діяльності на страховому ринку, розроблення і подан­ня у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдос­коналення законодавства України про страхову і посередниць­ку діяльність у страхуванні та перестрахуванні;

7) прийняття у межах своєї компетенції нормативно-право­вих актів з питань страхової і посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні;

8) проведення аналізу додержання законодавства об'єднан­нями страховиків і страхових посередників;

9) здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед стра­хувальниками;

10) забезпечення проведення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової і посередницької діяльності у стра­хуванні та перестрахуванні, підвищення ефективності держав­ного нагляду за страховою діяльністю;

11) встановлення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів та показників звітності;

12) проведення і координація у визначеному законодав­ством порядку навчання, підготовки і перепідготовки кадрів та встановлення кваліфікаційних вимог до осіб, які провадять діяльність на страховому ринку, організація нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;

13) участь у міжнародному співробітництві у сфері страху­вання і посередницької діяльності у страхуванні та перестра­хуванні, вивчення, узагальнення, поширення світового досві­ду, організація виконання міжнародних договорів України з цих питань;

14) здійснення організаційно-методичного забезпечення проведення актуарних розрахунків.

Уповноважений орган може здійснювати інші функції, не­обхідні для виконання покладених на нього завдань.

Здійснюючи державний нагляд за страховою діяльністю, Уповноважений орган має право:

1) одержувати в установленому порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансо­ве становище та необхідні пояснення щодо звітних даних, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій і громадян — інформацію, необхідну для виконання покладе­них на нього завдань;

2) проводити перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування, не частіше одного разу на рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

3) видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державно­го реєстру страховиків (перестраховиків);

4) проводити тематичні перевірки діяльності страховика у випадках необхідності перевірки фактів, викладених у скаргах, заявах, зверненнях страхувальників, достовірності показників звітності, виконання вимог раніше наданих приписів, за дору­ченням правоохоронних органів або органів державної влади, зустрічні перевірки достовірності і правильності укладених договорів страхування та перестрахування та у разі надход­ження інформації від страхувальників про порушення;

5) одержувати від страхових та перестрахових брокерів ус­тановлену звітність про їх діяльність та інформацію про укла­дені договори, а також необхідні пояснення щодо цих даних;

6) видавати приписи страховим посередникам про усунен­ня виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконан­ня приймати рішення про виключення страхового або пере-страхового брокера з державного реєстру страхових та пере­страхових брокерів;

7) одержувати в установленому порядку від аварійних ко­місарів інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань, у тому числі інформацію про обставини і при­чини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;

8) створювати комісії та робочі групи для проведення пере­вірок діяльності страховиків та страхових посередників;

9) здійснювати контроль за достовірністю та повнотою інфор­мації, що надається учасниками страхового ринку;

10) одержувати безоплатно від органів виконавчої влади інформацію та статистичну звітність, необхідну для виконан­ня покладених на нього завдань;

11) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика (перестраховика) або страхового посе­редника у випадках, передбачених законом.

Як одну з форм державного регулювання страхової діяль­ності можна розглядати примусову санацію страховика, про­ведення якої Уповноважений орган має право призначити у разі:

- невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками про­тягом трьох місяців;

- недосягнення ним визначеного законом розміру статутно­го фонду;

- настання інших випадків, визначених чинним законодав­ством України.

Примусова санація передбачає:

- проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, в тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;

- визначення Уповноваженим органом управляючої особи, без згоди якої не може здійснюватися фінансове, господарське і кадрове управління страховиком;

- встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Уповноваженого органу;

- встановлення обов'язкового для виконання графіка здій­снення розрахунків із страхувальниками;

- прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію стра­ховика.

Читайте також:

1. II. Наглядова рада АТ
2. V. Робоче проектування та авторський нагляд.
3. Автоматизація управління діяльністю готелю
4. Акти прокурорського нагляду.
5. Аналіз ефективності управління фінансовою діяльністю готелю
6. База оподаткування та пільги податку з доходів фізичних осіб, їх відмінність від податку з доходів фіз осіб самозайнятих та осіб що займаються проф діяльністю
7. Банківське регулювання і банківський нагляд
8. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
9. Банківський нагляд: методи проведення та заходи впливу
10. В). Державний бюджет, розподіл ресурсів і суспільні блага.
11. Валютно-фінансове управління зовнішньоекономічною діяльністю.
12. Вимоги до вчителя – керівника проектною діяльністю учнів

Переглядів: 451