МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Розвиток сприймання, мислення і мовлення у їх взаємозв’язкуНавчити дітей способами добору потрібного для висловлювання матеріалу (будь-то життєві враження, книга чи картина) учителеві вдасться лише тоді, коли він зуміє збудити пізнавальний інтерес, прагнення все бачити, слухати, сприймати світ довкола. «Вся справа у тому,— зауважує відомий методист М. О. Рибникова,— щоб відкрити очі, здивуватися знайомому, показати давно відоме і бачене з потрібної і важливої точки зору» . Щоб навчити мистецтву бачити, необхідно організувати систему цілеспрямованих спостережень, які б стали для дітей школою сприймання, засобом оволодіння мислительними прийомами, виробляли у них уміння помічати у предметі яскраве, характерне і зображувати його словом. Виховуючи культуру зору, учитель обирає найбільш плідний шлях — єдність аналізу і синтезу. Вчить у процесі спостережень схоплювати найістотніше у предметах, явищах, виділяючи їх ознаки у певній послідовності, та зображувати ціле через подачу найхарактерніших ознак, властивостей. У хід спостережень включає систему завдань, які орієнтують на певні форми мислительної роботи: виділення суттєвих ознак, зіставлення і протиставлення, конкретизацію і узагальнення, виявлення причинно-наслідкових зв'язків. Такі вправи спонукають дітей вдивлятися у навколишнє, організовують чуттєвий досвід їх, виробляють уміння проникати у сутність явищ. Зразки деяких завдань розкриють їх. 1. Зіставте малюнок снігурів і текст-опис «Хто це?». Невеличкий співучий птах із червоним оперенням у самців і бурувато-сірим у самок. Покажіть на малюнку ознаки снігурів, за якими можна легко розпізнати цих птахів. 2. Розгляньте гілочку сосни і ялини. Порівняйте голки у сосни і ялини. Чим відрізняються шишки у ялини і сосни: за формою, за розміром? 3. Вугілля, нафта, залізна руда, торф. Як можна одним словом назвати ці предмети? 4. Доповніть речення: Тварини — це комахи, риби, ... 5. Уявіть, що вперше приїхав із міста у село семирічний Петрик. Він дуже допитливий. Його все цікавить. Поясніть йому: для чого осушують болота, для чого садять лісосмуги у полі. Джерелом для розвитку думки, як бачимо, є наочні образи, сприймання навколишнього, враження, здобуті під час спостережень. Із наочного образу думка дитини переключається на відпрацювання інформації про цей образ. Забезпечується, таким чином, основа для розвитку сприймання, мислення і мовлення учнів у їх взаємозв'язку і органічній єдності. Для своїх спостережень діти черпають матеріал із навколишньої дійсності, книг, картин. Тому, формуючи уміння бачити, слід навчати спостерігати за явищами природи і суспільства, працювати з книгою, дивитися картину. Читайте також:
|
||||||||
|