• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Уміння збирати матеріал для висловлювання

Усвідомлення теми і головної думки власного висловлювання

Вправи на аналіз готових текстів(типу 1—2) поєднуються із конструктивними, творчими (типу З—5) — знайти логічні пропуски у висловлюванні, виправити помилки у змісті твору, від­новити деформований текст, побудувати розповідь за даною темою.

Мета цих вправ — виробити уміння усвідомлювати ме­жі та основну думку власного висловлювання, підпоряд­ковувати мовні засоби розкриттю свого задуму.

Отже, відомості з теорії монологічного мовлення застосовуються у процесі колективного виховання вправ, а не заучуються спеціально дітьми. Вони є орієнтиром у оволодінні уміннями послідовно, виразно розповідати про поба­чене, пережите.

Учні переконуються, що для висловлення думки часто буває недостатньо одного речення, особливо коли необхід­но довести своє твердження, пояснити, підкріпити прикла­дами або розповісти про ряд подій чи намалювати картину, предмет. Для повноцінного спілкування необхідно навчи­тися об'єднувати у єдине смислове ціле групу речень, тобто будувати зв'язне висловлювання. Завдяки пізнанню суттє­вих ознак монологічного мовлення — смислової єдності і зв'язності — для учнів стають зрозумілими способи усві­домлення теми і основної думки тексту.

Для опанування цими способами, мовленнєвої діяльності доцільними є типи вправ, розроблені Т. О. Ладиженською. Завдання у них певним чином уточнені, конкретизовані, зорієнтовані на сприймання дітей молодшого шкільного віку.

1. Прослухайте два учнівські твори (у одному з них тема розширена, а другому — звужена). У якому творі наводяться факти, що є зайвими, не стосуються теми? А де — значно розширюють її? Чи повно розкрито тему у другому творі? Що випущено? Про що необхідно розповіс­ти? Якими фактами слід доповнити розповідь?

2. Подумайте, яка із даних тем є ширшою, а яка вуж­чою. Про які факти слід розповісти, щоб розкрити першу тему, другу тему?

3. Підшукайте до даної вузької теми широку. «Якою я сьогодні побачила весну?»

4. Як би ви розчленували широку тему на підтеми? «Зимові розваги дітей».

5. Зіставте дві теми. У формулюванні якої теми підказується головна думка?

Знайдіть у формулюванні тем слова, які підказують головну думку.

6. Зіставте теми творів. Під час написання якого тво­ру слід обрати розповідь, опис, міркування?

Як я відпочивала влітку. Який гарний ліс улітку! Чому влітку день довший, ніж ніч?

Усвідомлення кожного слова у формулюванні теми, встановлення її меж, визначення свого ставлення до зоб­ражуваного — це та відправна точка, що спрямовує пошук фактів, які стосуються теми і підтверджують головну думку.

Збираючи необхідний матеріал для твору, автор помі­чає істотне, відкриває другорядне, що не відповідає заду­му. Це складне уміння. Воно включає ряд мислительних дій. Потребує чуттєвого досвіду, спостережливості.

Читайте також:

1. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
2. III. Повторення вивченого матеріалу.
3. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
4. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IV. Вивчення нового матеріалу.
7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
8. IV. Виклад інформаційного матеріалу
9. IV. Подання нового матеріалу
10. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
11. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
12. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.

Переглядів: 574