МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Філософія Середньовіччя й епохи ВідродженняЧасові межі епохи Середньовіччя не є чітко й однозначно окресленими, однак найчастіше вказують історичний період від розпаду Римської імперії до XIV – XV ст. Головний фактор, що вплинув на духовну атмосферу цієї епохи, – це встановлення в Європі християнства. Основне світоглядне відношення “людина – світ” доповнюється тепер ще одним елементом – Бог.Врезультаті актуальними стають питання про співвідношення Людина – Бог – Світ. Тим самим філософські питання набувають релігійногохарактеру. У число найбільш актуальних філософських проблем цієї епохи входить проблема універсалій.Під універсаліями розуміють найбільш загальні (універсальні) поняття, наприклад, поняття Бога, божественного. З питання про природу універсалій у середньовічній філософії була дискусія головним чином між двома течіями (концепціями) – номіналізмом і реалізмом. Прихильникиноміналізмувважали, що реально існують лише одиничніречі, а загальніпоняття – лише їхні імена. Прихильники ж реалізмувважали, що загальне (універсальне, наприклад, Бог)існує реально, але не так, як одиничне; у цьому плані дана філософська концепція близька до платонізму. У IX-XII ст. духовна культура Середньовіччя зазнає помітного впливу арабської, що на той час знаходилося на більш високому рівні розвитку. Це не могло не позначитися і на розвитку філософської думки. У цьому зв'язку відзначимо великий вплив концепції двоїстої істиниарабського філософа Ібн-Рушда (Аверроеса)(1126 – 1198).Відповідно до цієї концепції у світі існують дві істини – земна і небесна, тобто істина від людини і від Бога. Таке припущення можливості співіснування істин багато в чому позитивно позначилося на інтелектуальній атмосфері Європи того часу, сприяло активізації розвитку науки. Найбільш значним представником філософії пізнього Середньовіччя був Фома Аквінський(1226 – 1274). На той час (XIII століття) у християнському світі отримали поширення різного роду єресі (вони виникали на території Франції вже в IX-X вв.), що помітно розхитували основи християнства. Виникла потреба зміцнення цих основ за допомогою філософії. У цьому зв'язку Фома Аквінський і поставив перед собою задачу філософського (раціонального) обґрунтування принципів християнства, почавши спробу домогтися гармонії віри і розуму. Приміром, у своїй головній праці «Сума теології» він стверджував: «Істини віри хоча і надрозумні, але не протирозумні». Для реалізації свого задуму він переробив у теологічному плані філософію Арістотеля, особливо ту її частину, що присвячена взаємовідносинам матерії і форми, а також вченню про причинність. Філософія епохи Відродження.Серед особливостей цієї епохи (вона займає історичний період XIV-XVI ст.) виділимо, по-перше, зміни в соціально-економічному плані, пов'язані з формуванням капіталістичних відносин і капіталістичного ведення господарства (перші мануфактури і т.п.); по-друге, зміни в духовному плані: поступовий відхід від панування схоластики, переваги релігійної проблематики і поступова заміна її людською (див. творчість Ф. Петрарки, Данте, Л. да Вінчі й ін.); по-третє, пробудження інтересу до вивчення природи, у тому числі через побудову натурфілософських систем. Формується концепція гуманізму, відповідно до якої людина стає вищою цінністю (раніше нею був Бог). У духовному житті цієї епохи також велику роль зіграла Реформація – процес перегляду деяких основних принципів християнства на користь деякого вільнодумства і більшого врахування інтересів індивідів. Основоположником Реформації і її головним ідеологом був німецький богослов М. Лютер(1484 – 1546),якийє також засновником протестантизму в християнстві. У числі найбільш значних філософів епохи Відродження назвемо Миколу Кузанського,який розроблював на новій основі ідеї діалектики, зокрема, ідею єдності протилежностей, ідею нескінченності й ін., і Д. Бруно(1548 – 1600), що обговорював проблему співвідношення єдності і різноманіття світу і обґрунтував (у противагу традиціям християнства) ідею множинності світів.
Читайте також:
|
||||||||
|