Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Питання № 3.

Одним з головних підходів до опису державного соціального захисту було конструювання “моделей” надання соціального захисту і подальша класифікація конкретних прикладів відповідно до таких “моделей”. Модель - це зразок, порівнюючи з яким можна оцінювати реальність.

До найвідоміших класифікацій систем соціального захисту відносять класифікації Тітмуса, Лейбфріда і Еспінг-Андерсена, Вільямса. Базовою вважають модель Річарда Тітмуса, яку він запропонував у 1974 році. Вона побудована як “класифікація за визначеними критеріями”. Критерієм, покладеним в її основу, став принцип розподілу державної соціальної допомоги. Р.Тітмус виділив три основні моделі державних систем соціального захисту: залишкову, інституційно-перерозподільну та модель індустріальних досягнень/діяльності.

Залишкова модель соціального захисту базується на принципі “страхової сітки”. У нормальних умовах люди не повинні залежати від соціального захисту, вони живуть, спираючись на власні ресурси або ресурси своєї сім’ї, і тільки ті з них можуть розраховувати на соціальний захист, хто з якихось причин не може прожити самотужки. Соціальний захист у такому випадку зображується як “залишковий”, тому що він спрямований на тих, хто не підпадає під загальне правило.

Інституційно-перерозподільна модель соціального захисту має два основні елементи, які можна розділити при теоретичному розгляді. Одна частина, “перерозподільна”, має на увазі спробу зрівнювання розподілу ресурсів між людьми. Якщо залишкова модель передбачає виконання мінімально необхідного, перерозподільна модель не зупиняється на мінімумі, а продовжує працювати з метою згладжування соціальної нерівності. Ідея “інституційного” соціального захисту полягає у тому, що людські потреби сприйматимуться в суспільстві як нормальні або “інституціоналізовані”. Усі ми колись були дітьми, всі ми так чи інакше іноді хворіємо та зістаримося. Інституційна система визнає соціальну відповідальність за потреби людей у певні періоди їхнього життя і надає відповідне забезпечення. За залишкової моделі в більшості випадків індивід покриває соціальний захист зі своїх ресурсів; натомість інституційна модель базується на прийнятті соціальної відповідальності за стани залежності, викликані соціальним існуванням.

Модель індустріальних досягнень/діяльності була найменш розробленою серед концепцій Р.Тітмуса . Деякі напрями соціальної політики можуть розглядатися як такі, що підтримують економічний розвиток. Освіта, наприклад, може розглядатися як підготовка дітей до праці, охорона здоров’я - як підтримка робочої сили. Яскравим прикладом цієї моделі може служити Бісмаркова система соціального страхування, в якій виплати були пов’язані з внесками так, аби рівень зусиль працівників винагороджувався якомога точніше. На німецьку систему соціального захисту деколи посилаються як на “соціальну державу”, а не як на “державу загального добробуту”: ця система дуже тісно пов’язана з ринком праці , і ті, хто має менше визначеного стажу, захищені менше.

 


Читайте також:

  1. IV. Питання самоконтролю.
  2. V. Питання для самоконтолю
  3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
  6. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
  7. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
  8. Бесіда за запитаннями.
  9. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
  10. Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.
  11. Висновок з 1 питання
  12. Відповідаючи на питання, будьте впевнені в своїй перемозі і все у вас вийде.




Переглядів: 480

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Питання № 2. | Питання № 4.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.