Основою міжбюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системами та видами бюджетів, проведене у відповідності до розподілу повноважень органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування.
Остаточне збалансування бюджетів одного рівня, яке неможливо провести лише шляхом розмежування їх доходів та видатків, досягається за допомогою бюджетного регулювання, тобто перерозподільних процесів у межах бюджетної системи.
У складних процесах бюджетного регулювання необхідно відокремлювати вертикальне і горизонтальне бюджетне регулювання. Вертикальне бюджетне регулювання має на меті забезпечення необхідними дохідними джерелами бюджетів різних рівнів у відповідності до діючого порядку розмежування повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування. Вирішення цього завдання досягається шляхом розподілу видатків між бюджетами і надання їм доходів, достатніх для фінансування визначених видатків.
Горизонтальне бюджетне регулювання покликано усунути розбіжності у рівнях розбіжності у рівнях бюджетної забезпеченості в розрізі бюджетів місцевого самоврядування.
У вітчизняній бюджетній практиці застосування наступні два методи бюджетного регулювання: 1) метод відсоткових відрахувань від загально державних податків та доходів, які надходять на території місцевого бюджету; 2) надання фінансової допомоги бюджетам у певній визначеній сумі (бюджетні трансфери).
Міжбюджетні трансферти поділяються на чотири види:
1 вид - це дотації вирівнювання, які надаються з державного бюджету України місцевим бюджетам;
2 вид - це субвенції;
3 вид - це передача коштів до державного або місцевого бюджету з інших місцевих бюджетів у випадках коли прогнозні показники доходів місцевого бюджету перевищують розрахунковий обсяг видатків;
4 вид - це інші дотації, які надаються з державного бюджету до місцевих бюджетів.