• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Короткий термінологічний словник

Авансові платежі — сплата до бюджету податків і податкових платежів у розмірах, визначених виходячи з прогнозних оцінок об'єкта оподаткування або його фактичних розмірів за попередній період чи аналогічний період попереднього року.

Акциз -- непрямий податок, який встановлюється державою у вигляді надбавки до ринкової ціни окремих товарів у твердо фіксованих на одиницю товару чи процентних ставках. Існують два види акцизів: специфічні (індивідуальні) й універсальні.

Акція — цінний папір, який випускається акціонерним товариством і дає право його власникові на одержання певного доходу (дивіденду) з прибутку акціонерного товариства. Види акцій: іменні, на пред'явника, прості, привілейовані.

Амортизація — процес поступового перенесення вартості основних виробничих фондів і нематеріальних активів з урахуванням ви­трат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань.

Антиінфляційна економічна політика —багатовимірне по­няття, що інтегрує в собі складові, які визначаються діючими чин­никами інфляції.

Баланс платіжний — різниця між загальною сумою платежів іншим державам і сумою, отриманою від них протягом певного часу. До платежів і надходжень належать золото, вартість товарів і послуг (страхові платежі), витрати туристів, рух капіталів (кредитів і дивідендів), а також основні суми кредитів. При позитивному Б. платіжному надходження перевищують виплати, при негативному — від­ношення зворотне.

Безготівкові розрахунки — перерахування сум з рахунків платника на рахунок одержувача або шляхом взаємного зарахування вимог без участі готівкових грошей.

Біржа — заклад, у якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів, валюти або масових товарів, що продаються за стандартами чи зразками.

Бюджет — розпис грошових доходів і витрат держави, план утворення і використання фінансових ресурсів держави та її складо­вих одиниць, який забезпечує можливість виконання відповідними органами державної влади і місцевого самоврядування покладених на них функцій.

Бюджетна класифікація — групування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів за однорідними ознаками. Розробляється Кабінетом Міністрів України і затверджується Верховною Радою України.

Бюджетна позичка - кошти, що надаються на принципах строковості і повороткості з Державного бюджету України місцевим бюджетам, а також з місцевих бюджетів нижчого рівня для покриття тимчасових касових розривів при їх виконанні.

Бюджетна система — заснована на економічних відносинах і юридичних нормах сукупність усіх видів бюджетів країни. До складу Б. с. України входять Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети.

Бюджетне відшкодування — сума, що підлягає поверненню платникові податку з бюджету у зв'язку із надмірною сплатою податку.

Бюджетне право — сукупність юридичних норм, які визначають компетенцію центральних і місцевих органів державної влади і державного управління із складання, розгляду, затвердження та виконання бюджету.

Бюджетне фінансування — надання в безповоротному порядку коштів з бюджету господарюючим суб'єктам для повного або часткового покриття їх витрат.

Бюджетний механізм — сукупність конкретних форм бюджетних відносин, методів мобілізації і витрачання бюджетних коштів; складник фінансового механізму.

Бюджетний процес — встановлений законодавством порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи. Порядок контролю за виконанням бюджетів, а також звітів про їх виконання.

Бюджетний рік — час (12 місяців), протягом якого відбувається виконання затвердженого бюджету.

Бюджетний устрій — побудова бюджетної системи, її поділ на окремі види бюджетів на основі державного і територіального устрою країни; система принципів організації бюджетної системи та взаємозв'язків її окремих ланок.

Бюджетні видатки — затрати, які виникають у зв'язку із виконанням державою своїх функцій. Виражають економічні відносини, на основі яких відбувається процес використання централізованого фонду грошових коштів держави за різними напрямками.

Бюджетні доходи — частина централізованих фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання її функцій; виражають економічні відносини, які виникають у процесі формування бюджетних фондів і надходять у розпорядження органів державної влади.

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економі­чній зоні, так і за її межами. Визначається як різниця між виручкою від реалізації та матеріальними і прирівняними до них витратами.

Валютні фонди — валютні кошти органів місцевого самоврядування, які формуються на основі порядку, встановленого законодавством України, не включаються до складу місцевого бюджету і витрачаються на цілі, визначені місцевою владою. Кошти В. ф. знаходяться на спеціальних валютних рахунках органів місцевого самоврядування.

Відрахування — платежі до бюджету та державних цільових фондів, які мають повне (за використанням) або часткове (за змістом) цільове призначення. Встановлюються на певні цілі з визначенням джерела сплати або від певного вартісного показника.

Девальвація -- зниження в законодавчому порядку офіційного курсу національної валюти щодо іноземної. Здійснюється у випадках, коли встановлений валютний курс не відповідає реальному співвідношенню купівельних можливостей різних валют.

Декларація податкова — офіційна заява юридичної або фізичної особи, яка сплачує податки, про розміри її доходу, майна тощо за минулий період у вигляді засвідченого письмового документа. Свідоме перекручування даних Д. п. тягне за собою юридичну та економічну відповідальність.

Державний борг — сума заборгованості держави по кредитних операціях. Залежно від ринку розміщення, валюти, в якій випущені позики, та ін. Д. б. може бути внутрішній і зовнішній. Залежно від строку погашення — капітальним або поточним. Має економічно обґрунтовані межі. Величина Д. б. характеризує стан економіки і фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур.

Державний бюджет України — грошові відносини, які виникають у держави з юридичними і фізичними особами з приводу перерозподілу національного доходу (частково і національного багатства) у зв'язку із формуванням і використанням бюджетного фонду держави, призначеного для фінансування народного господарства, нематеріальної сфери, задоволення соціальних та інших потреб суспільства (оборона, управління, покриття державного боргу тощо). Складається, затверджується та виконується центральними органами державної влади України.

Державний внутрішній борг України — строкові боргові зобов'язання Уряду України в грошовій формі. Гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності. Складається із заборгованості минулих років і заборгованості, що виникає за борговими зобов'язаннями Уряду України. До боргових зобов'язань Уряду України належать випущені ним цінні папери, інші зобов'язання у грошовій формі, а також одержані ним кредити.

Державний зовнішній борг — сума заборгованості держави іншим державам і фінансовим інститутам. Виникає у зв'язку із бюджетним дефіцитом.

Державний кредит — грошові відносини, що виникають у держави із юридичними та фізичними особами у зв'язку із мобілізацією тимчасово вільних грошових коштів у розпорядження органів державної влади, які призначені для фінансування державних витрат; форма вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Д. к. має строк повернення і ціну в формі процентів. Буває внутрішнім і зовнішнім.

Державний пенсійний фонд України — самостійна фінансово-банківська система, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення на території всієї держави. Формується за рахунок обов'язкових страхових внесків (у процентах до фонду оплати праці) підприємств, громадян-підприємців, працюючих громадян. Кош­ти фонду використовуються на виплату пенсій за віком, за інвалід­ністю, інших пенсійних виплат.

Державні фінанси — центральна підсистема фінансової систе­ми, через яку здійснюється вплив держави на економічний і соціальний розвиток країни. За економічною сутністю Д. ф. - це грошові відносини з розподілу та перерозподілу вартості ВВП, пов'язанні з формуванням і використанням фінансових ресурсів у розпорядженні держави і державних підприємств, призначених на цілі розширеного відтворення, задоволення соціально-культурних та інших потреб суспільства. До складу Д. входять бюджети різних рівнів державного управління, позабюджетні спеціальні фонди, державний кредит і фінанси державних підприємств та організацій.

Дефіцит - 1) нестача грошей, товарів або послуг, необхідних для збалансування факторів виробництва, кредитів споживання; 2) збиток, перевищення витрат над прибутками, заборгованості над активами.

Дефіцит бюджету - перевищення видатків бюджету над його доходами. Є два показники, які визначають рівень Д.б.: співвідношення частки видатків, які не забезпечуються доходами, й усіх видатків у процентах та співвідношення частки видатків, які не забезпечуються доходами, обсягів валового національного продукту (ВНП) у процентах.

Економічна криза — одна з глибоких проблем сучасності, яка проявляється в різкому загостренні суперечностей у відносинах між суспільством і природою, порушенні природних процесів через надмірну антропогенну дію, непередбачувані наслідки науково-тех­нічного прогресу, зростання енергоспоживання і спалювання вико­пного топлива, демографічний вибух, збройні конфлікти, техногенні катастрофи тощо.

Емісія — виготовлення і випуск в обіг банківських і казначейсь­ких білетів, паперових грошей і цінних паперів.

Емітент - - установа чи підприємство, що здійснює емісію (випуск цінних паперів).

Європейський міжнародний ринок позичкового капіталу (ЄМРПК) — міжнародний ринок, на якому операції здійснюються в євровалютах. Позики беруть переважно транснаціональні монополії, які потребують кредитів для фінансування капіталовкладень в різних країнах, а також держави, що мають дефіцитні платіжні баланси; кре­дитори - - приватні комерційні банки; що здійснюють міжнародні кредитні операції в іноземних валютах (євродоларах).

Загальнодержавні податки — податки, які встановлюються ор­ганами законодавчої влади й обов'язкові для справляння на всій те­риторії держави.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування -- сис­тема прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хво­роби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втра­ти годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Закріплені (власні) доходи -— доходи, які повністю або на основі фінансового відсотка на постійній чи довготривалій основі у вста­новленому законом порядку надходять до відповідного місцевого бюджету.

Затвердження місцевого бюджету — процес розгляду та при­йняття рішень щодо введення в дію бюджету представницьким ор­ганом місцевого самоврядування.

Захищені статті бюджету — статті видатків бюджету, які не підлягають секвестру видатків у випадку невиконання дохідної час­тини бюджету.

Зведений (консолідований) бюджет України — сукупність усіх бюджетів (Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів), що вхо­дять до бюджетної системи України по доходах і видатках.

Інвестиції — довгострокові вкладення капіталу (в країні або за кордоном) в підприємствах різних галузей народного господарства. Повністю зосереджені на одержанні прибутку. Державні І. можуть здійснюватися з метою регулювання розвитку економіки. Вони фінансуються за рахунок податків, прибутків державних підприємств, емісії внутрішніх позик уряду. Джерелом фінансування приватних вкладів є власні засоби компаній (нерозділений прибуток, зокрема амортизаційні та інші фонди), залучені зовнішні засоби, отримані від продажу акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також довгостроко­ві кредити та займи. Рівень І. залежить від значних коливань і динамі­ки росту економічної системи, а також від неекономічних факторів: розвитку техніки, характеру проведення державної політики.

Казначейська система касового виконання бюджету —сис­тема касового виконання державного бюджету, яка забезпечується ка­значейством. При К. с. к. в. б. всі платежі, які надходять до Державного бюджету України, зосереджуються у спеціальній системі каз­начейських кас і концентруються на єдиному рахунку Державного казначейства. В окремих країнах касове виконання місцевих бю­джетів також покладається на Державне казначейство. Так, у Франції бюджетні доходи органів місцевого самоврядування знаходяться на рахунках казначейства.

Касове виконання місцевого бюджету — організація та здійс­нення прийому, зберігання і видачі бюджетних коштів, ведення об­ліку і звітності в процесі виконання місцевого бюджету. В Україні К. в. м. б. здійснюється територіальними відділеннями Національного банку України, а в таких адміністративно-територіальних одиницях, де цих відділень нема, — іншими уповноваженими банками.

Коефіцієнт обслуговування зовнішнього державного боргу — від­ношення всіх платежів по зовнішній заборгованості до валютних над­ходжень країни від експорту товарів і послуг, виражена у процентах.

Ліміт боргу місцевих органів влади — гранична величина за­боргованості органів місцевого самоврядування по муніципальних позиках, яка встановлюється центральною владою. Ліміт боргу місцевих органів влади може встановлюватися у законодавчому поряд­ку або Міністерством фінансів України; показник використовується у зарубіжній практиці.

Міжбюджетні взаємовідносини — форма, у якій забезпечується взаємозв'язок різних ланок бюджетної системи. М. б. визначаються державним, територіальним та бюджетним устроєм країни.

Міжбюджетні взаєморозрахунки — процес передачі коштів з Державного бюджету України місцевим бюджетам і навпаки, — з місцевих бюджетів до Державного бюджету України у процесі ви­конання бюджетів з метою збалансування доходів і витрат на всіх рівнях бюджетної системи.

Місцеві бюджети — сукупність бюджетів, які складаються, зат­верджуються і виконуються відповідними місцевими органами вла­ди і самоврядування.

Місцеві податки — податки, що встановлюються і справляються на відповідній території місцевими органами представницької влади як на підставі загальнодержавного законодавства про місцеві подат­ки і збори, так і цілком самостійно.

Місцеві податки і збори — обов'язкові платежі, які згідно із за­конодавством запроваджуються органами місцевого самоврядуван­ня на підпорядкованій їм території і повністю зараховуються до від­повідних місцевих бюджетів.

Місцеві позики — форма мобілізації фінансових ресурсів для потреб місцевих органів влади. М. п. розміщуються на ринку позич­кового капіталу. У зарубіжних країнах М. п. — основний спосіб капі­таловкладень, які здійснюються місцевими органами влади. Межі заборгованості місцевих органів по М. п. регулюються центральни­ми органами державної влади згідно із законодавством. Повернення основної суми боргу по М. п. здійснюється за рахунок коштів місце­вого бюджету інвестицій, відсотки за користування позикою спла­чуються за рахунок коштів поточного місцевого бюджету. Право розміщення М. п. згідно із законодавством надано органам місцевого самоврядування України. Порядок їх випуску регламентується Зако­ном України «Про зовнішній і внутрішній борг України». Перші муні­ципальні позики випустили міста Київ, Дніпропетровськ та деякі інші.

Неподаткові платежі — разові та випадкові надходження до бюджету, які не мають прямим призначенням формування доходів бюджету.

Непрямі податки — податки, що встановлюються в цінах това­рів і послуг і розмір яких для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

Об'єкт оподаткування — фізична чи вартісна величина, щодо якої нараховується податок.

Одиниця оподаткування - чисельна одиниця виміру об'єкта оподаткування, щодо якої встановлюються податкові ставки.

Податок — обов'язковий регулярний платіж юридичних і фізич­них осіб до державного чи місцевого бюджетів, що законодавче вста­новлюється для фінансового забезпечення виконання функцій держави.

Позабюджетні фонди — специфічна форма перерозподілу та використання фінансових ресурсів, залучених для фінансування де­яких суспільних потреб. Головне призначення полягає у фінансу­ванні цільових заходів за рахунок спеціальних цільових відрахувань та інших джерел.

Профіцит бюджету — перевищення доходів бюджету над його видатками. Як явище властиве окремим місцевим бюджетам.

Районний бюджет у місті — бюджет, який складається, затверд­жується і виконується органами районного у місті самоврядування.

Регіональна фінансова політика — система заходів, які здійсню­ються державою з метою управління процесом утворення, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів в окремих регіонах та інших адміністративно-територіальних одиницях. Основне місце в системі цих заходів належить систематичній фінансовій допомозі з бо­ку центрального уряду органам влади тих територій, які мають недо­статні фінансові ресурси для виконання покладених на них обов'язків.

Самофінансування — один із принципів госпрозрахунку і мето­дів фінансового забезпечення.

Складання місцевого бюджету - процес розробки проекту бюджету із дотриманням визначених законодавством процедур, здійснюваний місцевим органом державної виконавчої влади і ви­конавчим органом місцевого самоврядування,

Субвенція (від лат. subveniere — приходити на допомогу) — кош­ти, які надаються місцевим бюджетам з бюджетів вищого рівня на фінансування цільових витрат і підлягають поверненню у випадку їх нецільового використання.

Субсидія (від лат. subsidium — допомога, підтримка) — кошти, які надаються з державного бюджету місцевим бюджетам або з міс­цевих бюджетів вищого рівня місцевим бюджетам нижчого рівня на фінансування цільових витрат.

Трансферти (від фр. transfert; лат. transferre — переносити, пере­водити) — кошти, що передаються з державного бюджету до місцевих бюджетів або з місцевих бюджетів вищого рівня до бюджетів нижчо­го рівня у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій та в інших формах.

Уніфікація позики — об'єднання (обмін) декількох раніше ви­пущених позик в одну облігацію нової позики.

Фінанси — сукупність об'єктивно обумовлених економічних від­носин з обміну, розподілу та перерозподілу вартості створеного у суспільстві ВВП формування, розподілу та використання фондів грошових коштів і нагромаджень у розпорядженні суб'єктів госпо­дарювання та держави, призначених для цілей розширеного відтво­рення, матеріального стимулювання працівників, задоволення соці­альних та інших потреб суспільства.

Фінанси підприємств — сукупність грошових відносин, які ві­дображають формування, розподіл і використання грошових фондів і доходів суб'єктів господарювання в процесі відтворення. Складова фінансової системи України.

Фінансова політика — діяльність держави з цілеспрямованого використання фінансів; частина економічної політики держави. Зміст Ф. п. включає: 1) розробку науково обґрунтованих концепцій розвитку фінансів, визначення основних напрямків їх використання; 2) розробку заходів, направлених на досягнення поставлених цілей. Ф. п. складається з фінансової стратегії і фінансової тактики.

Фінансова система — термін, застосовуваний для визначення різ­них за своєю сутністю понять: а) сукупність взаємозв'язаних сфер і ла­нок фінансових відносин; б) сукупність фінансових установ держави.

Фінансова стратегія — довгостроковий курс фінансової політики, що розрахований на перспективу і передбачає рішення великомас­штабних задач, визначених економічною і соціальною стратегією.

Фінансова тактика — вирішення задач конкретного етапу роз­витку суспільства шляхом своєчасного перегрупування фінансових ресурсів і змінення способів організації фінансових відносин.

Фінансове вирівнювання — процес перерозподілу фінансових ресурсів на користь адміністративно-територіальних одиниць, які не мають достатньої власної дохідної бази. Здійснюється центральними органами державної влади. Синонім поняття «бюджетне регулювання».

Фінансовий контроль - форма контролю з боку держави та інших уповноважених законодавством органів за законністю і обґрунтованістю виконання фінансових операцій з визначення ре­зультатів господарської та управлінської діяльності, створення і ви­користання фондів фінансових ресурсів на цілі економічного і соці­ального розвитку держави. Ф. к. є формою реалізації контрольної функції фінансів. Об'єктом Ф. к. виступають грошові розподільчі й перерозподільні процеси при формуванні й використанні фінансо­вих ресурсів.

В Україні Ф. к. по лінії державної виконавчої влади здійснюється Міністерством фінансів України, Головним контрольно-ревізійним управлінням Міністерства фінансів України. Окремі функції Ф. к. здій­снюють Державна податкова адміністрація України, Державний мит­ний комітет України, Комітет у справах нагляду за страховою діяль­ністю, Державне казначейство України та деякі інші органи. Ф. к. поділяється на державний, відомчий, господарський тощо. За форма­ми проведення розрізняють Ф. к. попередній, поточний і наступний.

Фінансове планування належить до обов'язкових повноважень органів місцевого самоврядування.

Фінансовий кредит — кошти, які надані позичальникові в гро­шовій формі банківськими та іншими установами для цільового ви­користання на встановлений строк під певні проценти.

Фінансовий ринок — специфічна сфера грошових операцій, де об'єктом угоди виступають вільні грошові кошти населення, суб'єктів господарювання і державних структур, надані користува­чеві під цінні папери або у вигляді позики. Функціонування Ф. р. можливе лише за наявності в економіці реальних власників.

Ф. р. поділяється на ринок грошей і ринок капіталу.

Фінансові резерви — грошові кошти, які знаходяться в розпоря­дженні підприємств, об'єднань, фірм для здійснення покриття дода­ткових витрат, усунення тимчасових фінансових труднощів і забез­печення нормальних умов діяльності.

Фінансові ресурси — грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового національного продукту за певний період, а також нагромадження та надходження в розпорядження суб'єктів господарювання та держави, призначені для цілей розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників, задоволення соціальних та інших потреб суспільства (оборони, управління тощо).

Функції фінансів — прояв суті даної категорії в дії, специфічні способи вираження притаманних фінансам властивостей. Показують, яким чином реалізується суспільне призначення фінансів як еконо­мічної категорії.

Цільові фонди — кошти, які використовуються для розв'язання конкретних проблем, визначених державними органами та органами місцевого самоврядування; різновид позабюджетних фондів.

3 Оцінювання знань студентів з врахуванням самостійної роботи

Таблиця 3.1 – Система оцінювання знань студентів

Підсумкове оцінювання знань студентів в межах залікового кредиту по дисципліні здійснюється за рейтинговою системою оцінки та підсумковим тестуванням:

90-100 балів – відмінно (А)

75-89 балів – добре (ВС)

60-74 балів – задовільно (ДЕ)

35-59 балів – незадовільно з можливістю

повторного складання (FX)

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим

повторним курсом (F)

4 Завдання студентам заочної форми навчання до самостійного вивчення дисципліни “фінанси”

Питання до аудиторної контрольної

Читайте також:

1. IV – СЛОВНИК
2. VI.СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
3. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
4. БІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
5. БІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК
6. Двомовні спеціальні словники
7. Для порівняння особливостей онлайн-перекладу за допомогою електронних словників та программ-перекладачів.
8. Довідники, словники, енциклопедії, хрестоматії
9. Довідники, словники.
10. Економічний словник
11. Економічний словник
12. Економічний словник

Переглядів: 603