Закон тотожності – це така вимога до процесу міркування, яка передбачає, що вкладати в думку про один і той самий предмет, взятий в один й той самий час, в одному і тому самому відношенні можна лише один і той самий зміст (А≡А).
Закон суперечності – це така вимога до процесу міркування, яка передбачає, що два протилежні судження не можуть бути одночасно істинними, у крайньому разі одне з них буде хибним, а то й обидва (А А).
Закон виключного третього – це така вимога до процесу міркування, з якої випливає, що з двох суперечливих суджень, в одному з яких стверджується те, що заперечується в іншому, одне обов`язково істинне (А А).
Суперечливими називаються судження, які не можуть бути ані істинними, ні хибними одночасно.
Закон достатньої підстави полягає в тому, що будь-яке істинне судження повинно бути обґрунтоване іншими судженнями, істинність яких уже встановлена.
Обґрунтованим є судження, істинність яких з необхідністю випливає з істинності інших суджень. Логічним обґрунтуванням твердження називається його зіставлення з іншими твердженнями як основою та перенесення ознак основи на це твердження.
Контрольні запитання:
1. Що називається законом логіки?
2. Які Ви знаєте типи законів?
3. Як формулюється закон тотожності? Які помилки виникають у мисленні в разі порушення цього закону?
4. В чому полягає суть закону суперечності (несуперечності) та виключеного третього?
5. Яку вимогу висуває закон достатньої підстави? Які помилки виникають при порушенні цього закону?
Рекомендована література:
1. Ивин А.А. Практическая логика. – М., 2002. – Гл. 2.
2. Конверський А.Є. Логіка. – К., 1999. – Розд. І.