1. а) В доказовій аргументації аргументи не можуть бути недостовірними твердженнями. Одне з правил щодо аргументів вимагає, щоб аргументи були істинними та істинність їх була встановлена. Згідно з законом достатньої підстави аргументи, що висуваються для обґрунтування певної тези мають бути не лише істинними, а й достовірними.
2. а) Це доказова непряма аргументація, оскільки доведення, яке застосовується в ній є апагогічним. Воно відбувається шляхом висування антитези та встановлення її суперечності з існуючими фактами. Тезою буде твердження, що двох законів про присвоєння нагород не існує. Допускається істинність антитези, що існування такого закону можливе. З цього припущення виводяться наслідки, які суперечать дійсному стану речей. Отже, висунуте припущення (антитеза) є хибним і за законом виключного третього істинною повинна бути теза.
3. Запишемо міркування “Людина може бачити за допомогою одного або другого ока” як диз’юнктивне висловлювання: “А V В”. Це висловлювання буде хибним, коли хибними є обидві його складові – А та В. Тому даний софізм ґрунтується на ігноруванні семантичного значення диз’юнкції.
4. Дане доведення містить помилку, що носить назву “коло у доведенні”, тому, що аргументом виступає положення, яке потрібно довести.
5. Дане доведення побудоване за схемою простого категоричного силогізму. Воно є неправильним, оскільки порушується правило розподіленості термінів. Середній термін не розподілений в жодному із засновків.