Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Антиген - це полімер органічної природи, генетично чужерідний для макроорганізма, при потраплянні в який викликає імунні реакції, що направлені на його видалення.

Лекція 3. Антигени, будова антигенних детермінант

Антиген – теоретично функціональне поняття. Ним може бути будь-яка ре­човина, що здатна викликати імунну відповідь. На думку Рема Петрова- антигени-це біологічні тіла і макромолекули, які несуть на собі ознаки чужерідної генетичної інформації.

Антигени можуть мати різне походження. 1) Утворюватись в процесі природного біологічного синтезу в будь-якому чужому організмі чи клітині. 2) Утворюються у власному організмі при структурних змінах власних нормальних молекул (епігенетична мутація), чи при генетичній мутації клітин. 3) Можуть бути отримані штучно в процесі наукової та виробничої діяльності людини, в тому числі і направленого хімічного синтезу.

Шляхи потрапляння антигенів в організм.

Шляхи проникнення антигенів в ор­ганізм.Від шляху потрапляння антигену в організм залежить перебіг імунної від­повіді та розвиток необхідних ефектор­них реакцій, спрямованих на елімінацію цього антигену. Теоретично можна розме­жувати два основні шляхи появи чужорід­ного антигену в організмі: «виникнення антигену» у внутрішньому середовищі організму і потрапляння антигену із зов­нішнього середовища (ендо- та екзогенне походження антигену).

Ендогенне походження антигену. Зрозуміло, що антиген або чужорідна щодо певного організму речовина може «неспо­дівано» з'явитися в середовищі організму навіть без пошкодження зовнішніх по­кривів унаслідок мутацій, індукованих радіаційним опроміненням або хімічними речовинами, або відповідних метаболічних змін у життєдіяльності клітин організму. Часто ефект таких впливів може бути кумулятивним, наприклад, під час накопи­чення радіонуклідів або йонів важких ме­талів в організмі. Мутаційні зміни в геномі клітин організму можуть супроводжува­тися змінами антигенності власних білків, які кодуються мутантними генами. На­приклад, зміни лише однієї амінокислоти (глутаміну) в структурі білка нейронних кальцієвих каналів Р/Q-типу внаслідок мутаційних процесів перетворюють йогo на генетично чужорідний білок і зумов­люють розвиток специфічної імунної від­повіді проти такого зміненого білка, що є причиною аутоімунного захворювання — міастенії Ламберта —Ітона.

Джерелом ендогенних антигенів може бути спонтанна активація латентної вірус­ної інфекції, зумовленої вірусом, який пе­ребував в організмі у неактивній формі у ядрі або навіть вбудованим у ДНК хазяї­на. Прикладом можуть бути вірус герпесу, Епштейн-Барр, а також ряд ретровірусів, які можуть потрапляти в організм дити­ни внаслідок вертикального перенесення від батьків і тривалий час перебувати в неактивному стані. Вважають, що клітини імунної системи, переважно НК-клітини та ЦТЛ, виконують функцію імунного нагляду в організмі, запобігаючи розвитку хвороб, пов'язаних із активацією ендоген­них вірусних інфекцій.

Екзогенне походження антигенів. Проникнення антигенів ззовні до внутріш­нього середовища макроорганізму може бути двох типів: «примусовим» та фізіо­логічним.

«Примусове» проникнення антигенів су­проводжується порушенням цілісності зовнішніх покривів організму (шкіри і сли­зових), яке може бути наслідком травм, опіків, порізів тощо, а також парентерально­го введення вакцинних препаратів або іму­нізації тварин в експерименті. Іноді деякі комахи також здатні сприяти «примусово­му» введенню (внаслідок укусів) антигенів патогенних мікробів в організм хазяїна.

Однак антигени проникають до внут­рішнього середовища організму і без руй­нування поверхні епітелію. Це фізіологіч­не проникнення антигенів є найцікавішим і ще недостатньо вивчене.

Джерелом антигенів можуть бути ком­поненти їжі та представники нормальної мікрофлори. З'ясувалося, що в організмі є «ворота» для постійного проникнення антигену в організм — так звані М-клітини — різновид епітеліальних клітин сли­зових оболонок У разі небажаного збігу обставин ці самі ворота для антигену можуть стати «воротами інфекції», але в нормі вони виконують дуже важливу функцію — сприяють сти­муляції імунної системи.

Найбільше М-клітин у тонкій кишці (в ділянках розміщення пейєрових бляшок), де вони локалізуються між ентероцитами — клітинами, що поглинають розщеп­лені низькомолекулярні компоненти їжі.

Конститутивною функцією М-клітин є транспортування корпускулярних антигенів (бактерій, вірусів, яєць гельмінтів тощо) з просвіту кишок до внутрішнього середови­ща організму. Отже, імунна система сама себе постійно імунізує незначними дозами всіх антигенів, які потенційно можуть бути небезпечними для організму. Відбуваєть­ся «природна вакцинація» організму.

Приклади антигенів. Потужними антигенами є білки. Це зрозуміло, оскільки більшість процесів імунного розпізнання - це білок-білкові взаємодії. Білковими і пептидними антигенами є токсини бактерій та змій, білки вірусів та тканинні антигени. Добре розпізнаються вуглеводи, що входять до складу клітинних стінок бактерій. Нуклеїнові кислоти самі по собі не є імуногенними, але у комплексі з білками стають такими. Наприклад, аутоімунна відповідь при захворюванні на червону вовчанку включає відповідь на нуклеопротеїди. Ліпіди можуть бути ефективно розпізнаними, якщо представлені з поверхневою клітинною молекулою СD1.


Читайте також:

  1. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
  2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  3. Автоімунні хвороби
  4. Антигени. Антитіла. Серологічні реакції .
  5. Антигенна будова HDV
  6. АСГР з структурованою полімерною фазою
  7. Б.Рассел, підкреслюючи, що людина є частиною природи, уважав, що людські «думки й рухи слідують тим же законам, що й рух зірок і атомів». Яку точку зору відстоював Рассел?
  8. Білки – це високомолекулярні органічні біополімери, мономерами яких є амінокислоти.
  9. Біологічні властивості Т-залежних і Т-незалежних антигенів
  10. Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
  11. Виготовлення виробів на основі рідких полімерів




Переглядів: 850

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | За природою (розглянули у факторах імуногенності).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.