За природою (розглянули у факторах імуногенності).

3. Розчинні (чужорідні білки, токсини, продукти деградації вірусів та бактерій) і корпускулярні (бактерії, віруси, чужорідні еукаріотичні клітини) антигени по-різному сприймаються імунною системою і викликають різні форми імунної відповіді.В основі такого розподілу лежить різний шлях представлення антигенів клітинам імунної системи.Так, розчинні антигени сприймаються і представляються як екзогенні (зовнішні), і результатом їх розпізнання є активація В лімфоцитів і синтез антитіл (гуморальна імунна відповідь).Антигени бактерій і вірусів часто синтезуються всередині інфікованих клітин і тому сприймаються імунною системою як ендогенні (внутрішні). Результатом їх розпізнання є активація цитотоксичних Т лімфоцитів, що знищують інфіковані клітини разом із інфекційним агентом (клітинна імунна відповідь).

4. Т-залежні антигени, їх більшість, потребують участі у своєму розпізнанні Т-лімфоцитів. Деякі антигени, що містять фрагменти, які багато разів повторюються (полісахариди бактерій), здатні давати достатній сигнал В лімфоцитам без участі Т-клітин і називаються Т-незалежними. Вони викликають тільки синтез антитіл. Насьогодні цей поділ вважається відносним.

5. По відношенню до організму реципієнта антигени діляться на ауто- (власні), ало- (свого виду) та гетеро- або ксеноантигени(іншого виду). Потужність імунної відповіді півищується від ауто-до гетероантигенів.

-аутоантигени- в нормі не викликають реакції власного організму, але за різних патологій можуть викликати специфічні реакції шляхом утворення ауто антитіл, клонів ауто реактивних лімфоцитів.

-алогени- групові антигени- прикладом є антигени груп крові у людей, пухлинно-ембріональні АГ і т.д.

- гетероантигени-ксеноантигени-загальні для організмів, що належать до різних родів і видів. Вперше відкриті Форсманом в 1911 р., який імунізував кроля суспензією органів морської свинки. Отримана імунна сироватка взаємодіяла як з АГ морської свинки, так і аглютинувала еритроцити барана ( баран і морська свинка мають структурно подібні райони на поверхні АГ). Цей список був розширений, а такі антигени отримали назву антигенів Форсмана. Широко використовуються в медицині та біології.

Використовують також термін тканинні антигени. Мається на увазі комплекс антигенів, притаманних певному органу чи тканині. Базується на різних фізіологічних функціях органів, що визначає їх певну біохімічну особливість. Пухлинні антигени - це специфічні розчинні чи асоційовані з клітинами речовини, що з'являються в організмі під час пухлинного росту. Часто їх називають раково-ембріональними, оскільки вони характерні також для ембріонального розвитку і з'являються в організмі жінки під час вагітності. Такими антигенами є, наприклад, альфа-фетопротеїн і трофобласт-специфічний глобулін. Їх визначення відіграє важливу роль для діагностики як вагітності, так і пухлинного росту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Антиген - це полімер органічної природи, генетично чужерідний для макроорганізма, при потраплянні в який викликає імунні реакції, що направлені на його видалення.	\|	КЛАСИФІКАЦІЯ АНТИГЕНІВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.