Розглянемо випадок переміщення одиничного додатнього точкового заряду q iз точки 1 в точку 2 вздовж осі x.
qo
x1
x2
x
Елементарна робота по переміщенню цього заряду дорівнює :
, .
Ця ж сама робота дорівнює різниці потенціалів :
dА=j1-j2= -dj.
Прирівнявши праві частини обох виразів , одержимо :
,
тобто проекція вектора напруженості електростатичного поля на вісь х визначається швидкістю зміни потенціалу у напрямку х.
Аналогічно можна одержати, що:
та .
Додавши праві та ліві частини цих рівнянь і домноживши їх на одиничні вектори
(орти) , одержимо :
.
Або :
.
- вектор градієнта потенціалу чисельно дорівнює швидкості зміни потенціалу поля на одиницю довжини.
Знак “мінус” означає , що вектор спрямований в сторону зменшення потенціалу.Уявна поверхня , всі точки якої мають одинаковий потенціал, зветься поверхнею рівного потенціалу, або еквіпотенціальною поверхнею. Її рівняння має вигляд j(x,y,z)= const. При переміщені по дотичній до еквіпотенціальної поверхні на відрізок потенціал не змінюється (dj=0). Так як , то проекція вектора на дотичну ліню дорівнює нулю. А це означає, що вектор перепендикулярний до еквіпотенціальної поверхні.
Отже, лінії напруженості електростатичного поля у кожній точці перпендикулярні до еквіпотенціальних поверхонь.
За допомогою формули (або ) по відомій величині напруженості поля можна знайти різицю потенціалів між двома довільними точками поля.Розглянемо декілька прикладів:
а) Поле безкінечної рівномірної зарядженості площини:
; – поверхнева густина зарядів ; .
.
Рис.11
Якщо (див. рис.3) , .
d
х
Рис. 3
б) Нехай поле створюється пустотілою сферичною поверхнею радіуса R (рис.4).
При r<R E=0 (за теоремою Остроградського-Гауса)
При r³R .
r
E
R
R
.
Рис.12 Рис.13
Якщо r1=R , а r2= ¥ , то потенціал зарядженої сфери j= q/ 4пe0R ;
в) Нехай поле створюється зарядженою кулею радіуса R (рис.6).
Якщо z¢<R :
а) (всередині кулі);
.
б) Якщо , , тоді ;
(так само ми для точкового заряду або пустотілої сфери !).